Сьюелл Райт (1889—1988) — американський генетик, один із засновників синтетичної теорії еволюції, разом з Рональдом Фішером та Джоном Голдейном. Сформулював математичну модель генетичного дрейфа. Автор теорії зсувного балансу.
Біографія Народився у Мелроузі в Массачусеттсі 21 грудня 1889 року в родині економіста . У 1892 році Філіп Райт здобув посаду в у Гейлсбургу в Іллінойсі, і родина переїхала туди. Старший брат Райта став відомим політологом, а молодший — авіаінженером.
Сьюелл рано розвинувся: почав читати ще до школи, у 7 років написав брошуру з природознавства, де описав мармозеток, мурашок, динозаврів, курячі шлунки, астрономію, волове очко. Також рано зацікавився математикою.
Після закінчення школи вступив до Ломбардського коледжу, спочатку на хімію. Однак невдовзі він розчарувався в цьому предметі та взяв академвідпустку, під час якої займався геодезичною зйомкою на будівництві залізниці компанії «» між Шаєнном і Резервацією Стендінг-Рок на заході Південної Дакоти. Пізніше повернувся до Ломбардського коледжу, де його викладачкою біології була , одна з перших жінок, які здобули науковий ступінь з біології в США. Райт був другим учнем за успішністю на курсі, тому не міг претендувати на стипендію для вступу до університету, проте адміністрація відхилила кандидатуру жінки, і саме Райт здобув стипендію як . 250 доларів дозволили йому вступити до Іллінойського університету. Під час навчання Райта університет відвідав генетик Вільям Касл, який запросив Сьюелла працювати в його лабораторії в Гарвардському університеті.
У лабораторії Касла кожен аспірант займався генетикою окремого виду ссавців. Тоді в Касла працювали Кларенс Літтл, який вивчав мишей, а також Е. К. Макдавелл, який працював з кролями. Райту доручили досліджувати мурчаків. Під час аспірантури Райт вивчав успадкування кольору шерсті у різних ссавців.
Після захисту дисертації Райт декілька років працював у Вашингтоні, як старший дослідник тваринництва в структурі Міністерства сільського господарства США.
1931 року Райт, тоді маловідомий генетик мурчаків та спеціаліст з худоби, опублікував у науковому журналі «Genetics» статтю, в якій описав модель поширення менделівських алелів у популяціях тваринBarton, N. H. (2016). Sewall Wright on Evolution in Mendelian Populations and the" Shifting Balance". Genetics, 202(1), 3. Doi: 10.1534/genetics.115.184796 .
Примітки
Джерела Johnson, N. (2008) Sewall Wright and the development of shifting balance theory. Nature Education 1(1):52 James F. Crow. «Sewall Wright.» National Academy of Sciences. 1994. Biographical Memoirs: Volume 64. Washington, DC: The National Academies Press. doi: 10.17226/4547. Bacaër, N. (2011). Wright and random genetic drift (1931). In: A Short History of Mathematical Population Dynamics. Springer, London. https://doi.org/10.1007/978-0-85729-115-8_19 Crow, J.F. (1982). Sewall Wright, the Scientist and the Man. Perspectives in Biology and Medicine 25(2), 279—294. https://dx.doi.org/10.1353/pbm.1982.0034 Coyne J., Barton N., Turelli M., 1997. Perspective: a critique of Sewall Wright's shifting balance theory of evolution. Evolution 51: 643—671