Наслідувач осинийЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О.В. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІ: підродина козакові (Cerambycinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 219-230 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.219-230 ( (Linnaeus, 1758)) — вид жуків з родини скрипунових.
Етимологія назви Науковий видовий епітет «arcuatus» походить від латинського «arcus» — «дуга».
Український епітет «осиний» походить від «оса», що вказує на особливості морфології і етології виду — жуки імітують ос.
Систематика Різні автори виділяють в межах виду Наслідувач осиний виокремлюють 7 підвидів, які ґрунтуються на морфологічних ознаках, проте жоден з них не підтверджений молекулярними методами:
Plagionotus arcuatus arcuatus (Linnaeus, 1758) — континентальна ЄвропаLöbl, I., & Smetana, A. 2010. Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Volume 6: Chrysomeloidea I. Apollo Books, Stenstrup, 1–924. Plagionotus arcuatus ghidottii Pesarini & Sabbadini, 2011 — КритPesarini C. & Sabbadini A. (2011) Note su Cerambycidae di Grecia e Turchia, con descrizione di tre nuove specie e una nuova sottospecie (Coleoptera). Annali del Museo Civico di Storia Naturale di Ferrara, 13 (2010): 41-59 Plagionotus arcuatus kirgizicus Lazarev, 2010 — КиргизстанLazarev M.A. (2010) New subspecies of Plagionotus arcuatus (Linnaeus, 1758) from Transcaucasia and Kyrgyzstan (Coleoptera: Cerambycidae) Studies and Reports of District Museum Prague-East, Taxonomical Series 6 (1-2): 149-164 Plagionotus arcuatus lugubris (Ménétriés, 1832) — Закавказзя, Іран, КиргизіяMénétriés E. (1832) Catalogue raisonné des objets de Zoologie recueillis dans un voyage au Caucase et jusqu'aux frontières actuelles de la Perse entrepris par ordre de S. M. L' Empereur Saint-Pétersbourg 4: 1-271 Plagionotus arcuatus multiinterruptus Pic, 1933 — Східна Анатолія, західне ЗакавказзяPic M. (1933) Notes diverses, nouveautés (Suite.) L'Échange, Revue Linnéenne 49 (452): 5-6. Plagionotus arcuatus shirazensis Królik et al., 2021 — ІранKrólik, R., Kruszelnicki, L., Lasoń, A., & Walczak, M. (2021). Notes on the subspecies of Plagionotus arcuatus (Linnaeus, 1758) with description of a new subspecies from Iran (Coleoptera: Cerambycidae). Zootaxa, 4942(4), 558–568. https://doi.org/10.11646/zootaxa.4942.4.4 Plagionotus arcuatus tastani Özdikmen, Atak & Uçkan, 2017 — Мала АзіяÖzdikmen, H., Atak, Ş., & Uçkan, F. (2017). A new subspecies of Plagionotus arcuatus (Linné, 1758) from Turkey (Coleoptera: Cerambycidae: Cerambycinae). Munis Entomology & Zoology, 12(1), 89–93.
Слід пам'ятати, що декотрі із описаних таксонів насправді можуть бути лише проявами поліморфізму і потребують підтверджень з використанням молекулярних методів аналізу ДНК.
Поширення Загайкевич відносив Наслідувача осиного до пан'європейських видів у європейському зоогеографічному комплексіЗагайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с. проте сучасний ареал типово займає західну палеарктику — від атлантичного узбережжя Європи аж до Уралу.
В Україні Наслідувач осиний трапляється у листяних лісах по усій території, крім високогір'я КарпатБартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Xарків : ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с.Бартенев А.Ф. 2003(2004). Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины. Вісті Харківського ентомологічного товариства, том XI, 1–2: 24-43.Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206.
Морфологія Імаго Наслідувач осиний — це вид середніх розмірів, довжиною 10-20 мм. Тіло чорне. Вусики та ноги руді, лише булави передніх, середніх та зрідка задніх стегон частково затемнені. Надкрила на вершині заокруглені. На чорному волосяному фоні надкрил наявні три дугоподібні яскраво-жовті волосяні перев’язі, такі ж вершинна пляма, поперечна смужка позаду основ й загальна пляма за щитком. Щиток вкритий густими жовтими волосками. Частина голови та три поперечні смуги на передньоспинці також яскраво-жовтого кольору.
Личинка Тіло жовтувато-коричневе, вкрите короткими щетинками. З кожної сторони голови по три вічка. Поверхня гіпостому в поперечних борозенках. Верхня губа округло-серцеподібна. Основа пронотуму з дрібними поздовжніми борозенками. Ноги маленькі, 3-членикові.
Життєвий цикл Генерація – дворічна.
Примітки
Посилання Систематика виду на порталі BioLib (англ.) Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)
Жуки України