Ян Гевелій (, ; 28 січня 1611 — 28 січня 1687) — польський астроном, автор перших карт Місяця («Селенографія або опис Місяця»), конструктор телескопів, градоначальник Ґданська. Протестант і спадковий бровар.
Життєпис Батьком Гевелія був Авраам Гевельке (1576—1649), а матір'ю Кордула Гекер (1576—1655). Вони були німецькомовними лютеранами, заможними торговцями пивом і походили з Богемії. У дитинстві Гевелія відправили до Ґондеча, де він вивчав польську мовуLibri Gedanenses, Tomy 23-24, Polska Akademia Naukowa Biblioteka Gdańska Państwowe Wydawnictwo Naukowe, page 127, 2005..
Астрономією захопився в юності. Відвідав Прагу, де ознайомився з обсерваторією Тихо Браге. У Нідерландах, Англії і Франції вивчав юриспруденцію і вдосконалювався в оптиці й механіці. Після смерті батька успадкував його комерційну справу і всі доходи від неї витрачав на заняття астрономією. Багато уваги приділяв суспільним справам, неодноразово обирався суддею, з 1651 року був радником магістрату Гданська.
У 1640-х роках побудував у своєму будинку в Гданську обсерваторію, яка до появи Паризької і Гринвіцької обсерваторій була найбільшою в Європі (описав її у творі «Небесна будова», тт. 1—2, 1673, 1679). Сам виготовляв інструменти для неї. Створені ним точні секстанти і квадранти мали радіус до 2—2,5 м, а монолінзові «повітряні» труби досягали в довжину 45 м. Після пожежі в 1679 році, що знищила обсерваторію, відбудував її наново і в 1681-му відновив спостереження.
Наукові роботи присвячені селенографії, позиційній астрономії, вивченню комет. Склав перші детальні карти Місяця, що відрізнялися великою точністю. Видана в 1647 році «Селенографія» Гевелія містила атлас Місяця на картах діаметром 27 см і малюнки, що ілюструють вплив фаз Місяця і лібрації по широті на вигляд деталей її поверхні. Досить точно визначив висоту місячних гір по відкиданих ними тінях. Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами, деякі з них використовуються й досі.
У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети — у 1652-му, 1664-му, 1665-му і 1682-му роках).
Підсумок своїх 49-річних занять астрономією Гевелій підвів у праці «Переломний рік…» (1685), у якій зібрав результати понад 20 000 своїх спостережень Місяця, планет, комет, зір. Уже після смерті вченого його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зір на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог містить результати спостережень положень 1564 зір, видимих над горизонтом у Гданську. У ньому вперше приведені не тільки екліптикальні, а й екваторіальні координати для кожної зорі.
Гевелій наполегливо відмовлявся від застосування телескопів для позиційних спостережень і проводив вимірювання за допомогою кутомірних інструментів, які не мали оптичних труб. Попри це, досягнута ним точність була дуже високою. Його каталог був останнім (і найточнішим) у дооптичний період спостережень.
Атлас неба складається з 54 карт для кожного сузір'я і двох півсфер для всього неба; Гевелій виділив 11 нових сузір'їв, деякі введені ним назви сузір'їв (Гончі Пси, Жираф, Ящірка, Малий Лев, Секстант, Одноріг, Лисичка, Щит) збереглися до наших днів.
У 1968 році Астрономічний інститут Академії наук УзРСР і видавництво «Фан» АН УзРСР випустили друком нове видання атласа Гевелія під редакцією В. П. Щеглова.
На честь астронома названо астероїд 5703 Гевелій.
Примітки
Література Виноградов А. В. Первый лунный «географ» Иоганн Гевелий.(К трехсотлетию сооружения им первой телескопической обсерватории в мире).// Природа, 1941. № 4. С. 92-97. Куликовский П. Г. Ян Гевелий (к 350-летию со дня рождения).// Историко-астрономические исследования. Вып.VII.1961. С.257-288. Куликовский П. Г. Ян Гевелий (к 350-летию со дня рождения).// Вопросы истории естествознания и техники. Вып.13.1962. С.138-140. Перель Ю. Г. Основоположник науки о Луне.350 лет со дня рождения Яна Гевелия. // Природа, 1961, № 6. С. 98-99 с портр. Еремеева А. И. Выдающиеся астрономы мира. М., 1966.
Посилання
Астронет Johannes Hevelius. — S. 52.