Нижче наведено список подій за участю УПА та Організіції українських націоналістів за 1943 рік.

Січень 7 січня — повстанці мали бій з польськими поліцаями нa хyтopi Високий поблизу села Оженин Острозького району нa Рівненщині. У цьому бою загинув один упівецьДенищук О. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга 1: Рівненська область. Рівне: ППДМ, 2003. — с. 76.. 8 січня — начальник поліції безпеки і СД від доповідає про масові арешти оунівців в Маґдебурзі, Бравншвайгу, Ґоті, Франкфурті на Майні, Празі. (Подано імена арештованих). У Львові арештовано священика Йозефа Петерса, народженого в Зідлюнґсгавзені 1905 року, за працю, разом з українськими кругами, ворожу РейхуИз сообщения начальника Полиции безопасности и СД оккупированных восточных территорий о составе и деятельности группы Бандеры на оккупированной территории Украины и в Германии // Украинские националистические организации в годы Второй Мировой Войны". т.1. 1939—1943. Москва. РОССПЭН. 2012, стр. 580—581. 20 січня — відділ УПА під командуванням Григорія Перегіняка (Коробки) зробив засідку на колону німецької поліції та власівців поблизу села Городець Володимирецького району. Акція принесла успіх: вбито 4 німецьких поліцейських, 1 українського шуцмана, гебітскомісара Сарненського району, а ЗО власівців відступили до ВолодимирцяПатриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір...»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр досліджень визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. - с. 286. 22 січня — ще одна хвиля масових арештів співробітниками гестапо членів ОУН-Бандери в Німеччині: Відень — 2 особи, Опельн — 10 осіб, Ганновер — 55 осіб, Берлін — 155 осібОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали./ Упор. В. Сергійчук — Київ: Дніпро, 1996 — C.213 — 215.

Лютий 7-8 лютого — відбувся бій між загоном "Коробки" (УПА Північ) та німецьким гарнізоном містечка Володимирець Рівненської області. Того дня перша сотня УПА (загін Коробки) здійснила успішний напад на німецький гарнізон, що дислокувався у Володимирці. Окрім 30 німців, до складу гарнізону входило до 70 узбеків та 200 осіб поліції. Бій тривав цілу ніч й завершився розгромом німецького гарнізону. Було розбито станицю німецької жандармерії й здобуто значну кількість зброї та амуніції. За даними УПА, загинули 7 супротивників, в тому числі німецький командир жандармерії. УПА втратила одного убитого та двох поранених. За словами одного з учасників бою, Федора Кіндрата втрати німців досягли 63 вбитими та 19 потрапило у полон, включно з комендантом жандармерії.Кіндрат Ф. «Ми стали волі на сторожі», 2002. 9 лютого — у польську колонію Паросля I (Сарненський район) увійшла група осіб, які представилися радянськими партизанами та вимагали надати їм їжу. У садибах мешканців розмістилися по кілька (кільканадцять) прибульців. Навколо колонії було виставлено охорону, яка мала затримувати будь-яких випадкових перехожих. Згодом прибульці запропонували мешканцям зв'язати їх, щоб убезпечити від можливої німецької помсти. Після того, як це було здійснено, зв'язаних мешканців було вбито (за різними підрахунками — від 155 до 173 осіб). За твердженням польського дослідника Ґжеґожа Мотики населення колонії Паросля було знищено сотнею УПА під командою «Довбешки-Коробки» (Григорія Перегіняка)Grzegorz Motyka: Ukraińska partyzantka 1942—1960 : działalność Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii. Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN: Oficyna Wydawnicza Rytm, 2006. ISBN 83-88490-58-3, str. 190;. За версією Владислава та Еви Сємашків знищення Парослі було здійснено загонами бульбівцівWładysław Siemaszko, Ewa Siemaszko: Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia : 1939—1945, s.739. Warszawa: von borowiecky, 2000. ISBN 83-87689-34-3, str. 1009;. За версією польського дослідника Владислава Філяра знищення Парослі було здійснено сотнею УПА під командою «Кори» (Федора Корзюка)Władysław Filar, Wydarzenia wołyńskie 1939—1944. Wydawnictwo Adam Marszałek. Toruń 2008 ISBN 978-83-7441-884-3, str. 141;. 20 лютого; сотня УПА під командуванням Григорія Перегіняка атакував радянський табір біля села Заморочення. Без власних втрат українці вбили п'ятнадцять партизанів, спалили три барака, захопили коней, продукти, шкури і запаси паперу. У той же день українці атакували радянський загін під селом Озерське і відступили під вогнем. Архів вилучено, три барака спаленіУПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. 1942—1950 рр. (Бойові дії УПА). Ч. II. — Б. м.: Видання Закордонних частин Організації Українських Націоналістів, 1960. — s. 5. боївка ОУН-Б под проводом Івана Климишина напала на тюрму у місті Кременець, повстанці звільнили усіх в'язнів і без втрат залишили місто. Відомо, що станом на лютий 1943 року у камерах цієї в'язниці утримувалося чимало членів ОУН(б) та ОУН(м), місцевих селян, що не здали німецькі продовольчі податки, комуністів, втікачів від вивозу на примусові роботи до Німеччини. 21 лютого — завершилась п'ятиденна конференція ОУН-УПА за участі генерал-горунжого Романа Шухевича, що проходила в селі Теребежі в Буському районі на Львівщині. Ця конференція бандерівської ОУН була скликана з огляду на розбіжність поглядів у керівництві ОУН(Б) щодо збройного чину. На цій зустрічі було накреслено плани збройної боротьби проти німців і більшовиків. Конференція в Теребежах конкретизувала збройну боротьбу ОУН(Б), а також узгодила розширення її на ширші терени і утворення нових боївокGrzegorz Motyka: Ukraińska partyzantka 1942—1960, s. 115—118. 22 лютого; загін УПА під проводом Коробки здійснив напад на німецький гарнізон у Висоцьку, що нараховував близько 200 вояків. Після отримання німцями підмоги в кількості ще 350 вояків, бійці УПА були змушені відступити до лісу. У цьому бою геройськи загинув сотник УПА Григорій Перегіняк (Довбенко-Коробка)УПА у світлі документів з боротьби за Українську самостійну соборну державу 1942—1950 рр, т. 2, с. 5. член Проводу ОУН-Б Олександр Бусел (Ванька), прибув до штабу Поліської Січі з місією встановити контакт і виробити політичну лінію спільних дій на майбутнє, а також підпорядкувати Поліську січ ОУН-Б. Переговори зрештою не дали бажаного результату. Ось як згадував командир Поліської Січі отаман Тарас Бульба-Боровець: «Це був земляк і шкільний товариш секретаря нашої організації довоєнного часу, Геннадія Янкевича, з Клевані, Рівенської области. Особисто ми далі були приятелями, а політично — згідно з тоталітарними засадами їхньої партії — ми були „ворогами"». 25 лютого — українські повстанці знищили групу червоних партизан у с. Сохи Дубровицького району Рівненщини, убивши при цьому 10 осібПатриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір...»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр досліджень визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. - с. 439 26 лютого — боївка ОУН-Б під командуванням "Орлика" (Олексій Дивак) напала нa тюрму в місті Дубно. Було звільнено 60 в'язнів і вбито 2 охоронцівКосик Володимир. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові; Українознавча бібліотека НТШ. – Париж;Нью-Йорк;Львів: 1993. – с. 605.

Березень ?? березня; бій підпільної групи ОУН з німецькими жандармами в селі Вербка (тепер село Білецьке) Лятичівській окрузі Кам'янець-Подільської області. У цьому бою загинув окружний провідник Лятичівської округи "Холодний" (Василь Шиманський)Літопис УПА. - Т. 24. - Торонто -Львів, 1995-1996. - С. 362. на початку місяця при переході залізничного переїзду поблизу станції Оженин Острозького р-ну на Рівненщині відділ „Гордієнка“ (сотенний Гордій Вротновський) зазнав обстрілу з боку угорської охоронної частини. В той же час сотня під командуванням „Бурсака“ провела роззброєння угорського гарнізону (60 бійців), що охороняв залізничний міст у с. Ситне Радивилівського р-ну тієї ж області. Полонених угорців відпустили на волюДенищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. [У 2 т.] Т. 1. Волинь. — Рівне: ППМД, 2008. — С. 61, 70.. в Ланівцях упівці налали нa поліцейський постерунок, забили 3-х німців. При спробі втечі був вбитий ляндвіртMotyka, Ukraińska partyzantka 1942-1960, Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 2006, s. 199. у першій половині березня за повстанськими даними, невеликий відділ УПА у складі 20-ти стрільців роззброїв угорський батальйон, що відступав на західУПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. (Бойові дії УПА). Ч. II. — Б. м.: Видання Закордонних Частин ОУН, 1960. — С. 8.. 1 березня — підрозділ УПА напав на німецьку комендатуру в містечку ОлександріяГорак Р. Переднє слово / Ремель. Урок історії. — Львів, 2018 — С. 7.. 2 березня — українські повстанці атакують польську колонію Паросля II у Сарненському районі, де знищують двох лісників, ще троє були поранені75. rocznica ludobójstwa MARZEC 1943. 3 березня — відбулася невелика сутичка повстанців з німецькою жандармерією в районі села Великі Вікнини неподалік Кременця. Під час перестрілки загинув один німецький солдатПатриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір...»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр досліджень визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. - с. 288. 7-8 березня — в районі села Богуші 65 упівців, ймовірно, влаштували засідку на радянський партизанський загін Дмитра Медведєва. В результаті перестрілки група партизан, що також складалася з 65 осіб, була «повністю розгромлена». Партизани зазнали втрат в шістнадцять убитих і вісім поранених, а УПА втратила двох і чотирьох поранених. Вже на наступний день совєти знову атакували Богуші. Українські джерела вказують, що нападники зіткнулися з сильним опором, після чого вони організовано відступили в ліс, в той час як Совєти «в паніці бігли за Случ». Інша версія — і, ймовірно, відноситься до того ж бою — говорить про відбиття атаки, але ціною 30 убитихУПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. 1942—1950 рр. (Бойові дії УПА). Ч. II. — Б. м.: Видання Закордонних частин Організації Українських Націоналістів, 1960. s. 6; P. Mirczuk, Ukrajinśka Powstanśka Armija 1942—1952, s. 30.. Радянські звіти показують перестрілку інакше. 250 націоналістів, ймовірно, при форсуванні Случа, потрапили в засідку взводу Фролова із загону Медведєва. З радянського боку троє були вбиті, один поранений і один пропав без вісті. Втрати, понесені УПА, оцінюються в 26 загиблихMotyka, Ukraińska partyzantka 1942-1960, Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 2006, s. 245. 9 березня — боївка ОУН-Б під проводом Івана Климишина «Крука» напала на комендатуру шуцполіції в селі Великі Бережці. Скориставшись нападом, українські поліцаї атакували німців, вбили їх і перейшли до лав УПАGrzegorz Motyka: Ukraińska partyzantka 1942—1960, s. 195. 10 березня; на бік УПА перейшли 28 службовців допоміжної поліції МізочаАндрощук-«Вороний» М. Записки повстанця. Літопис УПА. Серія «Події і люди». Книга 13. Торонто — Львів : Видавництво «Літопис УПА», 2011. С. 14–15.. відділ УПА наскочив на фанерну фабрику в Оржеві (Рівненська область), де була зброя i амуніція. Втрати німців за даними УПА склали 60 вбитих і поранених; втрати УПА: 4 вбитих, серед яких і командир «Остап» (Сергій Качинський), що особисто керував боєм. Польський історик Гжегож Мотика вважає, що атака закінчилася повним фіаско, а охорона та робітничі фабрики не зазнали помітних втрат. Тільки з пропагандистських міркувань пізніше було вирішено зробити це як велику перемогуGrzegorz Motyka: Ukraińska partyzantka 1942—1960, s. 194. Український історик Данило Яневський висловив точку зору, що формування Сергія Качинського нікому не підпорядковувалось і діяло самотужки без санкцій «зверху»Яневський Д. Про кого мова? // Сільські вісті. — 2016. — № 65 (19397) (15 лип.). — С. 2.. 15 березня;