Басіль аль-Асад (; 23 березня 1962 — 21 січня 1994) — сирійський інженер, полковник, вершник і політик, старший син президента Сирії Хафеза аль-Асада та старший брат президента Башара аль-Асада. Він був спадкоємцем батька до своєї загибелі у автотрощі в 1994 році.

Ранні роки й освіта

Басіль аль-Асад народився 23 березня 1962 року Здобув освіту інженера-будівельника та отримав ступінь доктора військових наук. Про своє дитинство він розповідав так: «Ми бачили батька вдома, але він був настільки зайнятий, що могло минути й три дні без того аби перекинутися з ним хоча б одним словом. Ми ніколи не снідали й не вечеряли разом, і я не пам'ятаю, аби коли-небудь разом сім'єю обідали, чи, може, лише раз чи два, коли йшлося про державні справи. Влітку всією сім'єю ми проводили день-два в Латакії, але тоді він теж працював в офісі, і ми рідко з ним зустрічалися.in conversation with Patrick Seale, 1988»

Кар'єра Навчався стрибкам з парашутом, був призваний до лав спеціального призначення, а після навчання у совєцьких військових академіях перейшов до бронетанкового корпусу. Він швидко піднявся службовою драбиною, став майором, а згодом командиром бригади Республіканської гвардії.

Після того, як його батько одужав від важкої хвороби у 1984 році, Басіль почав супроводжувати його, і вийшов на широкий загал у 1987 році, коли виграв кілька медалей з кінного спорту на регіональному турнірі. Сирійська преса партії Баас вихваляла його як «Золотого лицаря» за його майстерність верхи на коні. Він також мав репутацію людини, яка цікавиться швидкими автомобілями, і його друзі описували його як харизматичного та владного. Невдовзі Асад був призначений начальником служби безпеки президента. Крім того, у 1989 році він заснував Сирійське комп'ютерне товариство, яке пізніше очолив Башар.

Спочатку дядько Асада, Ріфаат аль-Асад, був обраний спадкоємцем Хафеза, але Ріфаат намагався узурпувати владу в Хафеза, коли останній був у комі в 1984 році. Це призвело до вигнання Ріфаата. Після цього інциденту Басіль став спадкоємцем батька. На початку 1990-х Хафез активізував зусилля, щоб зробити Басіля наступним президентом Сирії; після перемоги Хафеза на виборах у 1991 році президента публічно називали «Абу Базіл» (батько Басіля). Басіля також знайомили з європейськими та арабськими лідерами; він був близьким другом дітей короля Йорданії Хусейна, особливо Хайї бінт Хусейн, яка також захоплювалася верховою їздою, а також був представлений королю Саудівської Аравії Фахду.

Асад відігравав значну роль у ліванських справах і був відомий ліванським лідерам усіх сект. Він організував широко розпіарену антикорупційну кампанію в уряді та часто з'являвся у повній військовій формі на офіційних прийомах, аби засвідчити прихильність уряду до збройних сил.

Особисте життя Окрім своєї рідної арабської, Басіль володів французькою та російською мовами. Відповідно до витоку дипломатичних телеграм Сполучених Штатів, він мав стосунки з ліванкою Сіхам Ассейлі, яка пізніше вийшла заміж за ліванського журналіста та депутата Гебрана Туені.

Смерть

21 січня 1994 року, коли він їхав на своєму розкішному Mercedes на високій швидкості (Пол Теру повідомляє, що Басіль їхав зі швидкістю 240 км/год крізь туман до міжнародного аеропорту Дамаска для приватного чартерного рейсу до Франкфурту (Німеччина), рано вранці прямуючи на гірськолижну відпустку в Альпах, Басіль зіткнувся з шлагбаумом і, не пристебнувшись, загинув миттєво. Хафез Махлуф був з ним і був госпіталізований з травмами після аварії; водій на задньому сидінні не постраждав.

Тіло Асада було доставлено до лікарні університету Аль-Асад, а потім поховано в Кардахі, де пізніше було поховано і його батька.

Смерть Басіля Асада призвела до того, що його менш відомий молодший брат Башар аль-Асад, який тоді проходив навчання в аспірантурі з офтальмології в Лондоні, став спадкоємцем. Башар став президентом після смерті батька 10 червня 2000 року.

Вшанування пам'яті Після його смерті магазини, школи та державні установи в Сирії закрилися, а продаж алкоголю було призупинено. Він був зведений державою до «мученика країни, мученика нації та символу її молоді».

Його іменем названо багато площ і вулиць. Зокрема новий міжнародний плавальний комплекс, лікарні, спортивні клуби та військову академію. Міжнародний аеропорт Латакії був названий на його честь Міжнародний аеропорт Басіль Аль-Асад. Його пам'ятники було встановлено у кількох сирійських містах, і навіть після смерті його часто зображували на рекламних щитах разом з батьком і братом. Його кінний пам'ятник стояв у Алеппо до грудня 2024 року, коли його повалили повстанці, а раніше — у Чтаурі, Ліван.

17 листопада 2020 року в спортивному місті Латакії було урочисто відкрито музей, присвячений йому.

Примітки

Посилання Смерть Басселя аль-Асада. Епізод Всесвітньої служби BBC