Цькування віслюка () — кривавий вид спорту, який включає цькування прив'язаного віслюка собаками, традиційними бульдогами або іншими бійцівськими породами.
Історія Спорт набув популярності в Європі, особливо у Великій Британії, у XVIII—XIX століттях. Ця практика вважалася розвагою для глядачів і часто проводилася на ринках, ярмарках або в місцевих тавернах. Цькування часто супроводжувалося ставками та пари серед глядачів, які зробили це дійство ще більш азартним і напруженим.
Цькування ослів було досить поширеним у вікторіанську епоху, але ніколи не було популярним серед робітництва. Це було пов'язано не з бажанням пожаліти тварину, а з тим, що осел не був привабливим, оскільки його рідко можна було змусити напасти на собак.Fleig, D. (1996). History of Fighting Dogs. pg 118—119 T.F.H. Publications.
Заборона Наприкінці XVIII — на початку XIX століття в Європі почали змінюватися уявлення про жорстокість тварин щодо. Реформатори, такі як Джеремі Бентам, виступали за права тварин, що сприяло поступовій відмові від жорстоких розваг.
У Великій Британії перші закони про захист тварин були прийняті в 1822 році, відомі як «Закон Мартіна» (Martin's Act). Вони передбачали покарання за жорстоке поводження з худобою. У 1835 році в Британії було прийнято новий закон, який забороняв цькування тварин, у тому числі віслюків, собакThe Rights of Persons, According to the Text of Blackstone: Incorporating the Alterations Down to the Present Time, Sir William Blackstone and James Stewart, 1839, p. 79..
Див. також Віслюк
Список літератури
Подальше читання Хоман, М. (2000).Повна історія бійцівських собак. Хауелл Бук Хаус Інк.