Сергій Іванович Рибницький — український письменник, блогер, фотограф, літературний оглядач.
Біографія Народився 30 червні 1984 року на Вінниччині.
Навчався у Вінницькому національному технічному університеті на факультеті будівництва, теплоенергетики та газопостачання.
Живе у Вінниці. Працював консультантом книгарні «Є», фотографом на літературних вечорах. Знімки й ранні літературні твори Сергія Рибницького публікують під псевдонімом Чарівні Блохи Святого Антонія.
Цікавиться творчістю Франца Кафки, Джека Керуака та Пелема Вудгауза.
Літературна творчість Писати почав, навчаючись в університеті. Рання творчість Сергія Рибницького — це переважно поезія. З-поміж основних тем віршів — урбаністичні мотиви («ponem et circenses»), екзистенційна («море яке завжди з тобою», «онтологія світла в кінці тунелю») та інтимна лірика («заручникам сердець»).
Крім поезії, у студентські роки також пробував писати сценарії («Шепіт темряви. Частина 1»). Михайло Стрельбицький, колишній член Національної Спілки письменників України та доцент кафедри університету писав про драматичний текст письменника:
У малій прозі автор експериментує із жанрами: детектив, постапокаліптика, горор, альтернативна історія тощо. Про розмаїтість творчості Сергія Рибницького писав Віталій Квітка:
Оповідання письменника були надруковані у збірках короткої детективної прози «Маніяк на замовлення» (2016), «Без терміну давності» (2016) і «Різдвяний детектив» (2017), колективних збірках малої горор-прози «Дотик зачаєного жаху» (2017) і «Вбивство на вулиці…» (2019), збірці соціальної фантастики «Антисоціальна мережа» (2020), антології українського горору «Страшні казки для своїх» (2024).
Окремі твори Сергія Рибницького також виходили в редакціях журналу «Дзвін» та онлайн-часопису «Стос».
«Я — кисень» 2018 року вийшла друком збірка оповідань Сергія Рибницького «Я — кисень», яка була відзначена премією видавництва «Смолоскип». Передмову до книги написала Вікторія Гранецька, зокрема зазначивши: «Ця книга для вимогливого читача, поціновувача химерної якісної прози, котра лише на перший погляд химерна, тому що багатошарова, глибока й місцями геть незбагненна».
«Жовтий закон» 2019 року була опублікована друга книга письменника — роман-апокаліпсис «Жовтий закон» (видавництво «Дім химер»). Події у творі розгортаються в недалекому майбутньому в Києві після теракту. Про сюжет роману автор зазначав:
Про переплетення різних локусів і атмосферу оповідань збірки Ганна Улюра зазначила:
Блог З 2017 року Сергій Рибницький веде блог на платформі Blogger під псевдонімом Сергій Рибницький Загублені Фоліанти Чарівних Бліх Святого Антонія. У коротких записах письменник ділиться філософськими роздумами, творчими напрацюваннями та розповідає про власне життя.
З-поміж рубрик блогу — «Із вигаданих вінницьких хронік», «Короткі піщанські хроніки», «К У Т А Х А Ш А», «На Великдень до тебе ніхто не приїде», «23 рік», «Плейлист виконувача бажань».
Літературно-критична діяльність Сергій Рибницький — автор низки рецензій на книги:
рецензія на книгу Євгена Ліра «Підземні ріки течуть»; «"Бандера Distortion" — поліфонія історії або нестримна легкість постмодернізму» (рецензія на роман Олега Шинкаренка «Бандера Distortion»); «Книга, яка має завелику силу тяжіння» (рецензія на збірку оповідань Влада Сорда «Безодня»); «Веселка тяжіння» Томаса Пінчона: ракета, яка все ще падає (рецензія на роман Томаса Пінчона «Веселка тяжіння»).
Відзнаки Лауреат і переможець:
конкурсу детективів «Це ж елементарно, сер» від ЛітМайданчика (2015); конкурсу горор-оповідань «Зачаяний жах» від літературно-мистецького журналу «Стос» (2016); літературної премії видавництва «Смолоскип» (ІІ премія, 2017); конкурсу химерних історій «Антисоціальна мережа» (2019); літературної премії ім. І. Федорова (ІІ місце, 2019);
Учасник Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo» та Культурно-мистецької резиденції «Над Богом».
Примітки