Євгенія Голдштерн (1884—1942) — австрійська антропологиня, яка проводила дослідження альпійської народної культури в Швейцарії.
Біографія Євгенія Голдштерн народилася в Одесі в 1884 році в родині євреїв, була молодшою з 14 дітей. У 1905 році вона переїхала до Австрії і через п'ять років почала вивчати антропологію у Віденському університеті. Там вона навчалася у , на той час провідного діяча в галузі вивчення та збирання народного мистецтва. Габерландт і його син, Артур Габерландт, стали прихильниками Третього Рейху і розірвали свої зв'язки з єврейськими колегами.
Дослідницькі інтереси Голдштерн були зосереджені на культурі Західних Альп. Зосереджуючись на комуні Бессан, Голдштерн створила одну з перших в історії етнографічних монографій про громаду, в якій описала життя та економіку європейського гірського села. Її дослідження почалися в 1912 році, вона провела зиму 1913—1914 років, живучи в громаді. Під час перебування у Швейцарії її підтримував етнограф Арнольд Ван Геннеп. Її дослідження помітно відійшли від типової тогочасної наукової думки, яка зображувала культуру Альп як ідеалізовану та незмінну. Особливу увагу в її дослідженнях приділено маленьким іграшкам ручної роботи. Її перша й остання статті, опубліковані у віденському етнографічному журналі Wiener Zeitschrift für Volkskunde, стосувалися іграшок. Багато речей, зібраних під час своєї роботи, вона передала Музею етнології у Відні.
Початок Першої світової війни перервав дослідження Голдштерн. Продовживши навчання в Університеті Невшателя, вона отримала ступінь доктора філософії в Університеті Фрібурга в 1920 році під керівництвом професора Поля Жирардена.
Як жінка в сфері, де домінують чоловіки, і в дедалі більш антисемітському кліматі Австрії, Голдштерн намагалася знайти постійну посаду у своїй галузі. До кінця 1920-х років Голдштерн припинила публікацію та відійшла від своїх польових досліджень. У 1937 році роботи Голдштерн разом із роботами фон Геннепа були представлені на виставці про Савою на Міжнародній виставці в Парижі. Однак із захопленням Австрії нацистською Німеччиною в 1938 році євреї були офіційно виключені з громадського життя та піддані антисемітським расовим законам. Багато членів її родини втекли з Відня, але Голдштерн залишилася в місті. 14 червня 1942 року Голдштерн була депортована до табору смерті Собібор у Польщі, де була вбита.
Посмертні виставки У 2004—2005 роках у Віденському музеї етнології була представлена колекція предметів швейцарського народного мистецтва Голдштерн на виставці під назвою «Ur-Ethnographie». У 2007 році та провели виставку про неї та її творчість.
Публікації Alpine Spielzeugtiere. Ein Beitrag zur Erforschung des primitiven Spielzeuges, in: Wiener Zeitschrift für Volkskunde, 29. Jg., Heft 3–4, Wien 1924 Beiträge zur Volkskunde des Lammertales mit besonderer Berücksichtigung von Abtenau (Tännengau), in: Zeitschrift für österreichische Volkskunde, Wien 1918 Bessans, Vie d'un village de haute Maurienne, Traduction Francis Tracq et Melle Schaeffer, Challes-les-Eaux 1987 Eine volkskundliche Erkundungsreise im Aostatale (Piemont). (Vorläufige Mitteilung), in: Wiener Zeitschrift für Volkskunde, 28. Jg., Heft 1, Wien 1923 Hochgebirgsvolk in Savoyen und Graubünden. Ein Beitrag zur romanischen Volkskunde. I. Bessans, Volkskundliche monographische Studie über eine savoyische Hochgebirgsgemeinde (Frankreich). II. Beiträge zur Volkskunde des bündnerischen Münstertales (Schweiz), Wien 1922 'Eugénie Goldstern (1884—1942), Ethnologue de l'arc alpin: Oeuvres complètes', (Trans: Gansel, Mireille) 2008 ()
Джерела Albert Ottenbacher, Eugenie Goldstern. Eine Biographie, Wien 1999 (in German) Eugénie Goldstern (1884—1942): être ethnologue et juive dans l'Europe alpine des deux guerres: [exposition, Musée savoisien, 31 mai-5 novembre 2007, Musée dauphinois, Grenoble, 23 novembre 2007-30 juin 2008] (in French) Isac Chiva, Laboratoire d'anthropologie sociale, L'affaire Eugénie Goldstern, L'histoire d'une non-histoire, École des Hautes Etudes en Sciences Sociales, Paris, Décembre 2002 (in French)
Примітки