Зла королева (, англ. Evil Queen, Wicked Queen) є вигаданим персонажем і головним антагоністом Білосніжки, німецької казки, записаної братами Грімм. Найпопулярнішою версією Злої Королеви є та, що показана в мультфільмі Білосніжка студії Дісней. Першу діснеївську лиходійку озвучила Люсіль Ла Верн.
Зла Королева — мачуха Білосніжки. Протягом усієї історії вона одержима ідеєю бути найкрасивішою в країні. Коли чарівне дзеркало Королеви показує, що юна принцеса Білосніжка стала красивішою за неї, Зла Королева вирішує вбити Білосніжку за допомогою чаклунства. Коли ця спроба провалюється, Білосніжку рятують, а Злу Королеву страчують за її злочини. Казка дидактична, призначена для застереження маленьких дітей від небезпеки нарцисизму, гордості та зарозумілості, і це демонстрація перемоги добра над злом.
У деяких версіях казки образ королеви був перероблений або зображений співчутливіше, в ролі протагоніста, антигероя або трагічного героя.
Зла Королева описана як «горда та зарозуміла» жінка з винятковою красою, яка виходить заміж за Короля після смерті його першої дружини, матері Білосніжки. Вона одержима власною красою, щоранку стає перед чарівним дзеркалом, щоб підтвердити, що вона найкрасивіша. Це висвітлює її марнославство. Одного ранку дзеркало повідомляє їй, що її падчерка, семирічна принцеса Білосніжка, перевершила її красою «в тисячу разів». Розлючена Королева розробляє план вбити Білосніжку.
Королева наказує своєму мисливцю заманити Білосніжку в ліс, щоб убити її. Вона очікує, що мисливець принесе їй легені та печінку дитини як доказ того, що принцеса мертва. Однак мисливець змилосерджується над Білосніжкою і натомість приносить королеві легені та печінку кабана. Королева або (у деяких переказах) кухар готує легені та печінку, вважаючи їх органами Білосніжки, і Королева їх з'їдає.
Під час повторного спілкування із дзеркалом королева виявляє, що Білосніжка вижила та знайшла притулок у семи гномів. Маючи намір сама вбити Білосніжку, вона перевдягається в стару розносницю. У цьому вигляді вона відвідує будинок гномів і продає Білосніжці мережива на корсет. Королева навмисно занадто туго зав'язує корсет, намагаючись задушити Білосніжку. Коли це не вдається, королева повертається знову, цього разу як продавець гребінців, і обманом змушує Білосніжку використати отруєний гребінець, створений за допомогою чаклунства. Однак гребінець також не вбиває Білосніжку, і у відповідь на цю невдачу Королева проголошує: «Білосніжка помре… навіть якщо це коштуватиме мені життя!» Вона знову відвідує Білосніжку, перевдягнувшись у дружину фермера, і дає їй половину червоного красивого, але отруєного, яблука. Отруєне яблуко занурює Білосніжку в глибокий сон.
Білосніжку пробуджує зі сну поцілунок прекрасного принца з іншого королівства, і вони запрошують королеву на своє весілля. Хоча вона боїться того, що трапиться, ревнощі королеви змушують її відвідати весілля. На святі її змушують взути розпечене залізо та танцювати, поки вона не впаде мертвою.
Насильство у казці та його уникнення
У класичній кінцівці «Білосніжки» Зла Королева страчена через тортури. У першому англійському перекладі казки Гріммів, написаному Едгаром Тейлором у 1823 році, королева задихається від власної заздрості, побачивши Білосніжку живою. Англійський переклад 1871 року, зроблений Сюзанною Мері Полл, «замінює смерть королеви жорстоким фізичним покаранням на смерть через само заподіяння болю та самознищення», оскільки натомість її власні черевики стають гарячими через її гнів. В інших альтернативних закінченнях казки королева:
миттєво вмирає «від гніву» на весіллі, вмирає перед своїм дзеркалом, дізнавшись про те, що Білосніжка вижила, стає жертвою своїх власних планів (наприклад, через доторкнувшись до її власної отруєної троянди), помирає від природи (наприклад, падіння в пливучий пісок під час переходу через болото на шляху назад до замку після отруєння БілосніжкиRuth Solski, Fairy Tales Using Bloom's Taxonomy Gr. 3-5, page 15. ), була вбитою гномами під час погоніVan Gool, Snow White, page 39. , була знищеною її власним дзеркаломNelson Thornes, Snow White and the Seven Dwarfs, page 32. , втекла в ліс, щоб її ніколи більше не бачитиRichard Holliss, Bedtime Collection Snow White, page 82. , просто була вигнана з королівства назавждиElena Giulemetova, Stories, page 71. .
Сьогодні таке суворе покарання часто вважається недоречним для дітей. Як писала Сара Мейтленд, «ми більше не розповідаємо цю частину історії; ми кажемо, що вона надто жорстока і розіб'є м'які серця дітей»Sara Maitland, From the Forest: A Search for the Hidden Roots of Our Fairy Tales, page 195. .
Багато сучасних редакцій казки змінюють моторошну класичну кінцівку, щоб зробити її менш жорстокою. У деяких версіях королеві не вдається втілити свої злочини й вона не вмирає, а вигнана або зникає; в інших вона може померти випадковоZipes 2011, p. 116. . Наприклад, у книжці Фавзі Гілані-Вільямса «Білосніжка: ісламська казка» Білосніжка повністю пробачила своїй злій мачусі-відьмі, змусивши її каятися та спокутувати себе.
Такі редакції вважалися пом'якшенням оригінального тексту. Загальнонаціональне опитування у Великій Британії 2014 року показало, що сучасні історії занадто «дезінфіковані» для дітей. Шелдон Кешдан, професор психології Массачусетського університету, стверджує, що згідно з логікою казок, королеві не можна було дозволити втекти чи просто її замкнути, оскільки казковий наратив вимагає, щоб «читач мав знати, що смерть відьми є повною та безповоротною, навіть якщо це означає наражати юних читачів на акти насильства, які екстремальні за сучасними мірками»Sheldon Cashdan, The Witch Must Die: The Hidden Meaning of Fairy Tales, pages 11, 15, 35-37, 61. . І навпаки, такі письменники, як Олівер Медокс Гюффер, висловлювали співчуття королевіOliver Madox Hueffer, The Book of Witches. або, як професор психології Шарна Олфман, уникали насильства під час читання оповідання дітям, водночас визнаючи, що словесній розповіді бракує «графічних візуальних образів»Sharna Olfman, The Sexualization of Childhood, page 37. .
Походження та еволюція
У першому друкованому виданні казок братів Грімм із їхньої збірки Казки братів Грімм 1812—1815 років королева є біологічною матір'ю Білосніжки. На початку казки вона шила біля відчиненого вікна, коли вона вколола палець голкою, в результаті чого три краплі червоної крові капнули на білий сніг на підвіконні з чорного дерева. Вона загадала мати доньку з білою, як сніг, шкірою, губами червоними, як кров, і чорним, як чорне дерево, волоссям. Згодом вона народжує Білосніжку (Сніжна крапля). У наступних версіях після 1819 рокуTerri Windling, «». це було змінено; до тексту було додано те, що мати Білосніжки померла і король одружився вдругеCay Dollerup, Tales and Translation: The Grimm Tales from Pan-germanic Narratives to Shared International Fairytales, page 339. Diane Purkiss, The Witch in History: Early Modern and Twentieth-Century Representations, page 278. . За словами Джека Зіпса, ця зміна була зроблена тому, що брати Грімм «вважали материнство священним». За словами Кешдана, «головне правило казок» передбачає, що «героям і героїням дозволяється вбивати відьом, чарівниць, навіть мачух, але ніколи своїх власних матерів». У збірці казок братів Грімм колекції Zipes 2014 року в їхніх оригінальних формах королева відновлена як мати Білосніжки. Ця редакція, ймовірно, була роботою Вільгельма ГріммаSchwabe, p. 94. . В оригінальному рукописі братів Оленберг (1810 рік) сама королева покидає Білосніжку в лісі й у кінцевому підсумку отримує покарання від короля, що повернувся, після того, як він оживляє їх дочку.
Однак зла мачуха не була відома в німецьких казках, що передували збірці братів Грімм. У 1782 році Йоганн Карл Август Музеус опублікував літературну казку під назвою «Richilde», у якій переосмислено народну казку з погляду лиходія. Головна героїня — Рішільда, зарозуміла графиня Брабантська, яка в дитинстві отримала чарівне дзеркало, подароване її хрещеним батьком Альбертом Великим. Багато елементів Білосніжки Гріммів з'являються в цій історії, зокрема зла мачуха, чарівне дзеркало, отруєне яблуко та покарання танцями в розпечених черевиках. Грімми знали про «Білосніжку» (1809), п'єсу їхнього сучасника та суперника Альберта Людвіга Грімма (не пов'язаного з братами Грімм), яка, за словами Зіпеса, «м'якше поводилася з королевою»Zipes 2015, p. 262. .
Хюффер зазначив, що зла мачуха з магічною силою, яка загрожує молодій принцесі, є постійною темою в казках; одним із подібних персонажів є королева-відьма в казці Дикі лебеді, яку розповідає Ганс Крістіан Андерсен. За словами Кенні Кляйна, чарівниця Серідвен з валлійської міфології була «квінтесенцією злої мачухи, оригіналом персонажа у двох казках про Білосніжку та Попелюшку»Kenny Klein, Through the Faerie Glass, page 124. .
Еквіваленти Злої Королеви можна знайти в казках, схожих на казку про Білосніжку, усього світу. У шотландській гельській усній казці Золоте та Срібне Дерево королева має ім'я Срібне Дерево і є біологічною матір'ю героїні. Форель, що розмовляє, займає місце дзеркала королеви, а персонаж мисливця (часто її коханця у версіях, не пов'язаних із Грімм) є батьком принцесиKay F. Stone, Some Day Your Witch Will Come, page 67. . Стосунки лиходійки з Білосніжкою також можуть відрізнятися: у версіях казок усього світу іноді фігурують злі сестри, злі невістки або зла матір принца. Однією з ранніх варіацій казки був Молодий раб Джамбаттіста Базіле (1634). У цій розповіді мати героїні ненавмисно залучена до того, щоб приспати її. Потім її розбудила жорстока й ревнива тітка, яка ставиться до неї як до рабині. Крім того, способи дій Злої Королеви також відрізняються від місця до місця. В Італії вона використовує токсичний гребінець, заражений корж та задушливу косу. У Франції — використовує отруєний помідор. Можна навести ще багато прикладів. Королева вимагає від мисливця різних доказів. В Іспанії вона вимагає пляшку крові та палець з ноги; в Італії — це кишки принцеси та закривавлена сорочкаMaria Tatar, The Hard Facts of the Grimms' Fairy Tales, pages 233—234. .
Інтерпретації На думку деяких вчених, таких як літературний критик та письменник Роджер Сейл і професор Гавайського університету Крістіна Бачілега, історія має ейджистський підтекст, який ганьбить літню жінку з її заздрістю до краси Білосніжки. Террі Віндлінг написала, що королева — це «жінка, чия сила походить від її краси; саме це, як випливає з казки, забезпечує їй місце в ієрархії замку. Якщо увага короля перемикається з його дружини на іншу, яка влада залишається в старої жінки? Чаклунство, відповідає казка. Зілля, отрути та самозахист».