Пласковусач шкірянийЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 ( Paykull, 1800) — вид жуків з родини Скрипунових.
Етимологія назви Наукова назва видового епітету coriaceum з латинської означає шкіряний. Українська назва повторює наукову й походить від шкіра — скульптура надкриль нагадує «шагреневу шкіру». Також відомі й інші вернакулярні назви: «вусач плоский бронзовий»Загайкевич І.К. 1958. Комахи-шкідники деревних і чагарникових порід західних областей України. Київ : Вид-во АН УРСР. 132 с. і «плосковусач шкірястий»Заморока А.М. 2012. Жуки-вусачі Західного Поділля. Частина І. Станіславівський натураліст — http://www.naturalist.if.ua/?p=5255.
Поширення Пласковусач шкіряний входить до групи бореально-альпійських видів у складі європейсько-сибірського комплексуЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.. Ареал охоплює гірські системи Європи, Кавказ та СибірLöbl, I., & Smetana, A. 2010. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 6: Chrysomeloidea I. Apollo Books, Stenstrup, 1–924..
В Україні Пласковусач шкіряний розповсюджений головно у Карпатах, Передкарпатті і Західному Поділлі, де трапляється зрідка у хвойних лісах, головно смеречинах, переважно у в гірських районахZamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691..
Екологія Літ триває з кінця червня до серпня. Квітів не відвідує. Личинка розвивається в свіжій, ще живій деревині повалених або помираючих смерек, іноді ялиць.
Морфологія Імаго C. coriaceum – жук невеликих розмірів, довжина тіла якого сягає 8-15 мм. Тіло струнке, витягнене, надкрила менш-більш розширені, шкірясті, просвічуються. Загальне забарвлення – чорне, тільки надкрила буруватого кольору із зеленкуватим та бронзовим відблиском. В першій третині вони вкриті довгими стоячими волосками, їх скульптура характеризується грубою зморшкуватістю, особливо в першій половині. Передньогрудний відросток заходить за середину передніх тазиків.
Личинка Личинка характеризується чітко вираженими, округлими і випуклими вічками. Спинні мозолі черевця на передньому краї з поперечною боріздкою. Ноги короткі з гострим тонким кігтиком.
Життєвий цикл Розвиток триває два роки. Личинка прокладає під корою звивисті ходи. Лялечкові камери розташовуються в кінці гачкоподібного ходу.
Примітки
Література Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37; Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127; Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104; Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252; Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132; Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
Посилання Систематика виду на BioLib (англ.) Зображення та відомості про вид на cerambyx.uochb.cz (англ.)