Футбольний клуб «Селангор» () — малайзійський професійний футбольний клуб із міста Шах-Алам в штаті Селангор. Клуб грає в Лізі Супер, найвищому дивізіоні малайзійського футболу. Клуб має прізвисько «Червоні гіганти». Команда офіційно заснована в 1936 році Футбольною асоціацією Селангора, яка веде свою історію від злиття з Футбольною лігою Селангору, яка була заснована в 1905 році. 2 жовтня 2020 року клуб офіційно провів приватизацію як професійний клуб під назвою "Футбольний клуб «Селангор», після офіційного схвалення ребрендингу Футбольною асоціацією Малайзії 29 вересня 2020 року. Клуб тимчасово проводить домашні матчі на стадіоні «Петалінг-Джая» після того, як основний домашній стадіон клубу «Шах-Алам» був закритий на капітальний ремонт і реконструкцію, яка була продовжена на тривалий час.
«Селангор» є найуспішнішим і найтитулованішим клубом Малайзії за загальною кількістю здобутих нагород: 52 трофеї на найвищих рівнях і 61 трофей загалом. На національному рівні «Селангор» виграв загалом 6 титулів у найвищому дивізіоні Малайзії, включаючи 2 титули в Лізі Супер (ліга, в якій грає клуб), 1 титул в Лізі Пердана 1, 2 титули в Першому дивізіоні напівпрофесійної ліги, та 1 титул в Лізі Малайзія. У кубкових змаганнях клуб 33 рази виграв Кубок Малайзії, 5 разів виграв Кубок Футбольної асоціації Малайзії, та 8 разів виграв Суперкубок Малайзії. Крім того, клуб також виграв 2 титули переможця другого дивізіону, 1 титул переможця Прем'єр-ліги Малайзії, та 1 титул у другому дивізіоні напівпрофесійної ліги , а між 1951 і 1973 роками 7 разів виграв Кубок Малайзії ФАМ як другорядне кубкове змагання на вибування між командами штатів після розіграшу Кубка Малайзії.
«Селангор» також був першим малайзійським клубом, який пройшов кваліфікацію та взяв участь у азійському континентальному клубному турнірі, азійському клубному чемпіонаті, де клуб зайняв друге місце в першому розіграші турніру в 1967 році, який у 2002 році був перейменований у Лігу чемпіонів АФК. Клуб також був першою командою в історії малайзійського футболу, яка здобула дубль у лізі та кубку, вигравши Малазійську аматорську лігу та Кубок Малайзії в 1984 році.
«Селангор» також дав старт кар'єрі таких відомих малайзійських гравців, які успішно грали як на клубному рівні, так і за збірну країни, зокрема Мохтар Дахарі, Арумугам Ренгасамі, Абдул Гані Мінхат, Вонг Чунг Ва, Сантох Сінгх, Со Чін Анн, Зайнал Абідін Хассан, Азман Аднан, Русді Супарман, Амрі Ях'я, Сафі Салі та багато інших. Клуб також має одну з найбільших у Малайзії та у всій Азії кількість уболівальників , а найпринциповішими суперниками клубу є «Сінгапур», «Куала-Лумпур Сіті» та «Джохор Дарул Тазім».
Історія
1905—1936: Початок У 1905 році була заснована Футбольна асоціація штату Селангор для створення та управління внутрішньою лігою штату під назвою Футбольна ліга Селангору. Організатором перших кубкових змагань виступив британський резидент Селангора Реджинальд Джордж Вотсон. Повідомлено, що на той час асоціацію очолювали британські резиденти. Через внутрішній конфлікт деякі керівники покинули організацію в 1926 році, та заснували нову організацію — Селангорську футбольну асоціацію. Суперечка між двома асоціаціями тривала майже 10 років, перш ніж обидві сторони домовилися про угоду щодо кращого майбутнього футболу в штаті Селангор. Зрештою, 22 лютого 1936 року дві футбольні організації офіційно об’'єдналися під назвою Футбольна асоціація Селангора (), і створили футбольний клуб «Селангор», який представляв штат Селангор. У цей період Селангор виграв свій перший в історії трофей — Кубок Малаї в 1922 році, у фіналі якого переміг з рахунком 3-2 клуб «Сінгапур» (суперництво, яке стане визначальним для малайзійського футболу в наступні роки), і виграв Кубок Малаї ще 5 разів у 1927, 1928, 1929, 1935 та 1936 роках.
Стадіон Малайської сільськогосподарської асоціації — перший стадіон клубу Пропозиція побудувати стадіон у Селангорі, який може вмістити 5 тисяч глядачів, вперше була озвучена в 1927 році, і з самого початку стадіон будувався у співпраці між Малайською сільськогосподарською асоціацією і футбольною асоціацією Селангора. Спочатку на місце будівництва було рекомендовано 3 ділянки; на Гаол-Роуд (тепер Джалан-Ханг-Туа), на перехресті Джалан-Букіт-Бінтанг і Серкюлер-Роуд (тепер Джалан-Тун-Разак, імовірно, на місці, де знаходиться медичний центр «Prince Court»), і на Джалан-Пуд. Обрано було зрештою місце на перехресті Серкюлер-Роуд і Джалан-Ампанг, і, згідно з повідомленнями преси того часу, його будівництво почалося в 1928 році і було завершено наступного року. Конкретне місце розташування стадіону невідоме, у звітах преси лише сказано, що він був розташований за поліцейською станцією на цьому перехресті, де зараз знаходиться поліцейська дільниця Джалан-Тун-Разак. Коли будівництво стадіону було завершене, на Малайську сільськогосподарську асоціацію подали до суду мешканці навколишніх будинків, оскільки, на їх думку, футбольні матчі, які там проводилися, порушували громадський порядок. Незважаючи на те, що суд був виграний на користь власників стадіону, «Селангор» почав офіційно проводити свої домашні матчі на цьому стадіоні лише в 1931 році, першим з яких став матч Кубку Малаї проти «Пінанга» 18 липня 1931 року, який завершився перемогою «Селангора» з рахунком 5–3. Загалом команда зіграла на цьому стадіоні між 1931 і 1940 роками 20 разів, і 14 разів перемогла. Тут проходив 8 фіналів Кубка Малаї, а «Селангор» 4 рази виходив до фіналу. Однак клуб виграв лише один фінал, здобувши перемогу з рахунком 2-0 над клубом «Сінгапур» у 1935 році. Останній матч клубу на цьому стадіоні відбувся через 9 років, проти клубу «Кедах» у розіграші Кубку Малаї 20 липня 1940 року.
Після японської окупації під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік стадіон Малайської сільськогосподарської асоціації був пошкоджений, що зробило його непридатним для використання, і згодом його було зруйновано. Сучасне місце колишнього стадіону тепер стало районом для дилерів автомобілів, з торговим центром прямо біля поліцейської дільниці Джалан-Тун-Разак, а також із житловими районами та посольствами. У цьому районі є кілька полів і відкритих майданчиків, що відносяться до крикетних стадіонів «Келаб-Аман», «Чунг Хва», і крикетним клубам.
1937—1960: між Другою світовою війною та здобуттям незалежності
Початок Другої світової війни загальмував заходи Футбольної асоціації Селангора щодо розвитку вітчизняного футболу. Відразу після закінчення війни впровадження цих заходів продовжилось із прискореним темпом. Серед заходів щодо модернізації футболу в штаті асоціація розробила плани будівництва нового футбольного стадіону для команди штату. Команда штату до війни грала на стадіоні Малайської сільськогосподарської асоціації в Джалан-Ампангу, а в наступні роки як стадіон клубу використовувалось крикетне поле в Куала-Лумпурі (яке пізніше отримало назву «датаран Мердека»), і згідно планів розвитку футболу в штаті клуб давно потребував будівництва нового стадіону. Керівництво асоціації кілька разів зустрічалося з мером Куала-Лумпура для отримання дозволу на будівництво стадіону, але рішення не було знайдено. Цей глухий кут означав, що план «Селангора» щодо домашнього стадіону довелося призупинити. Однак призначення Тунку Абдула Рахмана першим офіційним президентом Футбольної асоціації Селангора, який був одночасно президентом Футбольної асоціації Малайзії, виявилося позитивним кроком для подальшого розвитку футболу. Ставши прем'єр-міністром нової незалежної Малайської Федерації в 1957 році, Тунку Абдул Рахман став піонером у будівництві стадіонів, і наказав побудувати стадіон «Мердека» на честь незалежності країни, а також новий домашній стадіон для клубу «Селангор». Стадіон «Мердека» також періодично був полем для домашніх матчів національної збірної Малайзії з футболу, а також місцем проведення міжнародних спортивних подій.
Після 1951 року Тунку Абдул Рахман залишив посаду президента Футбольної асоціації Селангора. Його наступником став незалежний депутат від виборчого округу Бангсар, а також вчитель за професією, Сінгам, який став другим офіційним президентом Футбольної асоціації Селангора до 1953 року, після чого його змінив К. Сундрам. Між 1951 і 1960 роками клуб виграв два Кубки Малайзії в 1956 і 1959 роках, та був фіналістом кубку в 1957 році, і 2 Кубки Малайзії ФАМ в 1953 і 1960 роках, та був фіналістом турніру в 1952 і 1955 роках.
1961—1983: Ера керівництва Харуна Ідріса Дато Сері Харун Ідріс є синонімом футболу в Селангорі та Малайзії 1960-х — початку 1980-х років. Він був президентом Футбольної асоціації Селангора протягом 21 року з 1961 по 1983 рік. Під час його керівництва «Селангор» виграв 15 кубків Малайзії, а також він зробив бгато позитивних змін у роботі асоціації. Спочатку штаб-квартира клубу була розташована в будівлі Малайської сільськогосподарської асоціації в Джалан-Ампангу, до будівництва «Wisma FAS» в 1973 році на стадіоні «Мердека», яке проводилось під керівництвом президента клубу (який також у той час був головним міністром Селангора) і менеджера клубу Хамза Абу Сама. За цей час клуб 15 разів вигравав Кубок Малайзії в 1961, 1962, 1963, 1966, 1968, 1969, 1971, 1972, 1973, 1975, 1976, 1978, 1979, 1981 і 1982 роках, а також 5 разів Кубок Малайзії ФАМ у 1961, 1962, 1966, 1968 і 1972 роках.
1983—1989: ера Ахмада Разалі Мохда Алі Тан Шрі Ахмад Разалі Мохд Алі був президентом Футбольної асоціації Селангора з 1983 по 1989 рік, і в той час він одночасно був головним міністром Селангора. У сезоні Ліги Малайзія 1984 року під його керівництвом «Селангор» виграв свій перший в історії чемпіонат Малайзії у вищому дивізіоні з футболу, в якій у 1982 році вперше було запроваджено трофей переможця ліги. Крім того, «Селангор» також виграв у 1984 році Кубок Малайзії, та здобув історичний дубль у лізі та кубку, перший в історії малайзійського футболу. Клуб також виграв Кубок Малайзії в 1986 році, де легенди клубу Мохтар Дахарі та Арумугам Ренгасамі останній раз грали у фіналі Кубка Малайзії. У 1989 році клуб також виграв оновлений Перший дивізіон напівпрофесійної ліги, який замінив Лігу Малайзія як лігу вищого дивізіону країни, і в свою чергу, став останнім трофеєм під керівництвом Ахмада Разалі.
1990—1995: повністю новий стадіон і «Wisma FAS» Після серії успіхів клубу Футбольна асоціація Селангора вирішила припинити перебування клубу на стадіоні «Мердека», щоб реалізувати амбіції клубу. Унаслідок цього потрібно було затвердити та побудувати абсолютно новий стадіон. Нарешті, 1 січня 1990 року в столиці штату Шах-Аламі відбулася церемонія закладки нового стадіону. Будівництво нового стадіону Шах-Алам було проведено переважно з розрахунку на проведення Ігор Співдружності в Малайзії в 1998 році, і він був розрахований на 80 тисяч глядачів. Цей стадіон вважається найбільшим із побудованих стадіонів у цей час. Він також став однією з головних визначних пам'яток міста Шах-Алам завдяки своїм вражаючим розмірам і дизайну. Стадіон є домашнім для клубу «Селангор» з моменту його відкриття в липні 1994 року, після того, як клуб переїхав із стадіону «Мердека». Футбольна асоціація Селангора також переїхала до своєї нової штаб-квартири в Келана-Джая, яка в середині 1990-х років була відома як «Wisma FAS». За цей час клуб двічі виграв Перший дивізіон напівпрофесійної ліги в 1989 і 1990 роках, а також виграв другий дивізіон напівпрофесійної ліги в 1993 році після вильоту роком раніше, та виграв Кубок Футбольної асоціації Малайзії в 1991 році, виграв Кубок Малайзії в 1995 році, та Суперкубок Малайзії в 1990 році.
1996—2010: виграно 17 трофеїв