Ганс Дерр (; 14 вересня 1897, Вільгельмсгафен — 9 вересня 1960, Гроскароліненфельд) — німецький штабний офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія 8 квітня 1915 року вступив в гвардійський піший артилерійський полк Прусської армії. З 27 травня 1915 року служив в 2-му батальйоні 1-го гвардійського резервного пішого артилерійського полку. З 1 травня по 1 серпня 1917 року перебував за обміном в австро-угорській 7-й гірській артилерійській дивізії. 10 вересня 1918 року переведений в 151-й піший артилерійський батальйон, з 3 жовтня — командир батареї. 17 грудня 1918 року відряджений в командування 14-го армійського корпусу. З 3 липня 1919 року служив в 7-му важкому артилерійському, з 1 жовтня 1919 року — в 3-му артилерійському полку. 31 грудня 1919 року звільнений у відставку.

1 травня 1924 року повернувся в армію і був призначений в 4-й артилерійський полк. З 8 жовтня по 4 листопада 1924 року пройшов курс кулеметника в Кенігсбрюці. З 27 січня по 18 лютого 1925 року перебував у відрядженні в управліні фотозйомки 4-ї дивізії. З 29 червня по 25 липня 1925 року пройшов інженерну підготовку в 4-му інженерному батальйоні, з 3 жовтня по 3 листопада 1925 року — курс фортечної оброни в Кенігсберзі, з 1 жовтня 1926 по 20 лютого 1927 року — зброярський курс для офіцерів в Дрездені. З 1 жовтня 1927 року служив в штабі 3-го батальйону 3-го артилерійського полку. З 18 вересня по 17 жовтня 1929 року пройшов топографічний курс в Ютербозі. 1-30 квітня 1931 року перебував у відрядженні в Імперському військовому міністерстві. 1 жовтня 1931 року переведений в 4-й артилерійський полк і відряджений на курс допоміжних керівників в штаб 5-ї дивізії. 1 жовтня 1933 року переданий в розпорядження головнокомандувача сухопутних військ і відряджений на офіцерський курс в Берлін, який тривав до 1 травня 1934 року. З 1 жовтня 1934 року служив в командуванні 6-го військового округу. З 6 жовтня 1936 року — командир батареї 13-го артилерійського полку. З 1 вересня 1939 року — інструктор з транспортних страв у Військовій академії.

З 26 серпня 1939 року — уповноважений комісар з питань військового транспорту в Берліні, одночасно з 15 жовтня 1939 року — член економічної делегації у Москві. 11 листопада 1939 року відряджений до керівника транспортних частин особливого призначення. З 8 грудня 1939 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 44-ї піхотної дивізії. 20 вересня 1940 року відправлений в командний резерв ОКГ. З 8 жовтня 1941 року — інструктор з тактики на курсах офіцерів Генштабу в Берліні. 1 квітня 1941 року знову відправлений в командний резерв ОКГ. З 6 квітня 1941 року — офіцер зв'язку при італійській 2-й армії. 12 травня 1941 року відряджений в 3-й повітряний флот. З 4 червня 1941 року — начальник Генштабу 52-го армійського корпусу. 22 вересня 1942 року знову відправлений в командний резерв ОКГ. З 1 жовтня 1942 року — начальник німецького штабу зв'язку при румунській 4-й армії. З 1 березня 1943 року — начальник Генштабу 17-го армійського корпусу. 1 серпня 1943 року знову відправлений в командний резерв ОКГ. З 10 серпня 1943 року — військовий аташе німецького посольства в Мадриді. 10 травня 1945 року взятий в полон. 20 грудня 1947 року звільнений.

Звання

Фенріх (8 квітня 1915) Лейтенант (18 серпня 1915) Оберлейтенант запасу (31 грудня 1920) Оберлейтенант (1 лютого 1926) Гауптман (1 жовтня 1933) Майор (1 квітня 1937) Оберстлейтенант (1 квітня 1939) Оберст (1 січня 1942) Генерал-майор (1 січня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (11 листопада 1915) 1-го класу (24 грудня 1917) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (8 травня 1917) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 грудня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (28 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав 2 нагороди одночасно. Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (18 червня 1940) 1-го класу (14 липня 1940) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 серпня 1942) Німецький хрест в золоті (8 грудня 1942) Орден Зірки Румунії, командорський хрест з мечами Орден «Доблесний авіатор», офіцерський хрест з мечами (Румунське королівство) Орден Заслуг (Угорщина), офіцерський хрест з мечами та військовою відзнакою

Бібліографія

Eine große Privatsammlung wurde Museum. In: Die Zeit. Nr. 19/1951. Wie entsteht Militarismus? In: Die Zeit. Nr. 23/1952. Über den Wert und Unwert von Kriegserfahrungen. In: Wehrwissenschaftliche Rundschau. Jg. 4, 1954. Der Feldzug nach Stalingrad 1942/1943, Versuch eines operativen Überblicks. Mittler & Sohn, Darmstadt 1955. Der Große Chef. In: Wehrkunde. 6, 1957, S. 542–550.

Посилання

Біографічні дані. Нагороди.

Примітки