«Ісіда» свебів — богиня германців, згадана у книзі римського історика І століття н. е.Тацита «Германія». Через використання Тацитом interpretatio romana в інших місцях тексту, його визнану невпевненість і його аргументацію щодо вшанування єгипетської богині свебами — групою германських народів — вчені загалом вважають, що ідентифікація Тацита є неправильною, і обговорюють, яку саме богиню має на увазі Тацит.
Повідомлення У розділі 9 «Германії» Тацит, використовуючи interpretatio romana (процес, у якому замість імен неримських божеств автор називає їх римські еквіваленти, що встановлені на основі власних суджень), говорить, що свеби в основному шанують «Меркурія» і що вони вважають священним приносити йому як людські, так і нелюдські жертви в певні дати (не надано). Свеби також поклоняються «Марсу» та «Гераклу», яких вони задобрюють, приносячи в жертву тварин у традиційний спосіб. Тацит додає, що частина свебів, однак, шанує «Ісіду», хоча він визнає, що не знає, як поклоніння Ісіді могло бути імпортоване: Latin:
Stuart (1916:5).Переклад на англійську Бірлі:
Part of the Suebi sacrifice to Isis as well. I have little idea what the origin or explanation of this foreign cult is, except that the goddess's emblem, which resembles a light warship, indicates that the goddess came from abroad.Birley (1999:42).Переклад на англійську Рівза:
Some of the Suebi sacrifice also to Isis. I cannot determine the reason and origin of the foreign cult, but her emblem, fashioned in the form of a ship, proves that her worship comes from abroad.Rives (1999); номер сторінки не вказано в тексті.Український переклад: Деякі зі свебів також приносять жертви Ісіді: я мало що знайшов про причину та походження цього чужого священного місця, за винятком того, що сам знак, сформований у вигляді легкого військового корабля, показує, що її культ був запозиченим.
Теорії та інтерпретації У той час як «Меркурій», «Марс» і «Геракл» Тацита зазвичай вважаються відповідно Одіном, Тиром і Тором, особистість «Ісіди» була предметом дебатів. У своєму перекладі «Германії» вчений Джей Бі Рівз коментує, що хоча за часів Тацита культ Ісіди був широко розповсюджений і добре засвідчений у провінціях на кордоні з Германією, ідентифікація Тацита є проблематичною, оскільки культ Ісіди, здається, поширився разом з греко-римською культурою. Рівз коментує, що «більшість вчених вважають, що Тацит помилково визначив місцевий германський ритуал, який мав деяку схожість із добре відомим ритуалом Ісіака, який включав корабель […]»Rives (1999) виноска номер 27. Номер сторінки в тексті не вказано..
У статті 2012 року Джозеф С. Гопкінс і Гаукур Оргейрссон припускають зв'язок між богинею ванів, зокрема Фреєю, і символікою корабля «Ісіди» свебів. Вони припускають, що давньоскандинавські тексти, в яких згадуються Фольквангр і Сессрумнір, представляють образ «корабля в полі», маючи на увазі сильну асоціацію між Фреєю та образами кораблів, зокрема кам'яних кораблів СкандинавіїHopkins and Haukur (2012:14-17)..
Див. також
Бадугенна — германська богиня, згадана Тацитом у своїх «Анналах». Нертус — германська богиня, згадана Тацитом у своїй «Германії». Regnator omnium deus — германський бог, згаданий Тацитом у його «Германії». Тамфана, германська богиня, згадана Тацитом у своїх «Анналах». Ідіс — германська божественна жіноча істота, споріднена північногерманській ідізі.
Примітки
Список літератури Birley, A. R. (Trans.) (1999). Agricola and Germany. Oxford University Press. Rives, J. B. (Trans.) (2010). Agricola and Germania. Penguin. Stuart, Duane Reed (1916). Tacitus - Germania.The Macmillan Company. Hopkins, Joseph S. and Haukur Þorgeirsson (2012). "The Ship in the Field". RMN Newsletter 3, 2011:14-18. University of Helsinki.