Міколай Гінчович(ц), Міколай син Гінчі з Казімєжа ( 26 листопада 1434, Краків) — римсько-католицький священник, науковий і державний діяч Королівства Польського, канонік краківських капітул (1411—14322), ректор Краківського університету (1412—1413), доктор канонічного права (1422); кустош скарбу, скарбник чи підскарбій королівський (1411—1427), підскарбій коронний (1429—1430).
Життєпис Народився Міколай, орієнтовно, в останній чверті XIV століття. Був сином Гінчі (звідси — Гінчович), війта та райці з Казімєжа, королівського будівничого.
Ймовірно, Міколай отримав ступінь бакалавра в Празькому університеті, а потім продовжив навчання в відновленому Краківському університеті, де 1403 року здобув ступінь магістра вільних мистецтвKrzysztof Ożóg, Die ersten Professorengenerationen an der Krakauer Universität im 15. Jahrhundert, In: Acta Universitatis Carolinae. Historia Universitatis Carolinae Pragensis Bd. 60, 1 (2020), s. 18.. 1407 року він був викладачем на факультеті вільних мистецтв, читав лекції з філософії. У квітні 1412 року був обраний ректором університету на річну каденцію. Займався вивченням права й 1421 року став бакалавром декретів, а 1422 року — доктором канонічного права.
Протягом 1411—1427 років при дворі короля Владислава Яґайла Міколай виконував обов'язки кустоша скарбу чи скарбника, або підскарбія королівського (але не королівства. За С. Кутшебою, на той час ці назви стосувалися однієї посадиStanislaw Kutrzeba, Urzędy koronne i nadworne w Polsce ich początki i rozwój do roku 1504, Lwów, 1903, s. 67-68.). Протягом 1429—1430 років був підскарбієм короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 122..
Паралельно розвивалася духовна кар'єра Міколая. 1411 року він став каноніком . 1413 року став каноніком Краківської катедральної капітулиElżbieta Knapek, Udział kanoników krakowskich w zarządzie diecezją za pontyfikatu Wojciecha Jastrzębca, [w:] Wojciech Jastrzębiec — w służbie monarchii i kościoła / pod red. Bożeny Czwojdrak, Feliksa Kiryka i Jerzego Sperki, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2018, s. 164.. Того ж року він разом із Яном з Рудзиці отримав для проживання . Вони 1415 чи 1430 року значним коштом його перебудували. Споруду, яку раніше називали «замковою лазнею» або «королівською лазнею», відтепер стали називати «будинком Гінчовича».
1422 року краківський єпископ Войцех Ястшембець призначив як пребенду для доктора декретів або бакалавра права, який працюватиме на юридичному факультеті Краківського університету, парафіяльний костел Святого Хреста в Любожиці, де від 1419 року Міколай син Гінчі був плебаном. Його призначали суддею в різних спорах і цінували за його юридичний досвід. У рукописних колекціях Ягеллонської бібліотеки збереглися книги богословської тематики, подаровані Міколаєм.
Востаннє як підскарбій королівський, Міколай згадується 2 листопада 1430 рокуJanusz Kurtyka, Początki starostwa spiskiego i pierwsi starostowie Z dziejów polityki Władysława Jagiełły wobec Zakonu Krzyżackiego i Zygmunta Luksemburskiego w latach 1411—1430, [w:] Studia z Dziejów Państwa i Prawa Pol, T. 9, 2006, cz. 1, s. 178.. З цього ж року він став пробстом Janusz Kurtyka, «Senex ambulans». Arcybiskup lwowski Jan Rzeszowski (1345/46-1436), [w:] Nasza Przeszłość, T. 77, 1992, s. 87.. Востаннє його присутність у Краківській катедральній капітулі була відмічена 1432 року.
Перед 1433 роком Міколаєм Гінчовичем у Любожиці був збудований цегляний пізньоготичний Jerzy St. Kozik, Przeszłość odzyskana. Obrazy z dziejów parafii w Luborzycy, [w:] Księgi metrykalne i inne źródła do historii lokalnej, ochrony i promocji lokalnego dziedzictwa kulturowego oraz tożsamości historycznej mieszkańców. Materiały z I Konferencji Naukowej Stowarzyszenia Korona Północnego Krakowa / Pod red. Mateusza Wyżgi, Kraków — Raciborowice, Wydawnictwo Czuwajmy, 2011, s. 40, 42..
Помер Міколай 26 листопада 1434 року.
Примітки
Джерела Maria Kowalczyk, Mikołaj Hinczowicz z Kazimierza (zm. ok. 1434), [w:] Polski słownik biograficzny T. 21: Mieroszewski Sobiesław — Morsztyn Władysław, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976, s. 113—114.
Посилання .