Чорна металургія США — галузь обробної промисловості США. Має високий рівень розвитку. З кінця 19-го століття до 1970-х років, тобто протягом 75 років, США безперервно посідали 1-е місце в світі за обсягами виробництва продукції чорної металургії (чавуну, сталі, прокату). У економіці США у 20 столітті чорна металургія посідала одне з провідних місць за рівнем виробництва і по силі та впливу монополій — її часто називали «ключем»Problems of American Small Business. Part 10. U.S. Government Printing Office, Washington, 1947]. Page 1864. або «барометром» американської економіки (як правило саму по собі, іноді поряд з автомобілебудуванням і енергетикою)1945 Extension of Reciprocal Trade Agreements Act. U.S. Government Printing Office, Washington, 1945. Page 1020. How Much Railroad Plant Is Needed? // Railway Age. Vol. 122, April 5, 1947, № 14]. Page 1022. Foreign Trade and Tariff Proposals. U.S. Government Printing Office, 1968. 2249. Raymond A. Mohl, Neil Betten. Steel City: Urban and Ethnic Patterns in Gary, Indiana, 1906—1950. Holmes & Meier, 1986. Page 4. . В подальшому, роль чорної металургії в економіці США знизилася, крім того, країна втратила домінуючи позиції в світі в цій галузі у зв'язку зі зменшенням виробництва в США та розвитком металургії в інших країнах. Однак, США залишаються серед лідерів в цій галузі.

Історія

До приходу європейських колоністів металургія заліза у індіанців на території США була відсутня. Перші металургійні заводи — мануфактурного типу — з'явилися на території США у 1630-х роках на північному сході країни — неподалік від атлантичного узбережжя. Вони являли собою доменну піч для виплавлення чавуну і гамарню для виготовлення брускового заліза — напівпродукту, яким користувалися ковалі для виготовлення готових виробів. Виникненню і розвитку металургії у місцях поселення сприяли ліси, що давали деревину для випалу деревного вугілля і поклади болотяної руди. Звідси протягом кількох століть, по мірі освоєння величезних територій, центри металургії розповсюджувалися далі на захід.

У 19 столітті розвиток металургії відбувався в цілому на рівні з тогочасними досягненнями техніки. Багаті поклади залізної руди навколо озера Верхнього і великі поклади вугілля у Пенсильванії дозволили Середньому Заходу стати вогнищем американського виробництва.

У період з 1880 року до початку 20 століття американське виробництво сталі зросло з 1,25 млн т сталі до понад 10 млн т. Наприкінці 19 століття країна посіла 1 місце в світі за виробництвом сталі і займала його до 1970 року. Для чорної металургії США у 20 столітті характерною була нестабільність у виробництві — у де-які роки виробництво падало майже у 2-4 рази порівняно з попередніми роками (у 1921, 1929—1933, 1938), тобто було чергування років з зростанням і падінням виробництва. Однак, не дивлячись на падіння, навіть у ці роки США залишалися лідерами світового виробництва чавуну і сталі. З розвитком металургії в інших країнах, зокрема в Японії, частка США зменшилася. З 1950 по 1970 роки частка США у світовому виробництві чавуну знизилася з 45 % до 20 %. У 1970 і 1971 роках США поступилися 1-м місцем у чорній металургії СРСР.Г. Г. Ефименко, А. А. Гиммельфарб, В. Е. Левченко. Металлургия чугуна. — Издание второе. — К.: Вища школа. — 1974.

Чорна металургія Сполучених Штатів пережила спад наприкінці 1970-х років. Через кризу у чорній металургії у 1970-х роках у капіталістичних країнах () виробництво сталі у США впало з 111,4 млн т у 1973 році і 97,9 млн т у 1979 році до 70 млн т у 1984 році. Падінню виробництва сприяв також імпорт сталі. У 1980-х — 1990-х роках багато заводів, в тому числі великих, було закрито, де-котрі з них було перетворено на музеї просто неба.

У 1980-х роках з'явилися заводи з установками безпосереднього одержання заліза. У 21 столітті спостерігається зростання частки сталі виплавленної з металобрухту, аніж з чавуну.

Загальні данні

У 2023 році в країні було вироблено 20,6 млн т чавуну, 81,4 млн т сталі і 90,5 млн т готового прокату. США посідають 4-е місце в світі за виробництвом сталі (після Китаю, Індії і Японії), 8-е місце за виробництвом чавуну і 3-е місце за виробництвом готового прокату (після Китаю і Індії) (данні 2023 року). В наш час (2023) для чорної металургії США характерним є домінування виробництва сталі переплавкою металобрухту порівняно з обсягами виробництва первинної сталі, тобто виготовленої за схемою руда — чавун — сталь. З чавуну виплавляють лише 31,7 % сталі у кисневих конверторах, 68,3 % сталі виплавляється з металобрухту і іншої залізовмісної сировини у електросталеплавильних печах. Мартенівського виробництва в країні немає (з 1993 року). За показником споживання сталі на душу населення, який становить для США 266,3 кг (2023 рік), країна посідає 14 місце в світі. Американська металургія у 2023 році виробила сталі на оціночну вартість біля 110 мільярдів доларів, що на 15 % менше, ніж у 2022 році, коли було вироблено металургійної продукції на 128 мільярдів доларів. Чавун, одержаний у доменних печах, переплавляється на сталь, лише частина його розливається на розливних машинах з одержанням бабкового чавуну. Майже вся одержана сталь, призначена для прокатного виробництва, розливається на установках безперервного розливу сталі з одержанням сталевих заготовок і слябів. У 2023 році на установках безперервного розливу сталі було розлито 99,7 % виплавленної сталі, лише 0,3 % було розлито з отриманням зливків2024 Minerals Yearbook. 2024 P. 94. У 2017 році було виготовлено лише 295 тис. т зливків.2017 Minerals Yearbook. 2020 P. 37.1. .

У 2023 році на штат Індіану припадало приблизно 24 % від загальнодержавного об'єму виробництва сталі, за нею слідували штати Огайо — 12 % та Пенсильванія і Техас — по 5 %. Жоден інший штат не виробляв сталі більш ніж 4 % від загальнодержавного об'єму виробництва сталі. Головні центри чорної металургії — передмістя Чикаго, Пітсбургу, Детройта.

У 2014 році у галузі працювало 149 тис. осіб на заводах і 89 тис. осіб на ливарнях. У 2020 році біля 0,3 % всього населення США працювало у чорній металургії країни .

В США налічується 12 металургійних заводів повного виробничого циклу, всі вони належать лише 2 компаніям — «Ю. С. Стіл» і «Клівленд-Кліфс». Крім того, існує ще 105 заводів неповного циклу, що виробляють лише сталь і прокат, і належать 49 компаніям. Такі заводи тут називаються «міні-заводами». У 2022 році найбільшими металургійними компаніями США були «Клівленд-Кліфс», «Карпентер Технолоджі» (Carpenter Technology), «Кемешл Металс Компані» (Commercial Metals Company), «Нукор» (Nucor), «Стіл Дайнемікс» (Steel Dynamics) і «Ю. С. Стіл».

З кінця 1990-х років в США почалося зростання виробництва заліза прямого відновлення (1-й завод з його виробництва з'явився у 1980-х роках), яке продовжилося у перші десятиріччя 21 століття. З 510 тис. т у 1998 році виробництво заліза зросло до 1560 тис. т у 2000 році і 5240 тис. т у 2022 роціIron and Steel. Minerals Yearbook 2000. 2001. P. 40.5 Iron and Steel. Minerals Yearbook 2022. 2024. . У 2023 році США посідали лідируючі позиції на північноамериканському ринку заліза прямого відновлення, випереджаючи Канаду і Мексику.

США є великим імпортером чавуну, сталі, металобрухту, металопрокату й напівпродуктів для прокатного виробництваIron and Steel. // Mineral Commodity Summaries 2024. U.S. Geological Survey, Reston, Virginia: 2024. pp. 94 — 95. ISBN 978-1-4113-4544-7 . Через те, що велика залежність США від імпорту металобрухту і напівпродуктів досягла такого рівня, що може загрожувати національній беспеці, з ініціативи Міністерства торгівлі США для підтримки американського виробника 8 березня 2018 року було прийнято указ президента США про 25 % мито на імпорт певних видів сталевої продукції (виключення є лише для окремих країн).Iron and Steel. Minerals Yearbook 2019. 2020.

+ Виробництво основних видів сировини, палива і продукції чорної металургії США, млн т . 1990 1995 2000 2001 2005 2010 2015 2020 2022 Залізна руда Видобуток 56,4 62,5 63,1 46,2 54,3 49,9 46,1 38,1 39,00 Імпорт 18,1 17,3 15,7 10,7 13,0 6,4 4,6 3,24 3,04 Експорт 3,2 5,3 6,1 5,6 11,8 10,0 7,5 10,4 11,4Кокс Виробництво н.д. 21,5 19,1 17,2 15,2 13,6 12,5 9,390 10,3 Імпорт н.д. 1,65 3,43 2,12 3,2 1,1 0,127 0,147 0,061 Експорт н.д. 0,68 1,04 0,97 1,59 1,33 0,777 0,62 2,12Чавун Виробництво 49,7 50,9 47,9 42,1 37,2 26,8 25,4 18,3 21 Імпорт 0,349 2,36 4,97 4,37 6,03 3,78 4,53 4,5 4,58 Експорт 0,014 0,056 0,072 0,044 0,051 2,22 0,017 0,036 0,01Залізо прямого відновлення Виробництво 0,390 0,460 1,56 1,2 0,220 — 1,1 3,35 5,24 Імпорт 0,333 1,19 1,09 1,65 2,17 1,64 1,86 1,36 1,48 Експорт 0,004 0,005 0,002 0,001 — 0,001 0,02 0,688 0,052Сталь Виробництво н.д. 95,2 102 90,1 94,9 80,5 78,8 72,7 80 Імпорт1 н.д. 4,72 7,76 5,84 6,27 4,60 6,62 н.д. 5,07 Експорт1 н.д. 0,418 0,102 0,127 0,304 0,609 0,138 0,11 0,11Металопрокат Виробництво н.д. 88,4 99 89,7 95,2 75,7 78,5 73,5 77 Імпорт2 н.д. 22,1 34,4 27,3 29,1 21,7 35,2 20,0 25 Експорт2 н.д. 6,4 5,9 5,6 8,5 11,0 9,0 6,8 8 <small> Примітки. 1. Сталеві зливки, блюми, заготовки, сляби. 2. Готовий прокат і сталева заготовка.

Шлак, побічний продукт, що утворюється при виробництві чавуну і сталі, є відходом. Однак, він затребуваний у виробництві бетону і будівництві доріг. У 2017 році галузь виробила приблизно, оціночно, 14-19 млн т шлаку, з яких 6-7 млн т доменного і 8-12 млн т сталеплавильного шлаку. У 2017 році в США було продано або використано 16 млн т шлаку різних металургійних виробництв на загаьну суму 398 млн доларів.Slag—Iron and Steel. // 2017 Minerals Yearbook. U.S. Department of the Interior, U.S. Geological Survey, 2020. P. 69.1 — 69.8.

Сировинна база

США мають поклади всіх необхідних корисних копалин для розвитку чорної металургії. Великі поклади заліза пов'язані з породами докембрійського фундаменту Північно-Американської платформи у районі озера Верхнього і плато Колорадо. Залізорудний басейн Верхнього озера, розташований біля західного берега Верхнього озера, є одним з найбільших залізорудних басейнів світу. Він знаходиться на території штатів Міннесота, Вісконсин і Мічиган. У 20 столітті він давав понад 4/5 видобутку залізної руди у США. Сьогодні (2025) частину кар'єрів закрито, в інших ведеться видобуток відкритим способом. На північному сході США є поклади магнетитів, з яких найбільшим є Андірондакське (Adirondack iron ore district) у штаті Нью-Йорк, з запасами 900 млн т і вмістом 30 — 35 % заліза. На півдні США, у штаті, Алабама, знаходиться велике родовище гематитів і бурих залізняків з запасом 1 млрд т, що містять біля 35 % заліза. З 2-ї половини 20 століття чорна металургія США задовольняла потреби у руді за рахунок внутрішнього видобутку лише частково. Видобуток коливається у межах 90 млн т, в той же час з Канади, Венесуели, Бразилії і інших країн довозилося біля 60 млн.т. Об'єм видобутку всередині країни не збільшувався.

У 2019 році було видобуто 48 млн т залізняку. У 2023 році вся залізна руда в США видобувалася відкритим способом у 7 кар'єрах, розташованих у штатах Мічиган і Міннесота. 98 % видобутої руди використовується у чорній металургії, інші 2 % — використано у неметалургійних цілях. Руда збагачується і грудкується на місці видобутку або неподалік від нього. У 2023 році США виробили рудних матеріалів на оціночну вартість 7,5 млрд доларів, що на 22 % більше, ніж 6,2 млрд доларів у 2022 році.Iron ore. // Minerals Yearbook. U.S. Geological Survey, 2024. Виробництво котунів значно переважає над виробництвом агломерату. За оцінками, у 2023 році США видобули 1,6 % і спожили 1,4 % світового видобутку залізної руди.

США мають значні поклади кам'яного вугілля в межах Північно-Канадської платформи у породах середнього і верхнього карбону у Іллінойському і Пітзбурзькому басейні, а також у Передапалачському перегині. На заході США у Скелястих горах є вугленосні мелові і палеогенові відклади.

Перевезення рудних матеріалів, вапняку і палива з місць видобутку до споживачів здійснюється залізничним і водним транспортом.

Підприємства чорної металургії