5-та штурмова ескадра () — ескадра штурмової авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Основним завданням ескадри, озброєної штурмовиками Junkers Ju 87 і пізніше Focke-Wulf Fw 190, була безпосередня авіаційна підтримка військ на полі бою, боротьба з танками. Протягом всього існування ескадра діяла на Східному фронті війни, забезпечуючи оборонні бої німецької армії.

Історія 18 жовтня 1943 року в контексті реорганізації Люфтваффе в Наутсі, у Фінляндії, яка була союзником Німецького рейху на той час, була розгорнути 5-та ескадра безпосередньої підтримки військ (або 5-та штурмова ескадра), скорочено SG 5. Формування здійснювалося на основі I. групи Sch.G. 5. SG 5 спочатку була оснащена Junkers Ju 87, а пізніше Focke-Wulf Fw 190.

У жовтні 1943 року ескадру передали в підпорядкування командуванню «Північ» 5-го повітряного флоту Люфтваффе. З авіабази Науці льотчики ескадри завдавали авіаційних ударів по радянських частинах на підтримку гірських військ 19-ї армії вермахту та гірського корпусу 20-ї гірської армії на Мурманському фронті. Пілоти ескадри діяли у відповідності до доктрини бойового застосування штурмової авіації безпосередньо проти наземних військ противника. На той час ескадра була оснащена переважно двомісним штурмовиком Junkers Ju 87D-5, двигун якого Jumo 211J потужністю 1420 к.с., забезпечував максимальну швидкість 402 км/год і бомбове навантаження до 1800 кг. Варіант D-5 був першим, який більше не мав гальма пікірування та ніс дві 20-мм гармати MG 151/20, жорстко закріплені в складках крила.

У листопаді ескадру терміново перекинули на авіабазу Дно на окупованій частині півночі Росії, де підпорядкували 3-ій авіадивізії 1-го повітряного флоту.

На початку 1944 року ескадра продовжувала діяти на північній ділянці Східного фронту і брала участь в опорі радянській Ленінградсько-Новгородській операції, яка в кінцевому підсумку призвела до звільнення Ленінграда після 28-місячної блокади. Наступ тривав до березня. Потім ескадра знову переїхала до Фінляндії, де вона була підпорядкована бойовій групі «Кульмей», якій було доручено підтримувати фінські сухопутні війська.

У червні ескадра передала останні Junkers Ju 87 і отримала Focke-Wulf Fw 190 у варіанті штурмовика F-8. У порівнянні з варіантом винищувача серії А він мав покращену броню та посилене шасі. Бомби вагою до 500 кг могли кріпитися на фюзеляжі, а ще чотири 50-кг бомби могли бути закріплені за допомогою підвісної стійки. На крилах можна було нести додаткові зовнішні навантаження. Ці зміни вплинули на льотно-технічні характеристики. Це означало втрату швидкості до 90 км/год, зниження швидкості набору висоти до 5 м/с і зниження експлуатаційної стелі приблизно на 2300 м. Крім того, маневреність з бомбовим навантаженням була значно обмежена, а стаціонарно встановлені носії під фюзеляжем і крилами означали, що втрата швидкості від 15 до 30 км/год була прийнятна навіть після скидання зовнішніх навантажень.

У серпні та вересні формування підпорядкували 3-й авіадивізії 1-го повітряного флоту, що діяла у смузі операцій групи армій «Північ», ескадра пережила перші дні радянської Прибалтійської операції. Вже 14 вересня її формування передислокувалися до Ганновера-Лангенгагена для подальшого переоснащення та тренування польоту вночі та наосліп. У жовтні відбулася передислокація на авіабазу Берлін-Штакен.

У січні 1945 року, все ще базуючись у Берліні, ескадра була переформована на III. групу KG 200.

Командування

Командири I./SG 5 майор Мартін Мебус (18 жовтня 1943 — 2 червня 1944) майор Фріці Шретер (червень — 8 жовтня 1944) гауптман Гельмут Відебантт (9 жовтня 1944 — 10 січня 1945)

Основні райони базування 5-ї штурмової ескадри

Основні райони базування I./SG 5 Райони базування I./SG 5 Час Дислокація Підпорядкування Основний літак жовтень — листопад 1943 Наутсі Ju 87 листопад 1943 — 20 лютого 1944 Дно 3-тя авіаційна дивізія 20 лютого — 1 березня 1944 Коров'є Село 1 — 5 березня 1944 Гулбене 5 березня — 3 червня 1944 Понцалемйокі 5-й повітряний флот 3 червня — 1 липня 1944 Порі Ju 87, Fw 190 1 липня — серпень 1944 Понцалемйокі Fw 190 серпень — 14 вересня 1944 Сміттен 3-тя авіаційна дивізія 14 — 18 вересня 1944 Раквере 18 — 22 вересня 1944 Тюрі 22 вересня — жовтень 1944 Ганновера-Лангенгаген жовтень 1944 — січень 1945 Берлін-Штакен

Основні райони базування 4./SG 5 Райони базування 4./SG 5 Час Дислокація Підпорядкування Основний літак лютий — березень 1944 Понцалемйокі 5-й повітряний флот Fw 190 березень — квітень 1944 Алакуртті квітень — 17 травня 1944 Сальміярві

Див. також Повітряна битва за Кубань Панування в повітрі Загороджувальний аеростат Авіаційна підтримка 45-та змішана авіаційна дивізія Нагрудний знак спостерігача

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Schlachtgeschwader 5

Література Brütting, Georg (1992) . Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939—1945 (7th ed.). Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6. Muller, Richard (1992). The German Air War in Russia. Nautical & Aviation Publishing. Baltimore, Maryland. Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54. Зефиров М. В. Штурмовая авиация люфтваффе. — Москва: АСТ, 2001. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-17-004116-0.