Легсон Дідіму Каїра ( — 14 жовтня 2012) — малавійський письменник. Здобув освіту в коледжі Скагіт-Веллі, Вашингтонському університеті та коледжі Святої Катарини в Кембриджі. Його ранні роботи на автобіографічному матеріалі були про сільське життя Малаві, а його пізніші твори висміювали режим Гастінгса Банди.
Біографія Каїра народилася в Мпалі, селі на півночі Ньясаленда (нині Малаві); точна дата не була записана, і сам він обрав для святкування 10 травня 1942 (у деяких джерелах рік народження містився між 1936 і 1940). Незабаром після його народження мати кинула його в річку Дідіму, бо не могла дозволити собі його прогодувати. Немовля врятували і дали йому ім'я «Дідіму», до якого він сам додасть англійське «Легсон» під час навчання у початковій школі.
Здібний юнак був удостоєний місця в середній школі Лівінгстонії, шкільним девізом якої було «Я старатимуся!» (фраза, яку він використовував як назву своєї найвідомішої книги «I Will Try»)Legson Kayira (1965), I Will Try (Autobiography), p. 56.. Закінчивши цю школу в 1958 році, він пішки вирушив здобувати вищу освіту в США. Досягши Кампали в Уганді, він знайшов у довіднику інформаційної служби США назву коледжу Скагіт-Веллі, штат Вашингтон, куди і подав заявку«Destination: Skagit Valley», Time Magazine, 19 December 1960, p. 60.. Потім Каїра вирушив у подорож довжиною понад 3000 кілометрів і дійшов до столиці Судану Хартума, де отримав візу, а люди зі Скагіт-Веллі зібрали йому гроші на поїздку до Вашингтона. У результаті він прибув на місце навчання за два роки після початку своєї подорожі«Незвичайні пригоди Дідіму Каїра». Журнал Юнак. — Торонто, 1963. — ч. 1., diasporiana.org.ua..
Після закінчення Скагіт-Веллі він продовжив вивчати політологію у Вашингтонському університеті в Сіетлі, а потім історію в Кембриджському університеті у Великій Британії. Згодом він працював співробітником служби пробації і виступив автором кількох романів«Legson Kayira» , themodernnovel.org.
Подорож Африкою лягла в основу книги «Я старатимуся!» (I Will Try, 1965). Ця автобіографія перебувала у списку бестселерів New York Times протягом 16 тижнів після публікаціїCarol Forsloff, «Great Loss to Africa, Remembering Legson Kayira of Malawi» , Digital Journal, 28 March 2009.. Також автобіографічні враження використано й у наступному романі «Тінь, що насувається» (The Looming Shadow, 1967), що описує життя африканської села. Роман «Джингала» (1969) розповідає про зіткнення поколінь «батьків і дітей». У романі «Державний службовець» (The Civil Servant, 1971) Каїра звертається до теми пошуків місця в житті молодої інтелігенції Африки.
Згодом Каїра оселився в Англії та помер у Лондоні 14 жовтня 2012 року. 13 жовтня 2016 року прах Легсона був похований у селі Чимфамба під час поминальної церемонії, на якій були присутні його діти.
Вибрані твори I Will Try (autobiography), Doubleday, 1965. The Looming Shadow, Doubleday, 1967. Jingala, Doubleday, 1969. Things Black and Beautiful, Doubleday, 1970. The Civil Servant, Longman, 1971. «Homecoming», в антології Young and Black in Africa, Random House, 1971. The Detainee, Heinemann, 1974.
Література
Thomas H. Jackson, «Legson Kayira and the Uses of the Grotesque», World Literature Written in English, Vol. 22, No. 2, 1983, pp. 143—151. Вавилов В. Н., Суровцев Е. Я., Литература Танзании, Кении, Уганды, Малави на английском языке, в сборнике: Современные литературы Африки. Восточная и Южная Африка, М., 1974. Суровцев Е. Я., О просветительском характере литератур Восточной Африки, в сборнике: Взаимосвязи африканских литератур и литератур мира, М., 1975.
Примітки