Баротерапія (від — «тиск» і «терапія») — метод лікування стиснутим повітрям (киснем, газовими сумішами) в барокамері.
За твердженням МОЗ, міжнародні експерти вважають, що баротерапія має доведену ефективність виключно під час лікування кесонної хвороби, проте немає переконливих доказів ефективності та безпеки під час лікування інших захворювань.
Історія Спроби наситити організм киснем відомі здавна. З цією метою використовували кисневі подушки, створювали кисневі намети. У 17 сторіччі вдавалися до впливу на організм стисненим повітрям. Згодом створювали герметичні приміщення, в які подавали повітря під тиском. Перші лабораторії гіпербаричної оксигенації з’явилися наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років.
Опис Принцип дії баротерапії заснований на реакції барорецепторів на зміну атмосферного тиску. Наприклад, зниження тиску зовні спричинює приплив крові до шкіри й поверхневих тканин, поліпшення обмінних процесів у них. А під час підвищення тиску зовні відбувається витіснення з крові розчинених у ній газів, зокрема, токсичних для організму.
Примітки
Джерело