Татарська атомна електростанція () — недобудована атомна електростанція в Росії. Розташована в АР Татарстан біля села Ачі, поблизу Нижньокамська. Будівництво було перервано під тиском громадськості внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році. Електростанція мала стати однією з найбільших у Радянському Союзі, проект передбачав загальну потужність до 8000 МВт. Передбачалося, що вона буде використовувати ті ж блоки, що й Темелін.
Історія та технічна інформація Витоки Про будівництво атомної електростанції в Татарстані говорять з 1978 року. Це пояснюється тим, що на території Татарстану побудовано велику кількість різних підприємств, таких як КамАЗ, кілька хімічних заводів та ін. Рішення про будівництво нового атомного об'єкта широко обговорювалося в Міністерстві енергетики та електрифікації СРСР. Згодом електростанцію затвердили ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР.
Для проекту було обрано місце на території сіл Белячча та Ачі. Проект атомної електростанції розроблений філіалом інституту «Атомтеплоелектропроект» у Ризі.
На електростанції мали працювати чотири водопровідні реактори ВВЕР-1000/320 потужністю 1000 МВт кожен. Частиною плану була можливість розширення до восьми блоків, і майданчик був адаптований до цього. Усі реактори повинні були охолоджуватися замкнутою водяною системою, яка включає великий резервуар для води, подібний, наприклад, до того, що був на Чорнобильській АЕС.
Будівництво Будівництво першого енергоблоку почалося 1 квітня 1987 року. Це був чотириконтурний ядерний реактор ВВЕР-1000/320 з водою під тиском. Загальна потужність блоку мала складати 1000 МВт, а чиста – 950 МВт. Його мали ввести в експлуатацію у 1992 році.
Будівництво другого енергоблоку почалося 1 травня 1988 року. Параметри, тип і концепція реактора, потужність повинні були залишитися незмінними. Блок планувалося ввести в експлуатацію в 1994 році.
Планувалося ще 6 блоків, які мали запускати кожні 18 місяців. Додаткові блоки будуть введені в експлуатацію в 1995, 1997, 1998, 2000, 2001 і 2003 роках.
У 1989 році почали наростати громадянська непокора та опозиція атомній електростанції. Це стало наслідком аварії на ЧАЕС. Пізніше в 1989 році було зроблено пропозицію зупинити будівництво станції, що й відбулося в квітні 1990 року. Будівництво було офіційно скасовано 1 грудня 1993 року.
На момент припинення будівництва будували два реактори і копали фундаменти для 3-го і 4-го реакторів. Після 2000 року розглядалося завершення будівництва двома ВВЕР-1000 і двома ВВЕР-1500, у 2003 році навіть відкачали ґрунтові води з фундаментів, але будівництво не відбулося через брак коштів.
Нова електростанція У 2016 році було запропоновано скоротити кількість блоків до одного і змінити тип на ВВЕР-1300/510. Проте нова електростанція має стояти поруч із старою, а не на тому ж місці. Очікується, що будівництво розпочнеться після 2035 року, коли будуть завершені основні ядерні проекти Російської Федерації, Смоленська ІІ, Ленінградська 2 і Курська 2 електростанції, які замінять існуючі застарілі реакторні електростанції РБМК.
Інформація про реактори РеакторТип реактораПродуктивністьПочаток будівництваПідключення до мережіВведення в експлуатаціюЗакриттяНеттоБруттоТатарстан-1ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВт1. 4. 1987Будівництво скасовано 1 грудня 1993 рокуТатарстан-2ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВт1. 5. 1988Будівництво скасовано 1 грудня 1993 рокуТатарстан-3ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВтПідготовку до будівництва скасовано 1 грудня 1993 рокуТатарстан-4ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВтПідготовку до будівництва скасовано 1 грудня 1993 рокуТатарстан-5ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВтПланування скасовано 1. 12. 1993Татарстан-6ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВтПланування скасовано 1. 12. 1993Татарстан-7ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВтПланування скасовано 1. 12. 1993Татарстан-8ВВЕР-1000/320950 МВт1000 МВтПланування скасовано 1. 12. 1993
Див. також Ядерна енергетика Росії
Примітки