Гуго Коллонтай гербу Котвиця (укр. Якір) (; 1 квітня 1750, Дедеркали — 28 лютого 1812, Варшава) — польський релігійний діяч, політик, просвітник. Коронний підканцлер з 1791, Великий литовський референдар з 1786.
Біографія З походження шляхтич.
Початкову освіту здобував у Пінчеві, згодом навчався в Краківській Академії, доктор філософії (1768). В 1770—1774 роках продовжив освіту у Відні й Римі, де здобув ступені доктора права і теології, висвячений на ксьондза.
Повернувшись до Речі Посполитої, обійняв посаду краківського каноніка. Був душпастирем у Піньчуві та Кжижановіцах-Дольних (де написав проєкт Конституції 3 травня). Брав участь в роботі Товариства зі шкільних підручників і Комісії Національної Освіти, став автором плану розбудови національного шкільництва. В 1777—1780 роках реформував Краківську Академію, запровадивши викладання природничих наук і польської літератури та забезпечивши можливість здобуття освіти студентам, містянам за походженням. Реформа торкнулася також господарських справ Академії. Таким чином, Коллонтай подбав про поживний ґрунт для зростання нових прогресивних ідей. У 1782 — 1786 роках виконував функції ректора.
В часи Чотирирічного Сейму був одним з найактивніших діячів Патріотичної партії (). В політичній роботі До Станіслава Малаховського[…] кілька листів Аноніма виклав план реформування держави, втілений у Конституції 3 травня.
Перебравшись у 1778 році до Варшави, згуртував довкола себе товариство видатних публіцистів, так звану коллонтаївську кузню, в якій брали участь Францішек Ксаверій Дмоховський і Францішек Салезій Єзерський. Один з авторів Конституції 3 травня. Після ухвалення Конституції обійняв посаду коронного підканцлера (1791). Один із засновників Організації Приятелів Урядової Конституції. У 1786 році нагороджений Орденом Св. Станіслава. У 1791 році став кавалером Ордену Білого Орла.
В часі польсько-російської війни на зборах 23 липня 1792 підтримав рішення короля Станіслава Августа Понятовського щодо приєднання до Торговицької конфедерації, а після встановлення нового уряду від 1792 року знаходився у Дрездені.
Був організатором та учасником повстання під проводом Тадеуша Костюшка, входив до складу Верховної Національної Ради, опікувався фінансами. Відзначався радикалізмом своїх суспільних і політичних поглядів.
Напередодні поразки повстання під проводом Тадеуша Костюшка 4 листопада 1794 року Гуго Коллонтай таємно покидає Варшаву і подається на еміграцію.
6 грудня 1794 року заарештований австрійською владою в Радимно, дорогою до Венеції. Запроторений до в'язниці у Перемишлі, де перебував до 1802 року.
З 1802 року Гуго Коллонтай проживав на Волині, зокрема, мешкав у місті Кременець, селах Стовпець, Тилявка, Тетильківці. Разом із Тадеушем Чацьким працював над реформуванням системи освіти, у 1805 р. заснувавши у Кременці Вищу Волинську гімназію (від 1819 року — ліцей). Коллонтай розробив статут і навчальні плани гімназії, забезпечив майбутню гімназію першокласним навчальним обладнанням.
В 1807 заарештований російською владою і засланий до Москви. Причиною стали симпатії Гуго Коллонтая до політики французького імператора Наполеона, зокрема листи.
Як публіцист цікавився передусім наукою, освітою і педагогікою. Його тексти лягли в основу Конституції 3 травня, зачіпали питання суспільности і влади. Стверджував: спадкову монархію скасування liberum veto загальне оподаткування зменшення впливів магнатерії розширення прав містян селянську вольницю (заміну панщини на чинш)
Останні роки життя провів у Варшавському герцогстві. Помер самотнім і збіднілим після важкої хвороби. Похований у Варшаві на Повонзківському цвинтарі, але урна з серцем перевезена до костьолу у Вісньовій (в тій місцевості знаходився двір його брата Рафала Коллонтая).
Праці
Автор багатьох публіцистичних творів, зокрема: Listy Anonima (1788-89) Prawo polityczne narodu polskiego (1790) O ustanowieniu i upadku Konstytucji 3 Maja Uwagi nad tą częścią ziemi polskiej, która od Traktatu Tylżyckiego zwać poczęto Księstwem Warszawskim (1808) Stan oświecenia w Polsce w ostatnich latach panowania Augusta III Porządek filozoficzno-moralny (1810) Naukowe podstawy polityki. Miasta i mieszczanieелектронна версія. Rozbiór krytyczny zasad historii o początkach rodu ludzkiego, czyli racjonalistycznie pojęty wstęp do historii (1810)X. Hugona Kołłątaja Rozbiór krytyczny zasad historyi o początkach rodu ludzkiego ; Rozbiór krytyczny zasad historyi o początkach rodu ludzkiego // Badania historyczne. t. 1. — Krakow: w Drukarni Uniwersyteckiej, 1842. — 410 s. .
Вшанування У Львові у 1885—1942 роках існувала вулиця Коллонтая (нинішня вулиця Менцинського), вулиця в Тернополі, меморіальна таблиця в селі Великі Дедеркали, меморіальний зал Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.
У 2012 році в Національному університеті «Острозька академія» відбулася науково-практична конференція, присвячена 200-річчю від дня смерті Гуго Коллонтая.
Примітки
Джерела та література Ададуров В. «Наполеоніда» на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття. — Вид. 2-ге, доп. і переробл / Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2018. — 624 с. — ISBN 978-617-7608-05-8. Гуцал П. Коллонтай Гуго // Кралюк П. «Білі плями» в історії української філософії. — Луцьк, 2007. — ISBN 966-8770-95-1. Роллє М. Афіни Волинські: нарис з історії освіти у Польщі / М. Роллє; упоряд. В. Короткий, Ю. Цимбал. — Репринтне відтворення видання 1923 року. — Київ: Либідь, 2007. — 310 c. — ISBN 978-966-06-0475-9. Татаркевич Владислав Історія філософії. — Т. 3: Філософія XIX століття і новітня / Пер. з пол. О. Гірний. — Львів: Свічадо, 1999. — 568 с. — ISBN 966-561-141-0. В освітян Кременця — подвійне свято: У Кремен. обл. гум.-пед. ін-туті відбулося відкриття зали ім. Гуго Коллонтая / М. Циганюк // Нова Тернопільська газета. — 2013. — № 39 (9-15 жовт.). — С. 4. Кралюк П. Творець першої європейської Конституції / Петро Кралюк, доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія» // День. — 2010. — 26-28 берез. — С. 8. Місто душі його: про політика, вченого і педагога, одного із найвидатніших представників польськ. просвітництва, Гуго Колонтая, який народився у Великих Дедеркалах Шумськ. р-ну / П. Бубній // Вільне життя. — 2005. — С. 9. Тадеуш Чацький і Гуго Коллонтай — засновники Волинської гімназії / А. Шмит // Замок. — 2015. — № 13/18 (30 верес.). — С. 18-19. Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: польсько-українські культурні взаємини: Краєзнавчо-бібліографічний покажчик. — Тернопіль, 1996. — С. 32. Фабяновський А. Гуго Коллонтай і Тадеуш Чацький — творці Волинської гімназії. // Волинські Афіни. 1805—1833. Збірник науукових праць. — Тернопіль: Богдан, 2006. — С. 41—50. Чуйко С. Гуго Коллонтай — ідеолог і засновник «польського Оксфорда в Кременці» / С. Чуйко // Наукові записки. Серія: педагогіка. — Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. — № 1. — С. 83—89. Janik Michał Hugo Kołłątaj. — Lwów: nakł. własnym z zasiłkiem Komitetu Kołłątajowskiego w Krakowie (Księg. Gubrynowicza), 1913. Listy Listy Hugona Kołłątaja pisane z emigracyi w r. 1792, 1793 i 1794: dwa tomy w jednym / zebrał Lucyan Siemieński. — Poznań: Nakładem Księgarni Jana Konstantego Żupańskiego, 1872. — 639 s. Pasztor Maria Hugo Kołłątaj na Sejmie Wielkim w latach 1791—1792. — Warszawa, 1991. Tokarz W. Ostatnie liata Hugona Kołłątaja (1794—1812). — Kraków: Nakł. Akademii Umiejętności, 1905. — T. 1, T. 2
Посилання Гуго Коллонтай — польський просвітник родом із Волині
Гуго Коллонтай: ксьондз з Волині, який намагався врятувати Річ Посполиту