3-тя штурмова ескадра () — ескадра штурмової авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Основним завданням ескадри була безпосередня авіаційна підтримка військ на полі бою, боротьба з танками. Ескадра створена шляхом перейменування Sturzkampfgeschwader 3 і діяла переважно на Балканах та північному фланзі Східного фронту, забезпечуючи оборонні бої німецької армії.

Історія 18 жовтня 1943 року в контексті реорганізації Люфтваффе 3-тя ескадра пікіруючих бомбардувальників була перейменована на 3-тю ескадру безпосередньої підтримки військ (або 3-тю штурмову ескадру), скорочено SG 3. У той час штаб ескадри знаходився в Елефсіні в окупованій Греції, й був озброєний Junkers Ju 87 D. У грудні 1943 року штаб переїхав до Пскова для відновлення боєздатності та переозброєння.

На момент перейменування I. група SG 3 базувалася в Мегарі в Греції і також була оснащена Junkers Ju 87 D. З 12 по 16 листопада 1943 року брала участь в операціях підтримки битви за Лерос, 17 листопада 1943 року бомбардувала Самос. 25 листопада група почала передислокацію з Греції в Маркерсдорф. Там групу переоснастили на Junkers Ju 87 D5. Потім група переїхала до Вертгайма-на-Майні, де відбулося відновлення боєздатності. У березні 1944 року I./SG 3 виконувала місії в районах Нарва, Крівасоо, Омуті, Псков, Остров, Чертова Гора та Пустошка. 8 квітня 1944 року I./SG 3 здійснила свій 2000-й бойовий літако-виліт з моменту передислокації на Східний фронт. У травні 1944 року 1-ша ескадрилья SG 3 під командуванням оберлейтенанта Тьопфера здійснила свій 1000-й виліт після перебазування в Дерпт.

II. група ескадри на момент переформування в жовтні 1943 року також перебувала в Греції, базуючись у Маріці на острові Родос. До кінця листопада 1943 року пілоти авіаційного підрозділи виконували бойові завдання в Середземному морі під час битв за Кефалонію, Корфу, Егейське море, Кос, Лерос і Самос. У грудні 1943 року переїхала до Пскова для відновлення та переоснащення. З липня 1944 року бойовий шлях ескадрильї пролягав від Риги до Лібави, пізніше до Єзау-Шпроттау, а з січня 1945 року — до Вернойхена і, нарешті, до Фінова.

З березня 1944 року штаб SG 3 з I./SG 3 дислокувався в Дерпті. II./SG 3 знаходилася в Печорах. У червні зі складу SG 3 була сформована бойова група «Кульмей» для розгортання у Фінляндії. У червні-липні частка пілотів групи дислокувалася у Фінляндії. У жовтні 1944 року штаб II. групи знаходився в Лібаві, а III. групи у Фрауенбурзі. Потім послідували місії в Східній Пруссії у складі 4-ї авіаційної дивізії. У 1945 році з'єднання діяло у складі 6-го повітряного флоту на Східному фронті. 5 лютого штаб і I. група перебували в Єзау, II. група — в Шпроттау і III. група — в Курляндії при 1-му повітряному флоті.

З 22 червня 1944 року III. авіаційна група діяла проти радянських військ при відсічі їх наступу в операції «Багратіон». У липні 1944 року його переобладнали на Fw 190F.

У квітні 1945 року штаб і II. група були у 6-му повітряному флоті, I. група — при командуванні «Східна Пруссія» і III. група 1-му в повітряному флоті. Найвідомішим командиром StG 3, а пізніше SG 3, був Курт Кульмей, який дослужився від посади командира ескадрильї, командира групи до командира ескадри, постійно літаючи на Ju 87, і який навчався як пілот реактивного літака в США з 1955 року і з 1956 року служив винищувачем-бомбардувальником в авіації ФРН.

Командування

Командири SG 3 оберст Курт Кульмей (18 жовтня 1943 — 15 грудня 1944) майор Бернард Гаместер (15 грудня 1944 — 8 травня 1945)

Командири I./SG 3 гауптман Гельмут Науманн (18 жовтня 1943 — ? 1944); гауптман Гайнц Тепфер (? 1944 — 19 лютого 1945); гауптман Гейнріх Смікалла (19 лютого — 8 травня 1945).

Командири II./SG 3 майор Теодор Нордманн (18 жовтня 1943 — 18 січня 1945); гауптман Адольф Гаймліх (18 січня — 8 травня 1945).

Командири III./SG 3 гауптман Гайнц Гоге (18 жовтня — 31 грудня 1943); гауптман Гайнц Гаместер (31 грудня 1943 — 15 червня 1944); гауптман Гайнц Гоге (15 червня — 15 жовтня 1944); гауптман Зігфрид Гебель (15 жовтня 1944 — 25 січня 1945) гауптман Фріц Айр (25 січня — 15 лютого 1945) гауптман Горст Шнухель (15 лютого — 6 березня 1945) гауптман Ерік Бюнге (6 — 25 березня 1945) гауптман Ганс Нойгус (25 березня — 8 травня 1945)

Командири 10.(Pz)/SG 3 гауптман Андреас Куффнер (7 березня 1944 — 7 січня 1945)

Основні райони базування 3-ї штурмової ескадри

Основні райони базування штабу SG 3 Райони базування SG 3 Час Місто Основний літак жовтень — грудень 1943 Елефсін Ju 87D грудень 1943 — 25 лютого 1944 Псков 25 лютого — 17 червня 1944 Дорпат 17 червня — 20 липня 1944 Іммола 20 липня — серпень 1944 Дорпат Ju 87D, Fw 190A серпень — 24 вересня 1944 Пилтсамаа Fw 190A 24 вересня — жовтень 1944 Лібава Fw 190A/F жовтень 1944 — січень 1945 Гердауен Fw 190F січень — 9 лютого 1944 Вернойхен 9 лютого — травень 1945 Фінов

Основні райони базування I./SG 3 Райони базування I./SG 3 Час Місто Основний літак жовтень — листопад 1943 Мегара Ju 87D листопад 1943 — січень 1944 Маркерсдорф січень — 17 червня 1944 Дорпат 17 червня — 10 липня 1944 Іммола 11 — 20 липня 1944 Утті 20 липня — серпень 1944 Дорпат серпень — листопад 1944 Пардубіц Fw 190, Fw 190F листопад 1944 — січень 1945 Гердауен Fw 190F січень — 18 лютого 1944 Гайлігенбайль 18 лютого — травень 1945 Брюстерорт

Основні райони базування II./SG 3 Райони базування II./SG 3 Час Місто Основний літак жовтень — грудень 1943 Маріца Ju 87D грудень 1943 — 1 березня 1944 Псков 1 березня — 29 квітня 1944 Печорі 29 квітня — 9 травня 1944 Біла Підляська 9 травня — 15 червня 1944 Ідриця 15 червня — 8 липня 1944 Єкабпілс Ju 87D, Fw 190F 8 — 27 липня 1944 Шяуляй Fw 190F 27 — 30 липня 1944 Єлгава 30 липня — 10 жовтня 1944 Рига-Спілве 10 жовтня — 1 листопада 1944 Лібава 1 листопада — грудень 1944 Єзау грудень 1944 — січень 1945 Шпроттау січень — 9 лютого 1944 Вернойхен 9 лютого — травень 1945 Фінов

Основні райони базування III./SG 3 Райони базування III./SG 3 Час Місто Основний літак жовтень — листопад 1943 Багерове Ju 87D листопад 1943 — 12 квітня 1944 Каранкут (Вільне) 12 квітня — 1 травня 1944 Севастополь-Херсонес Ju 87D, Fw 190F 1 — 15 травня 1944 Фокшани Fw 190F 15 травня — 30 червня 1944 Пардубіц 30 червня — 8 липня 1944 Ідриця 8 — 12 липня 1944 Тильзит 12 — 25 липня 1944 Віляни 25 липня — серпень 1944 Венден серпень — вересень 1944 Пилтсамаа вересень — 1 жовтня 1944 Кангарі 1 жовтня — жовтень 1944 Скіотава жовтень — грудень 1944 Фрауенберг грудень 1944 — травень 1945 Сабіле

Основні райони базування 10.(Pz)/SG 3 Райони базування 10.(Pz)/SG 3 Час Місто Основний літак лютий — 28 березня 1944 Єкабпілс Ju 87D/G 28 березня — 1 квітня 1944 Коросно 1 — 5 квітня 1944 Тирасполь 5 — 9 квітня 1944 Хуші 9 — 13 квітня 1944 Каранкут (Вільне) 13 — 22 квітня 1944 Севастополь-Херсонес 22 квітня — 21 червня 1944 Роман??? 21 червня — 1 липня 1944 Толочин 1 — 4 липня 1944 Хожув 4 — 7 липня 1944 Вільнюс 7 — 11 липня 1944 Ліда 11 липня — серпень 1944 Ковель серпень — 21 вересня 1944 Волмар 21 вересня — 3 жовтня 1944 Рига-Спілве 3 жовтня — жовтень 1944 Гюттенфельде жовтень — грудень 1944 Шіппенбайль грудень 1944 — 7 січня 1945 Еггерсдорф

Див. також Операція «Флакс» Бій за перевал Клисура Націонал-соціалістичний авіаційний корпус Список асів Люфтваффе Другої світової війни Список асів реактивної авіації Люфтваффе Другої світової війни 511-й окремий розвідувальний авіаційний полк (СРСР)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Література Brütting, Georg (1992) . Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939—1945 (7th ed.). Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6. Muller, Richard (1992). The German Air War in Russia. Nautical & Aviation Publishing. Baltimore, Maryland. Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54. Зефиров М. В. Штурмовая авиация люфтваффе. — Москва: АСТ, 2001. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-17-004116-0.