Русла́н Генна́дійович Куруля́к (30 жовтня 1989, Житомир — 24 січня 2023, околиці Нової Каховки, Херсонська область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014-го року.

Життєпис Народився 30 жовтня 1989 у місті Житомир. Там же закінчив ліцей № 19. В середині 2000-х років активно брав участь в заходах патріотичної молоді Житомира. Був представником фанатської групи «White ZT Family». А також учасником Революції Гідності. Був командуючим Правого сектору в Житомирській обл., брав участь в штурмі місцевої ОДА 19 лютого 2014 року. Активним вболівальником ФК «Динамо» і місцевої футбольної команди «Полісся». Входив до складу «Ультрас» обох клубів. Разом з однодумцями проводили марші пам'яті Степана Бандери, ходу в рамках всеукраїнської акції «Волю Павличенкам!» та інші.

Із 2014 року пішов добровольцем захищати Україну до складу полку «Азов». Брав участь в бойових діях до 2016 року. Та після звільнення жив цивільним життям, одружився з Надією яка народила доньку.

З перших днів повномасштабної війни знову став на захист України. Пізніше став інструктором, навчав військовослужбовців і новобранців. Враховуючи великий бойовий досвід, приєднався до Головного управління розвідки МОУ. Служив у Білоруському добровольчому корпусі, виконував складні та важливі бойові завдання. Брав участь в обороні Києва, звільненні Ірпеня, Бучі, Херсону та багатьох інших міст. Останні місяці був частиною диверсійної групи, що працювала виключно в тилу ворога і постійно послаблювала позиції окупантів.

Загибель Руслан загинув 24 січня 2023 року на Херсонщині. Виявивши особисту ініциативу направився на операцію замість відмовника. Боєць успішно виконав бойове завдання в тилу ворога в околицях Нової Каховки в ніч з 23 на 24 січня. Та під час відходу групи захисник був важко поранений пострілом ворожого снайпера та загинув у шпиталі.

Колишня дружина загиблого Надія розповіла: «Руслан воював за свої цінності, незалежність України як доброволець. Брав участь в обороні Києва, звільненні Ірпеня, Бучі, Херсону та багатьох інших міст нашої країни. Останні місяці був частиною диверсійної групи, що працювала виключно в тилу ворога і постійно послаблювала позиції окупантів. Руслан є героєм України для всіх людей, які його знали. Багато побратимів завдячують йому своїм життям. Для нас всіх він був прикладом справжньої мужності, сміливості і гідності»..

Похований на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі.

Примітки