Ната́лія Микола́ївна Дем'я́ненко ( 20 травня 1963 року, с. Кротенки) — педагог, доктор педагогічних наук (2000), професор (2002).

Біографічні дані Народилася 20 травня 1963 року в с. Кротенки. Дочка Миколи й Алли Бойків.

У 1986 році закінчила історичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького, отримала кваліфікацію «Історик. Викладач історії та суспільствознавства».

З 1986 по 1993 рік працювала в Полтавському педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка на посадах асистента, старшого викладача і доцента.

У 1991 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (спеціальність — загальна педагогіка та історія педагогіки), доктора педагогічних наук у 1999 році (спеціальність — теорія і методика професійної освіти).

З 1994 по 2000 рік була завідувачем лабораторії педагогіки і психології вищої школи в Інституті педагогіки і психології професійної освіти та завідувачем відділу педагогіки і психології вищої освіти в Інституті вищої освіти НАПН України.

З 2000 по 2004 рік — професор, завідувач кафедри педагогіки Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Вчене звання професора присвоєно у 2002 році. З 2004 по 2009 рік завідувач кафедри освітньо-виховних систем і технологій Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Водочас з 2008 по 2009 рік на посаді заступника директора із науково-експериментальної роботи Інституту вищої освіти НАПНУ і вченого секретаря спеціалізованої вченої ради.

З 2009 року очолює об'єднану кафедру педагогіки і психології вищої школи НПУ ім. Драгоманова, до складу якої в 2019 році було введено кафедру педагогічної творчості, а з 2021 року — кафедру теорії та історії педагогіки. З 2021 року — завідувач реформованого підрозділу, якому надано назву «кафедра педагогіки». Викладає на чотирьох факультетах НПУ.Дем’яненко Наталія Миколаївна: портфоліо // Український державний університет імені Михайла Драгоманова. — С. 1—2.

Наукова робота Розробляє систему багаторівневої професійно-педагогічної підготовки фахівців у сучасних ЗВО та вивчає історію її становлення у вищій школі України 19–20 сторіч.

Голова Історико-педагогічної Асоціації НПУ імені М.П. Драгоманова (з 2006 року). Ініціатор-засновник науково-дослідної лабораторії «Тьюторські практики» (2012) та Освітньо-наукового центру «Університет третього віку» (2021). На початок 2022 року мала понад 400 наукових та навчально-методичних публікацій. Головний редактор Наукового часопису для молодих учених «Історикопедагогічні студії», член редакційних колегій періодичних видань: «Рідна школа», «Вища освіта України», «Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова».

Основні праці За ЕСУ:

Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ — перша третина ХХ ст.). — К., 1998; Нова педагогічна свідомість і вітчизняний історико-педагогічний досвід // Педагогіка і психологія. — 2000. — № 2; Ретроспектива вищої педагогічної освіти в Україні (ХІХ — поч. ХХ с.). — М., 2002; Історія вищої жіночої освіти в Україні: Київський Фребелівський педагогічний інститут (1907–1920). — К., 2005 (співавтор).

Нагороди та відзнаки

Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2016) Знак «Відмінник освіти України» (2009) Почесна відзнака НАН України «Трудова слава» (2009), Почесна грамота Верховної Ради України (2010), орден Святої Рівноапостольної княгині Ольги УПЦ (2013), Знак «Ушинський К.Д.» НАПН України (2009), медаль «Григорій Сковорода» НАПН України (2015), медаль «Академік М.Д. Ярмаченко» НАПН України (2018), Почесна грамота МОН України (№ 27790), Почесні грамоти НАПН України (2006, 2013). Подяка Прем'єр-міністра України (2020, № 22066), Подяка Київського міського голови (2007), Подяки ректора НПУ імені М.П. Драгоманова (2005, 2013). Грамоти Інституту вищої освіти НАПН України (2009, 2016). Медалі «М.П. Драгоманов», «Драгоманівська родина» (2012, 2013). Дипломи НПУ імені М.П. Драгоманова «Кращий професор» (2014, ІІІ ст.), «Кращий професор» (2017, ІІ ст.), «Кращий викладач» (2019, І ст.).

Примітки