У психології інтелектуалізація — захисний механізм, за допомогою якого аргументація використовується для блокування конфронтації з несвідомим конфліктом і пов'язаного з ним емоційного стресу — коли мислення використовується для уникнення почуттівGlen O. Gabbard, Long-Term Psychodynamic Psychotherapy (London 2010) p. 35. Вона охоплює емоційне усунення себе від стресової події. Інтелектуалізація може супроводжувати, але відрізняється від раціоналізації, псевдораціонального виправдання ірраціональних дійGeorge E. Vaillant, Ego mechanisms of defence: a guide for clinicians and researchers (1992) p. 274.

Інтелектуалізація є одним з оригінальних захисних механізмів Зиґмунда Фройда. Фройд вважав, що спогади мають як свідомі, так і несвідомі аспекти, і що інтелектуалізація дозволяє свідомо аналізувати подію таким чином, щоб не викликати тривоги.

Опис Інтелектуалізація — це перехід до розуму, коли людина уникає неприємних емоцій, зосереджуючись на фактах і логіці. Ситуація розглядається як цікава проблема, яка залучає людину на раціональній основі, тоді як емоційні аспекти повністю ігноруються як несуттєві.

Хоча сам Фройд не використовував термін «інтелектуалізація»Edward Erwin, The Freud encyclopedia (2002) p. 202, у праці «Про заперечення» він описав клінічні випадки, коли «інтелектуальна функція відокремлена від афективного процесу… Результатом цього є своєрідне інтелектуальне прийняття придушеного, а водночас те, що є істотним для придушення, зберігається»Sigmund Freud, On Metapsychology (Penguin 1987) p. 438. В іншому місці він описав (невдалий) аналіз із «пацієнткою, яка активно бере участь своїм інтелектом, хоча емоційно абсолютно спокійна…повністю байдужа», він також зазначив, як в обсесивному стані самі процеси мислення стають сексуально зарядженимиFreud, Studies p. 124 and note.

Анна Фройд присвятила розділ своєї книги «Его та механізми захисту» (1937) «Інтелектуалізації під час статевого дозрівання», розглядаючи дедалі більший інтелектуальний і філософський підхід того періоду як відносно нормальні спроби опанувати підліткові потягиOtto Fenichel, The Psychoanalytic Theory of Neurosis (London 1946) p. 112. Вона вважала, що тільки «якщо процес інтелектуалізації охоплює всю сферу психічного життя», його слід вважати патологічнимAnna Freud, The ego and the mechanism of defense (London 1993) p. 172.

Жаргон часто використовують як засіб інтелектуалізації. Використовуючи складну термінологію, акцент робиться на словах і тонших визначеннях, а не на впливі людини.

Інтелектуалізація захищає від тривоги, пригнічуючи емоції, пов'язані з подією. Іноді порівнюють ізоляцію (також знану як ізоляція афекту) та інтелектуалізацію. Перша є дисоціативною реакцією, яка дозволяє безпристрасно пережити неприємну думку чи подію. Остання — це когнітивний стиль, який прагне концептуалізувати неприємну думку чи подію в інтелектуально зрозумілий спосіб. Таким чином, DSM-IV-TR згадує їх як окремі прояви. Це дозволяє раціонально впоратися з ситуацією, але може призвести до придушення почуттів, які необхідно визнати, щоб рухатися далі.

В ієрархії захисту Джордж Валлант розділив захисні механізми на ієрархію захистівSkinner/Cleese, Life p. 53, починаючи від незрілих і невротичних до здорових, і помістив інтелектуалізацію — уявляння акту насильства без відчуття супутніх емоцій, наприклад, — до невротичних захистів середнього рівняSkinner/Cleese, Life p. 54. Таким чином, як і раціоналізація, інтелектуалізація може забезпечити міст між незрілими та зрілими механізмами як у процесі дорослішання, так і в дорослому життіA. Bateman and J. Holmes, Introduction to Psychoanalysis (London 1999) p. 92.

Дональд Віннікотт, однак, вважав, що нестабільний догляд у дитинстві може призвести до надмірної залежності від інтелектуальності як заміни материнстваAdam Phillips, On Kissing, Tickling and Being Bored (London 1994) p. 43-4; і розглядав надмірну стурбованість знаннями як емоційне збіднення, спрямоване на самозабезпечення через розумRosalind Minsky, Psychoanalysis and Gender (London 1996) p. 40. Юлія Кристева подібним чином описала процес, за допомогою якого «сама символічність фіксується… Оскільки вона не є сексуально орієнтованою, вона заперечує питання статевої відмінності»Julia Kristeva, Powers of Horror (New York 1982) p. 44-5 .

Однією з відповідей на таку надмірну інтелектуалізацію може бути почуття гумору, те, що Річард Гофстадтер назвав необхідною якістю грайливостіQuoted in Peter Gay, Reading Freud (London 1990) p. 127 — сам Фройд сказав, що «Гумор можна розглядати як найвищий із цих захисних процесів»Skinner/Cleese, Life p. 56!

Під час терапії Серед інтелектуальних засобів захисту від аналізу — відмова прийняти логіку емоцій, спроби спростувати теорію психоаналізуFenichel, Neurosis p. 28 або міркування про власні проблеми замість того, щоб переживати їх і намагатися змінитиPeter Gay ed., The Freud Reader (London 1995) p. 362-3.

Така інтелектуалізація терапії може бути частиною ширшого маніакального захисту від емоційної реальностіHanna Segal, Introduction to the Work of Melanie Klein (London 1964) p. 70. Ще одна складність може полягати в засвоєнні нових і незнайомих почуттів, коли захист інтелектуалізації починає розпадатисяFenichel, Neurosis p. 477.

Крім того, терапевт може ненавмисно відвести пацієнта від відчуттів до простого проговорення почуттів, що призводить не до емоційного, а лише до інтелектуального усвідомленняPatrick Casement, On Learning from the Patient (London 1990) p. 178-9 — обсесивна спроба контролювати через мислення втрачені емоційні частини «я»Charles Rycroft, A Critical Dictionary of Psychoanalysis (Penguin 1977) p. 72. Як казав Юнг, «інтелектуал все ще страждає від неврозу, якщо почуття не розвинене»C. G. Jung, Memories, Dreams, Reflections (London 1995) p. 167.

Психоаналітична суперечка Теорія психоаналізу Фройда може бути надзвичайною інтелектуальною конструкцією, але її, безперечно, критикували за виявлення інтелектуальної грандіозностіRoy Porter, A Social History of Madness (London 1999) p.222.

Однак Жак Лакан захищав би його саме на основі його інтелектуальності, стверджуючи, що ви можете «впізнати поганих психоаналітиків… за словом, яким вони зневажають будь-яке технічне чи теоретичне дослідження… інтелектуалізація»Jacques Lacan, Ecrits: A Selection (London 1996) p. 171 . Сам Лакан, звісно, зазнав такої ж критики: «Мою власну концепцію динаміки несвідомого назвали інтелектуалізацією — на тій підставі, що я поставив функцію означника на перший план»Jacques Lacan, The Four Fundamental Concepts of Psycho-Analysis (London 1994) p. 133.

Сам Фройд визнав, що він мав величезне бажання до знаньQuoted in Gay, Reading p. 49 і добре знав, як теоретизування може стати компульсивною діяльністюSigmund Freud, The Uncanny (Penguin 2003) p. 58 . Він, ймовірно, не надто заперечував би оцінку Дідьє Анзьє того, наскільки «його розробка психоаналітичної теорії… відповідала створенню обсесивних захистів від депресивної тривоги» — потреби Фройда «захищатися від [тривоги] через такий ступінь інтелектуалізації»Didier Anzieu, Freud's Self-Analysis (London 1986) p. 581 and p. 182.

Приклади Припустімо, що Джона виховував суворий батько, він почувається скривдженим і через це злиться. Хоча Джон може відчувати глибоку ненависть до свого батька, коли він розповідає про своє дитинство, Джон може сказати: «Так, мій батько був досить твердою людиною, я вважаю, що я відчуваю певну антипатію до нього навіть зараз»Changing Minds explanations for coping behaviours retrieved February 18, 2009. Джон інтелектуалізує; він обирає раціональні та емоційно прохолодні слова, щоб описати переживання, які зазвичай емоційні та дуже болісні.

Жінка в терапії продовжує теоретизувати власний досвід своєму терапевтові: «Мені здається, що психоаналіз — це, по суті, процес, коли людину повертають до інфантилізму… інтелектуального примітивізму», попри те, що вона «не отримає відповіді», або принаймні не на тому рівні, на якому я хотів, оскільки я знав, що те, що я говорю, було «інтелектуалізацією», до якої вона приписувала мої емоційні проблеми"Doris Lessing, The Golden Notebook (Herts 1973) p. 455.

Примітки