Мико́ла І́горович Погорі́лий (24 січня 1985, м. Бішкек (Киргизстан) — 4 вересня 2024, с. Погребки Суджанського р-ну Курської обл.) — український військовослужбовець, оператор-топогеодезист самохідного артилерійського взводу, який загинув у російсько-українській війніТернопіль поховав загиблого на фронті пластуна-захисника Миколу Погорілого.
Біографія Народився у сім'ї українського кадрового офіцера, який загинув в Афганістані у 1986 р. До загибелі батька проживав разом із сім'єю у м. Бєшкек (Киргизстан), а після із родиною повертається до України і оселяється у м. Тернопіль.
Вихованець Пласту Микола Погорілий змалечку був членом Пласту — Національній скаутській організації України. Дитячі роки пройшли у пластовому гнізді число 15 «Володарі ночі». Перейшовши у пластове юнацтво, спершу належав до куреня ч. 13 ім. Олекси Довбуша, а згодом був членом гуртка «Характерники» куреня ч. 51 ім. Святослава Завойовника. Брав активну участь у багатьох пластових таборах, мандрівках та акціях.
Пластову присягу склав під час традиційної теренової гри «Листопадовий Зрив» 1 листопада 1999 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя біля могили Українських січових стрільців. Пластував до 2001 р.
Освіта Середню загальну освіту здобув у Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 19 Тернопільської міської ради Тернопільської області. У 2001 р. закінчив навчання у Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 21 Тернопільської міської ради Тернопільської області.
Вищу освіту за фахом бакалавр із права здобув у 2005 р. у Тернопільській академії народного господарства (нині — Західноукраїнський національний університет). Під час навчання очолював студентський парламент університету. У 2006 р. закінчив Тернопільський державний економічний університет та отримав повну вищу освіту за кваліфікацією юриста. У 2012 р. у цьому ж закладі вищої освіти здобув кваліфікацію магістра з державної служби.
Професійна діяльність 2006—2013 — працював юрист-консультантом Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації. 2013—2017 — заступник начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. ТернопільЖиття, віддане за Україну: у Тернополі провели в останню путь Миколу Погорілого. З 01.08.2017 р. по 29.12.2017 р. — завідувач сектором обліку страхувальників та доходів Тернопільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області.
Служба в ЗСУ До лав Збройних Сил України вступив за контрактом у 2018 р. Служив у 44 окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола. Одразу після завершення першого контракту підписав його вдруге 30 січня 2022 р., напередодні повномасштабного вторгненняЙому назавжди буде 39: у боях на Курщині загинув пластун Микола Погорілий.
Впродовж служби виконував бойові завдання під час російсько-української війни у Волинській, Житомирській, Донецькій, Запорізькій, Сумській областях України та Курській області РФ.
Загинув вночі 4 вересня 2024 р. під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу противника поблизу населеного пункту Погребки Суджанського р.-ну Курської області.
Похований 8 вересня 2024 р. на Алеї Героїв на Микулинецькому цвинтарі м. Тернопіль.
Нагороди Посмертно отримав такі нагороди: Залізний Пластовий Хрест; Медаль за жертовність і любов до України (ПЦУ); Звання Почесний громадянин міста ТернополяРідним загиблих бійців вручили відзнаки «Почесний громадянин Тернополя»Міський голова вручив рідним полеглих Героїв відзнаки «Почесний громадянин міста Тернополя»; Орден «За мужність» ІІІ ступеняУказ Президента України № 923/2025; Почесний громадянин Тернопільської області (2026, посмертно); Відзнака «Захиснику України» (червень 2026, посмертно)Тернополянина Миколу Погорілого посмертно нагородили відзнакою Міністра оборони «Захиснику України».
Вшанування пам'яті У лютому 2025 року на фасаді приміщення Тернопільського Пласту була відкрита меморіальна дошкаУ Тернополі відкрили меморіальні дошки пластунам, які загинули за УкраїнуУ Тернополі відкрили меморіальні дошки п'ятьом пластунам, які загинули на фронтіУ Тернополі відкрили меморіальні дошки пластунам, які віддали життя за УкраїнуНа фасаді Тернопільського Пласту відкрили меморіальні дошки п'ятьом пластунам, які віддали життя за Україну.
Родина Батько — Погорілий Ігор Миколайович, 1953 р.н., українець, народився в с. Слов'ятин Бережанського р.-ну Тернопільської області. Загинув 24.06.1986 р. під час виконання військового обов'язку в ДРА у званні майора артилерійського дивізіону 180 МСП (посмертно нагороджений Орденом Червоної Зірки), похований на кладовищі в с. Нараїв Бережанського р.-ну, Тернопільської області.
Мати — Погоріла (Драбик) Софія Володимирівна, 1954 р.н, українка, народилася у с. Нараїв Бережанського р.-ну, Тернопільської області. Наразі — пенсіонерка (в минулому — державний службовець).
Сестра — Удич (Погоріла) Зоряна Ігорівна,1979 р.н., українка, педагог, одружена, виховує двох доньок.
У 2008 р. одружився із Анастасією Смоляк. У подружжя народився син Ігор (2009 р.). З 2018 р. подружжя офіційно розлучене.
Примітки