Третій Храм в Єрусалимі () — це майбутня споруда, яка, за релігійними уявленнями, має бути побудована на Храмовій горі, де раніше знаходилися Перший та Другий Храми. В юдаїзмі Третій Храм символізує духовне відновлення, прихід Месії та відновлення богослужінь, які припинилися після руйнування Другого Храму в 70 році нашої ери.
Для християн будівництво Третього Храму стане знаменням про скорий прихід антихристу, і друге пришестя Христа. Для мусульман означатиме руйнування їх святинь, що сьогодні знаходяться на Храмовій горі.
Сьогодні Третій Храм є не лише релігійним, але й політичним та культурним питанням. Його можливе будівництво викликає палкі суперечки, оскільки Храмова гора є священним місцем не лише для юдеїв, але й для мусульман. У цьому контексті Храм став символом надії, релігійних конфліктів та глобальних змін.
Історичний контекст Історія Єрусалимського Храму бере свій початок із спорудження Першого Храму, який був збудований царем Соломоном приблизно в 957 році до нашої ери. Він став центральним місцем поклоніння для єврейського народу, символом божественної присутності та місцем виконання священних ритуалів. Однак у 586 році до нашої ери Перший Храм був зруйнований вавилонським царем Навуходоносором II під час захоплення Єрусалима, що поклало початок Вавилонському полону.
Другий Храм був збудований після повернення євреїв із Вавилонського полону за указом перського царя Кіра Великого у 516 році до нашої ери. Він став центром релігійного життя єврейського народу протягом майже шести століть. У 20 році до нашої ери цар Ірод Великий розпочав масштабну реконструкцію Другого Храму, зробивши його архітектурним шедевром. Проте у 70 році нашої ери Другий Храм був зруйнований римськими військами під керівництвом Тита під час облоги Єрусалима.
Після зруйнування Другого Храму Храмова гора стала місцем паломництва та молитви для єврейського народу, але також набула значення для інших релігій. На цій території мусульмани спорудили Купол Скелі та мечеть Аль-Акса, що зробило її одним із найважливіших релігійних центрів ісламу.
Спроби відбудови Після руйнування Другого Храму у 70 році нашої ери було зроблено кілька спроб його відновлення. Кожна з них відображала прагнення єврейського народу повернутися до свого релігійного центру, але всі вони завершилися невдачею.
В сучасному юдаїзмі «більшість рабинів прийняли позицію, що єврейський закон забороняє реконструкцію Храму до епохи месіанської спокути, або що закон є надто неоднозначним і що спочатку має явитись месія».
Повстання Бар-Кохби (132–135 рр. н.е.) На початку II століття римський імператор Адріан спочатку дозволив євреям відновити Храм, але пізніше змінив своє рішення. Це спричинило велике повстання, очолюване Симоном Бар-Кохбою. Повстанці захопили Єрусалим і створили незалежну єврейську державу, яка проіснувала близько трьох років. У цей час розпочалося будівництво нового Храму. Однак римська армія придушила повстання у 135 році, зруйнувавши новозведені споруди. Як покарання за повстання, євреям було заборонено відвідувати Єрусалим, за винятком дня Тиша Бе-ав, а місто перейменували на Елія Капітоліна. Для збереження релігійних традицій юдеями було написано Мішну, щоб задокументувати храмові практики на випадок тривалої відсутності Храму.
Спроба імператора Юліана Відступника (361–363 рр. н.е.) Римський імператор Юліан, відомий як Відступник через свої спроби повернути язичництво, дозволив євреям відновити Храм як частину своєї політики підтримки традиційних культів.
Відповідно до однієї з версій, Рабин Хілкія, один із провідних рабинів того часу, відкинув гроші Юліана, стверджуючи, що язичники не повинні брати участь у відбудові храму.
Проте згідно з джерелами що були написані вже значно пізніше, зокрема Амміаном Марцелліном (бл. 330-400 рр. н.е.) та Созоменом (бл. 400–450 рр. н. е.), проект відновлення храму було перервано, оскільки щоразу як тільки робітники намагалися почати відбудову храму на залишках попереднього, вони були спалені жахливим полум’ям, що виходило з середини землі. А вся наново зроблена робота руйнувалась через землетрус:Згадки про землетрус в Галілеї 363 року присутні також в інших джерелах.
Згідно з деякими християнськими джерелами, невдача проєкту вважалася результатом божественного втручання.See "Julian and the Jews 361–363 CE" and "Julian the Apostate and the Holy Temple" .
Після того як Юліан був убитий у битві, менш ніж через три роки правління, християни відновили контроль над імперією, і відбудова була припинена.
Перська васальна держава (610–630 рр. н.е.) У VII столітті, під час завоювань Сасанідської імперії, євреї знову отримали контроль над Єрусалимом. Перси дозволили відновлення жертвопринесень на місці Храму. Однак після повернення Візантії контроль перейшов до християн, які знищили частково збудовані споруди, а територію перетворили на звалище. Цей стан зберігався до арабського завоювання у 630-х роках.
Мусульманське завоювання (VII століття) Після захоплення Єрусалима арабськими військами під керівництвом Умара ібн аль-Хаттаба, Храмова гора була очищена, і на її місці заклали мечеть Аль-Акса. Згідно з хронікою Себеоса, євреї спробували розпочати реконструкцію Храму, але мусульманська влада швидко зупинила ці зусилля.
Монгольські набіги та лист Моше бен Нахмана (1267 р.) У період міжцарства в XIII столітті рабин Моше бен Нахман писав про руїни Храму та прагнення євреїв повернути його велич. У своєму листі він описував зусилля щодо створення синагоги на місці зруйнованих будівель, проте активні спроби відновлення не здійснювалися через монгольські набіги та політичну нестабільність.
Сучасні зусилля В юдаїзмі відновлення Храму зазвичай пов’язують із приходом Месії, а в християнстві відновлення храму пов'язують з приходом антихриста та кінцем світу. Водночас у ХХ–ХХІ століттях з’явилися організації, такі як Інститут Храму, які займаються підготовкою до його будівництва. Ці рухи стикаються з політичним спротивом через важливість Храмової гори для мусульманського світу.
Релігійне значення Третього Храму Третій Храм має глибоке релігійне значення для багатьох людей, насамперед у юдаїзмі, але також у християнстві та ісламі. Він символізує не лише повернення до традицій, а й виконання пророцтв (), які визначають майбутнє світу та його духовне відродження.
Юдаїзм У юдаїзмі Третій Храм є ключовою частиною месіанських очікувань. Біблійні пророцтва, зокрема у книгах Єзекіїля, Даниїла та Захарії, передбачають відновлення храму як центрального місця поклоніння Богу та духовного єднання єврейського народу. Храм також асоціюється із відновленням жертвопринесень і священних ритуалів, які припинилися після руйнування Другого Храму.
Традиційно вважається, що будівництво Третього Храму стане можливим лише після приходу Месії, якого юдаїзм чекає. Для багатьох юдеїв Храмова гора залишається священним місцем, де молитви під час паломництва є символом надії на відновлення храмового служіння.
Християнство У християнстві Третій Храм займає важливе місце в есхатології (ученні про кінцеві часи). Для більшості християнських течій, відновлення Храму є передумовою Другого Пришестя Ісуса Христа. У Новому та Старому Завіті згадуються події, пов’язані з антихристом та Храмом, які передуватимуть кінцю світу, зокрема «мерзота спустошення» (; ; ; ).
Проте не всі християнські течії підтримують ідею фізичного відновлення Храму. Деякі віряни вважають, що Храм символічно представляє громаду віруючих, тіло самого Христа, або тіло і розум будь кого хто вірує в спасіння через Христа.
Іслам В ісламі Третій Храм безпосередньо не згадується, але Храмова гора має велике значення. Тут знаходяться Купол Скелі та мечеть Аль-Акса, які є третім за важливістю святим місцем ісламу після Мекки і Медини. Мусульмани вважають, що саме на цьому місці пророк Мухаммед здійснив Нічну подорож до небес (аль-Ісра валь-Мірадж).
Будь-які спроби побудувати Третій Храм на Храмовій горі викликають сильний спротив у мусульманському світі, оскільки вони сприймаються як загроза ісламським святиням. Це створює напруженість між релігіями та політичними силами в регіоні.
Пророцтва та ідеї про будівництво Третього Храму Ідея Третього Храму є центральною темою багатьох біблійних і постбіблійних текстів. У юдейській традиції це місце є символом відновлення завіту з Богом, приходу Месії та встановлення гармонії у світі. Пророцтва про майбутній Храм зустрічаються як у Танасі, так і в текстах пізнішої релігійної літератури.
Пророцтва в Танасі
Пророцтво Єзекіїля У книзі пророка Єзекіїля () описується детальний план майбутнього храму, який повинен бути побудований у часи Месії. Цей опис включає архітектурні деталі, розміри, облаштування святині та ритуали, які будуть у ньому виконуватися:«А оце міри же́ртівника ліктями, лікоть — це лікоть та долоня. І основа же́ртівника — лікоть, і лікоть — завши́ршки, а його границя до його кра́ю навколо — одна п'ядь, і це задня сторона же́ртівника» ().Цей Храм є символом присутності Бога серед свого народу в часи миру та справедливості.
Пророцтво Захарії Пророк Захарія пов'язує відновлення Храму з приходом Месії:«І він збудує храма Господнього, і він буде носити вели́чність, і сяде, і буде панувати на троні своє́му, і він стане священиком на троні своє́му, і рада миру буде поміж ними обома́» ().Пророцтво підкреслює важливість Храму як місця, де Божий план для людства буде реалізовано.
Роль Месії у відбудові Храму Згідно з традиціями юдаїзму, Месія (Машиах) зіграє вирішальну роль у відновленні Третього Храму. У текстах Талмуду (трактати «Мідраш Раба» та «Санхедрін») зазначається, що будівництво Храму стане важливим знаком пришестя Месії. Деякі коментатори вважають, що Храм буде побудований чудесним способом, інші ж вважають, що це буде результат людських зусиль.
Апокаліптичні уявлення У ряді релігійних текстів Храм пов'язується з подіями останніх часів:
"Мерзота спустошення": У книзі пророка Даниїла () згадується, що на місці святині буде встановлено «мерзоту», яка осквернить Храм. Цей текст асоціюється з діяльністю антихриста. У Новому Завіті () зазначається, що в храмі сяде «людина гріха», що протиставляється Богу тобто антихрист.
Сучасні ідеї та рухи Сьогодні кілька релігійних організацій працюють над підготовкою до відновлення Храму:
Інститут Храму в Єрусалимі займається дослідженнями, реконструкцією храмових предметів та навчанням майбутніх священиків. Рух вірних Храмовій горі та Ізраілю відкрито закликає до відновлення храмового служіння.
Проте сучасна політична ситуація та важливість Храмової гори для ісламського світу роблять ці ініціативи вкрай суперечливими.
Погляди рабинів Не всі юдейські релігійні лідери підтримують ідею негайного будівництва Храму. Багато хто вважає, що це стане можливим лише після приходу Месії. Інші наголошують на важливості духовного відродження народу як передумови до фізичного будівництва.
Політичні аспекти Будівництво Третього Храму є однією з найбільш чутливих і суперечливих тем у світі, оскільки воно стосується як релігійних, так і політичних питань. Храмова гора, на якій стояли Перший і Другий Храми, є священним місцем не лише для юдаїзму, але й для ісламу та християнства. Це робить будь-які спроби змінити її статус джерелом конфліктів на регіональному та міжнародному рівні.
Храмова гора і міжнародна політика Храмова гора (Гар Габайіт) є центральним об'єктом суперечок між євреями та мусульманами. Сьогодні вона перебуває під контролем Єрусалимського ісламського вакфу і є місцем розташування двох найважливіших ісламських святинь — мечеті Аль-Акса та Купола Скелі. Для мусульман ця територія відома як Харам аль-Шаріф («Благородне святилище»).
Будь-які дії, які можуть бути сприйняті як загроза ісламським святиням, викликають жорстку реакцію з боку мусульманського світу. Наприклад:
У 1967 році, після Шестиденної війни, Ізраїль встановив контроль над Східним Єрусалимом, включаючи Храмову гору, але дозволив ісламському вакфу зберегти адміністративний контроль над святинею.