Амфотерні гідроксиди () — неорганічні сполуки, гідроксиди амфотерних елементів, залежно від умов проявляють властивості кислотних або осно́вних гідроксидів (можуть реагувати як з кислотами, так і з лугами).
Загальні властивості Всі амфотерні гідроксиди — тверді речовини. Нерозчинні у воді, переважно є слабкими електролітами.
Хімічні властивості При нагріванні розкладаються з утворенням відповідного амфотерного оксиду, наприклад:
У ряді випадків проміжним продуктом розкладання є метагідроксид, наприклад:
При взаємодії з кислотами утворюють солі з амфотерним елементом у катіоні, наприклад:
При взаємодії з лугом утворюють солі з амфотерним елементом в аніоні, наприклад:
(у водному розчині) Al(OH)3 + NaOH -> NaAlO2 + 2H2O (в розплаві)
Отримання Загальним способом отримання амфотерних гідроксидів є осадження розведеним лугом з розчинів солей відповідного амфотерного елемента, наприклад:
У надлишку лугу почнеться розчинення осаду гідроксиду:
У ряді випадків при осадженні утворюється не гідроксид, а гідрат оксиду відповідного елемента (наприклад, гідрати оксидів заліза(III), хрому (III), олова (II) тощо). Хімічні властивості таких гідратів здебільшого аналогічні властивостям відповідних гідроксидів.
Приклади амфотерних гідроксидів До амфотерним належать такі гідроксиди:
більшість гідроксидів d-елементів:
гідроксид хрому(III) , полігідрат оксиду заліза (III) , гідроксид цинку , гідроксид кадмію , та ін.;
ряд гідроксидів p-елементів:
гідроксид алюмінію , гідроксид галію , гідрат оксиду олова(II) , гідроксид свинцю(II) , та ін.;
з гідроксидів s-елементів:
гідроксид берилію ;
формально до амфотерних гідроксидів можна віднести воду.
Див. також
Амфотерність Амфотерні оксиди
Джерела