Айчі AB-4 (, від Aichi Biplane) — розвідувальний летючий човен створений компанією Aichi для Імперського флоту Японії для виконання нічних місій. Літак був прийнятий на озброєння флоту під назвою «Малий нічний розвідувальний летючий човен 6-ші» (, Року-ші Коґата Якан Тейсацу Хікотей), але використовувався здебільшого для тестувань тактики й озброєння, тому побудували тільки шість прототипів, три з яких пізніше продали цивільним операторам.

Історія Військове використання У 1931 році Японський флот видав специфікацію «6-ші» на створення малого летючого човна з можливістю запуску з катапульти. Літак мав використовуватись для різноманітних нічних місій, зокрема нічної розвідки, скидання освітлювальних міток на ціль, підтримувати зв'язок з підводними човнами, і навіть вести вогонь по цілях зі стрілецької зброї. Для цього вимагалось мала швидкість звалювання, але велика дальність польоту, а також висока стабільність літака для зменшення навантаження на пілота.

У компанії Aichi проєкт з внутрішнім позначенням AB-4 очолив інженер Тецуо Мікі. Це був суцільнометалевий біплан зі змішаною тканинною і металевою обшивкою, з відкритою кабіною для трьох членів екіпажу. Оснащувався двигуном Gasuden Urakaze, який приводив у рух штовхальний дволопатевий дерев'яний гвинт. Дизайн нагадував німецький летючий човен Heinkel HD 55, але німецькі інженери не допомагали Aichi у створенні. Випробування першого прототипу почались у травні 1932 році, і вони в цілому виявились успішними, хоча довелось внести зміни в конструкцію хвоста. Флот провів свої випробування, і хоча літак мав задовільні характеристики, стабільність під час зльоту і на малих швидкостях була поганою, також недоліком була видимість з місця пілота, як і загальна зручність кабіни.

Це був перший нічний розвідник флоту, тому його прийняли на озброєння як «Малий нічний розвідувальний летючий човен 6-ші», але флот зупинив виробництво на шостому прототипі. Однак AB-4 використовувався для інтенсивних випробувань тактики та техніки, що зумовило виготовлення успішніших Aichi E10A й Aichi E11A.

Цивільне використання У 1935 році флот продав три AB-4 «Японській асоціації дослідження авіатранспорту» розташованій в Сакай. Там під керівництвом інженера Седжі Накамае вони були перероблені в транспортні літаки. Перший літак отримав індекс J-BBHI і власну назву «Куросіо-ґо» (на честь однойменної течії) мав найменше змін, з нього просто зняли військове обладнання. Другий літак «Ураказе-ґо» (Морський бриз) з індексом J-BBQI вже мав помітні модифікації — сидіння пілота перенесли на самий ніс, що дозволило переробити середню частину літака в п'ятимісну пасажирську кабіну. Безіменний третій літак отримав індекс J-BAlC теж мав місце пілота на носі літака і шестимісну пасажирську кабіну, але також отримав значно більші вікна в фюзеляжі. Окрім цього двигун заміни на потужніший імпортний Napier Lion.

Вони використовувались для пасажирських і вантажних перевезень на маршрутах компанії всередині Японії. Цивільні літаки мали репутацію стабільних і надійних літаків, але 27 травня 1937 року J-BBQI зазнав катастрофи під час посадки в погану погоду після тестового польоту зачепивши димар целулоїдної фабрики. Загинули всі п'ять членів екіпажу.

Характеристики Дані з Japanese Aircraft 1910—1941 AB-4 («6-ші») AB-4 (J-BBQI) Екіпаж 3 особи 1 особа Пасажиромісткість 5 осіб Довжина 9,75 м 9,7 м Висота 3,94 м 3,9 м Розмах крил 13,5 м 14 м Площа крил 46,02 м²Маса пустого 1610 кг 1740 кг спорядженого 2350 кг 2550 кг максимальна 2600 кг - Навантаження на крило 50 кг/м² 49,2 кг/м² Двигун 6-циліндровий рядний Gasuden Urakaze Потужність номінальна 300 к. с. питома 7,83 кг/к. с. 7,28 кг/к. с. Швидкість максимальна 165 км/год 150 км/год крейсерська 112 км/год 130 км/год мінімальна 84 км/год - Час підйому 60 хвс 50 сна висоту 2800 м. 23 хв 20 cна висоту 2000 м. Практична стеля - 3500 м

Озброєння («6-ші») Стрілецьке: 1 × 7,7-мм кулемет в носі літака Бомбове: до 33 кг освітлювальних снарядів чи бомб

Джерела

Посилання

Примітки