Мікша Пелегринович (хорв. Mikša Pelegrinović, близько 1500, Хвар, Венеційська республіка – Задар, Венеційська республіка, 26 грудня 1562) – хорватський шляхтич та поет.
Біографія Народився близько 1500 року у місті Хвар, на однойменному острові, у шляхетській родині, що походила з Барлетти, сучасна Італія, був сином Маріяна і Ніколіки. Відвідував гуманітарну школу у Хварі, а потім вивчав право у Падуї.
У 1530 році прийняв посаду захисника комуни Хвару. З 1530 по 1538 працював нотаріусом на острові Корчула, після чого повернувся на Хвар. 5 лютого 1548 року на Задарській раді був обраний на посаду судді з кримінальної справи (in criminalibus). Двічі подорожував до Венеції – у 1556 і 1557 роках, ймовірно з наміром надрукувати свої твори, зокрема «Циганку» (Jeđupka). Смае тоді він познайомився з Лівією Мартинушевич, з якою одружився у 1558 році і від якої мав доньку Юлію та сина Юлія.
Клімат Задара погано впливав на здоров’я Пелегриновича, тому напередодні Різдва він продиктував свій заповіт нотаріусу та помер 26 грудня 1562 року.
Творчість Літературна творчість Пелегриновича не дуже відома. Достеменно відомо, що у 1527 році він уклав збірку карнавальних пісень «Циганка» (Jeđupka). Також збереглися листи до дубровницького поета Савіно Бобалі (Сабо Мішетіча Бобалєвича) від 1556 року, написані восьмистопним ямбом, з комічною тематикою про лікування старості (Od jazavac vitno rebro, / i od hrta lijeve desni, / od komarca hrbat desni, / i sve stuci u prah dobro). З праць його сучасників, таких як Нікола Налєшкович, Мавро Ветранович, Петар Хекторович та інших, відомо, що Пелегринович написав набагато більше літературного матеріалу.
У 1525 році історик Вінко Прибоєвич згадав Пелегриновича у своїй промові O podrijetlu i slavi Slavena (De origine successibusque Slavorum), говорячи про відомих поетів. У 1528 році сучасник Пелегриновича Петар Хекторович присвятив йому переклад твору «Ліки від кохання» (Remedia Amoris) римського автора Овідія.
Твори (видання)
Pjesme Nikole Nalješkovića, Andrije Čubranovića, Miše Pelegrinovića i Saba Mišetića Bobaljevića i Jegjupka neznana pjesnika (biographies written by Luka Zore and Franjo Rački; text for printing edited by Sebastijan Žepić), JAZU, Stari pisci hrvatski, book VIII., Zagreb, 1876 Mikša Pelegrinović: "Jejupka", Mogućnosti, XX., 1973, pp. 781–808 Počinje Jejupka gospodina Miše Pelegrinovića vlastelina hvarskoga, Mogućnosti, XXI., 1974, pp. 684–710
Циганка «Jeđupka» («Jejupka») Збірка карнавальних пісень (makerata), народних пісень, які співають учасники карнавальної ходи. Створена між 1525 і 1527 роками, за зразком італійських циганських пісень. Написана симетричним восьмискладовим розміром чакавського типу. Елементи інтимної поезії переважають над драматично-сценічною обстановкою.
Коротша версія складається з 300 віршів: вступ у 60 віршів та 6 маскарадів по 40 віршів кожен.
Зберіглася у двох версіях:
венеційська в 1599 та 1618 роках під ім'ям, ймовірно, неіснуючого дубровницького поета Андрія Чубрановича; до 1950-тих років саме Андрій Чубранович вважався автором Циганки задарська, в рукописі, підписаному самим Пелегріновічем.
"Циганка", (точніше «Єгиптянка» згідно з переконанням, що роми походять з Єгипту) – співачка, циганка, яка ворожить багатим дамам. Образ створений, ймовірно, за зразком сивіл, які передрікали долю окремих людей. Пелегринович створив збірку пророцтв для жінок і дав кожній поезії назву srića (фортуна).
Вплив "Циганка" вважається одним із найуспішніших творів старої хорватської літератури, а також вона вплинула і на італійську поезію. Вплив Пелегриновича також можна побачити у маскератах Ветрановича, Налєшковича, у поемі Гундулича «Осман» тощо.
Примітки
Джерела Leksikon hrvatskih pisaca, natuknica: A. Čubranović; Zagreb 2000., str. 150. – 151. Kolendić, Antun: Mikša Pelegrinović i njegova "Jejupka", Mogućnosti, XX., 1973., 771. – 780.