Європе́йський стабілізаці́йний механі́зм (ЄСМ) — міжурядова організація, розташована в місті Люксембург, яка діє згідно з міжнародним публічним правом для всіх держав-членів єврозони, які ратифікували спеціальний міжурядовий договір ЄСМ. Він був створений 27 вересня 2012 року як постійний брандмауер для єврозони, щоб захистити та надати миттєвий доступ до програм фінансової допомоги державам-членам єврозони, які перебувають у фінансових труднощах, з максимальною кредитною спроможністю 500 мільярдів євро. Він замінив дві попередні програми тимчасового фінансування ЄС: Європейський фонд фінансової стабільности (EFSF) і Європейський механізм фінансової стабілізації (EFSM).

Огляд Договір про створення Європейського стабілізаційного механізму передбачав, що організація буде створена, якщо держави-члени, які представляють 90% її потреб у капіталі, ратифікують установчий договір. Цей поріг було перевищено після завершення Німеччиною процесу ратифікації 27 вересня 2012 року, що призвело до того, що угода набула чинности в цей день для шістнадцяти із сімнадцяти членів єврозони. Інша держава, Естонія, яка взяла лише 0,19% капіталу, завершила ратифікацію 4 жовтня 2012 року. Окремий договір, який вносить зміни до статті 136 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), щоб дозволити створення ЄСМ відповідно до права ЄС, мав набути чинности 1 січня 2013 року. Однак остання з 27 держав-членів Європейського Союзу, яка завершила ратифікацію цієї поправки, Чехія, зробила це лише 23 квітня 2013 року, відклавши набуття чинности до 1 травня 2013 року.

ЄСМ розпочав свою діяльність після установчого засідання 8 жовтня 2012 року. Перші 40% сплаченого капіталу було перераховано всіма державами-членами ЄСМ до 12 жовтня 2012 року, встановленого договором. Держави-члени ЄСМ можуть подати заявку на допомогу, якщо вони зазнають фінансових труднощів або їхній фінансовий сектор є загрозою стабільності та потребує рекапіталізації. Порятунок ЄСМ надається за умови підписання державами-членами , в якому викладено програму необхідних реформ або фіскальної консолідації, які мають бути здійснені для відновлення фінансової стабільности. Ще однією передумовою для отримання допомоги ЄСМ є те, що держава-член має ратифікувати Європейський фіскальний пакт. Під час подання заявки на підтримку ЄСМ так звана Трійка (Європейська комісія, ЄЦБ і МВФ) аналізує та оцінює відповідну країну з усіх відповідних питань фінансової стабільности, щоб вирішити, яку з п’яти різних програм підтримки їй слід запропонувати.

Станом на квітень 2013 року ЄМС схвалив дві програми фінансової допомоги (FAFA), із виділенням до 100 мільярдів євро на рекапіталізацію іспанських банків і 9 мільярдів євро для виплат для Кіпру для програми допомоги суверенній державі. Рекапіталізація кіпрського банку була профінансована шляхом конвертації банківських депозитів у капітал.

Історія Після європейської кризи суверенного боргу, яка призвела до позичання грошей державам ЄС, виникло бажання реформувати функціонування єврозони у випадку кризи. Це призвело до створення, серед іншого, механізму позики: Європейського фонду фінансової стабільности (EFSF) та Європейського механізму фінансової стабільности (EFSM). Вони, разом із Міжнародним валютним фондом, позичали гроші державам ЄС, які опинились у скруті, так само, як Європейський центральний банк може позичати гроші європейським банкам. Однак EFSF і EFSM були призначені лише як тимчасовий захід (термін дії закінчився в 2013 році), частково через відсутність правової основи в договорах ЄС.

Щоб вирішити цю проблему, уряд Німеччини вважав, що потрібна поправка до договору. Після складної ратифікації Лісабонського договору багато держав і державних діячів виступили проти повторного внесення поправок до договору, а британський уряд виступає проти змін, які стосуються Сполученого Королівства. Однак, отримавши підтримку президента Франції Ніколя Саркозі, Німеччина отримала підтримку Європейської Ради в жовтні 2010 року щодо нового договору. Мінімальною поправкою було б посилення санкцій і створення постійного механізму кредитування. Це не виконувало б вимогу Німеччини щодо позбавлення права голосу як санкції, оскільки це вимагало б глибших поправок до договору. Договір буде розроблений таким чином, щоб не було потреби в референдумах, забезпечуючи основу для швидкого процесу ратифікації з метою його повної ратифікації та набуття чинности в липні 2012 року. У цьому випадку він мав співіснувати з механізмом тимчасового кредитування (EFSF) протягом одного року, оскільки термін дії EFSF як рятувальний механізм закінчувався лише 1 липня 2013 року.

Договірна основа

Поправка до статті 136 ДФЄС 16 грудня 2010 року Європейська Рада погодила дворядкову поправку до статті 136 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка надала б ЄСМ юридичної легітимности і була розроблена, щоб уникнути будь-яких референдумів. Поправка просто змінює договори ЄС, щоб дозволити створити постійний механізм. У березні наступного року лідери також погодилися на окрему угоду лише для єврозони, яка створить сам ЄСМ.

У березні 2011 року Європейський парламент схвалив поправку до договору після отримання запевнень, що Європейська комісія, а не країни ЄС, відіграватиме «центральну роль» у керуванні ESM, незважаючи на те, що раніше вона хотіла бути більш залученоюRetrieved 22 March 2011 Published 22 March 2011 і був підписаний усіма 27 державами-членами ЄС 25 березня 2011 року. Поправка говорить:

Поправка дозволяє країнам єврозони створити механізм стабільности для захисту спільної валюти в рамках законодавства ЄС. Це означає, що існуючий міжурядовий договір, який встановив ЄСМ поза межами ЄС і набув чинности 27 вересня 2012 року, згодом може бути транспонований, щоб стати частиною ЄС, як тільки ця поправка до статті 136 ДФЄС набуде чинности. ЄСМ, створений міжурядовою угодою, був розроблений таким чином, щоб повністю відповідати чинному законодавству ЄС, і Суд Справедливости у листопаді 2012 року постановив, що «право держави-члена на укладення та ратифікацію Договору про ЄСМ не залежить від набуття чинности» поправкою до ДФЄС. Поправка до ДФЄС набула чинности 1 травня 2013 року, після того як Чехія стала останньою державою-членом, яка ратифікувала угоду відповідно до своїх конституційних вимог.

Договір про створення Європейського стабілізаційного механізму На додаток до договору про «поправку до ДФЄС», сам ЄСМ був створений договором між державами єврозони під назвою «Договір про створення Європейського стабілізаційного механізму», який визначає деталі функціонування ЄСМ. Формально було підписано два договори з такою назвою: один 11 липня 2011 року та другий 2 лютого 2012 року, після того, як перший виявився недостатньо суттєвим, був створений другий варіант, щоб «зробити його більш ефективним». Варіант 2012 року був підписаний усіма 17 членами єврозони 2 лютого 2012 року, і планувалося ратифікувати та набути чинности до середини 2012 року, коли закінчується термін дії EFSF та EFSM. Договір був укладений виключно державами єврозони, зокрема через те, що Сполучене Королівство відмовилося брати участь у будь-якій фіскальній інтеграції.

Договір про заснування ЄСМ набув чинности 27 вересня 2012 року для 16 підписантів. Естонія завершила їх ратифікацію 3 жовтня 2012 року, через шість днів після того, як договір набув чинности. Однак інавгураційне засідання ЄСМ відбулося лише 8 жовтня, після того, як угода набула чинности для Естонії.ESM Treaty details Перехід Латвії на євро 1 січня 2014 року було остаточно схвалено Радою з економічних і фінансових питань 9 липня, що дало їй право подати заявку на членство в ЄСМ. Після того, як уряд Латвії дав згоду на приєднання до ЄСМ у листопаді 2013 року, приєдналася 21 лютого 2014 року. Для них договір набув чинности 13 березня 2014 року. Внесок Латвії в ЄСМ становитиме 325 мільйонів євро. Литва прийняла євро 1 січня 2015 року, а 14 січня 2015 року приєдналася до ЄСМ. Вони стали членами 3 лютого 2015 року. Хорватія прийняла євро 1 січня 2023 року, приєдналася до ЄСМ 2 березня 2023 року та стала членом 22 березня 2023 року, коли Договір набув чинности для Хорватії.

Реакція ЄСМ на пандемію COVID-19 Щоб підтримати держави-члени, які постраждали від пандемії COVID-19, 23 березня 2020 року Європейська Рада призупинила виконання фіскальних правил, включаючи ЄСМ, застосовуючи загальне положення Пакту про стабільність і зростання, і погодилася створити величезний фонд відновлення в розмірі євро. 750 мільярдів під брендом Next Generation EU (NGEU), 23 липня 2020 р. ЄСМ, зі свого боку, запропонував позики на 240 мільярдів євро в травні 2020 року. Але жодна держава не взяла кредит. Фонд NGEU спрямований на інвестиції для подолання економічного спаду, спричиненого COVID-19.

Реформа договору ЄСМ (2020–2025) У червні 2015 року було опубліковано оновлений план реформування ЕМС, який передбачав, що в середньостроковій перспективі (між липнем 2017 і 2025 роками) ЄСМ має перетворитися з міжурядової угоди на повністю інтегровану в правову систему ЄС, яка застосовуватиметься до всіх країн-членів єврозони відповідно до компетенції, передбаченої зміненою статтею 136 ДФСЄ до 2025 року. Пропозиції Європейської комісії щодо створення Європейського валютного фонду на заміну ESM були опубліковані в грудні 2017 року.

Після небажання включити ЄСМ до права ЄС, 30 листопада 2020 року міністри фінансів Єврогрупи погодилися внести зміни до договорів, що встановлюють формат ЄСМ та Єдиного фонду врегулювання, які мають ратифікувати всі країни-члени єврозони. Пропозиція щодо реформи була заблокована місяцями через вето італійського уряду. Пропоновані поправки включають:

Створення ЄСМ як «запобіжного механізму» для Єдиного фонду врегулювання (SRF) через відновлювану кредитну лінію. Реформа управління ЄСМ Обов’язкове введення положень про колективні дії з єдиною частиною (CAC) у нові випущені суверенні облігації єврозони Зміни критеріїв прийнятности до інструментів запобіжної фінансової допомоги Уточнення та розширення мандату ЄСМ щодо економічного управління;

Поправки до Договору ЄСМ були підписані 27 січня 2021 року всіма державами-членами єврозони, і їх ратифікація парламентами держав-членів триває. До середини 2023 року всі члени єврозони, крім Італії, ратифікували угоду про внесення змін до ESM. У грудні 2023 року нижня палата парламенту Італії проголосувала проти ратифікації поправок до договору ЄСМ, таким чином призупинивши завершення реформи договору ЄСМ.

Організація ЄСМ є міжурядовою організацією, заснованою відповідно до міжнародного публічного права та розташованою в місті Люксембург. У ньому близько 145 співробітників, які також відповідають за EFSF. Організацію очолює керуючий директор, який призначається на п'ятирічний термін. Перший керуючий директор Клаус Реглінґ був призначений у 2012 році.

Кожна держава-член призначає керуючого (і заступника) до ради керуючих, яку може очолювати або президент Єврогрупи, або окремий обраний голова з-поміж самих керуючих. У 2012 році на цю посаду був призначений Жан-Клод Юнкер (Люксембург). Рада складається з міністрів фінансів держав-членів. Рада директорів складається з 20 членів "високої компетенції в економічних і фінансових питаннях". Кожна держава-член призначає одного директора та заступника.

Інструменти фінансової підтримки