Михайло Апостолій ( ; у Константинополі — після 1474 або 1486 р., можливо, на венеційському Криті) або Апостолій Пароеміограф, тобто Апостолій, автор приказок — грецький педагог, письменник і переписувач епохи Ренесансу.
Біографія Апостолій, учень Іоанна Аргіропулоса, короткий час викладав у монастирі св. Іоанна Петри в Константинополі. Потрапивши в полон до турків під час падіння Константинополя в 1453 році, він був згодом звільнений і втік на Крит, який тоді був венеційською колонією . Там він животів, заробляючи на життя викладанням і копіюванням рукописів для італійських гуманістів, зокрема для свого патрона, кардинала ВІссаріона. Він часто скаржився на свою бідність: на одному з його рукописів, примірнику Ейконеса Філострата, який зараз зберігається в Болоньї, є напис: «Король бідних цього світу написав цю книгу за своє життя».
Апостолій помер близько 1480 року, залишивши сина Арсенія Апостолія, який став єпископом Мальвазії (Монемвасії) в Мореї .
Вибрані твори
Παροιμίαι (Paroemiae, грец. «прислів'я»), збірка прислів'їв грецькою мовою видання, опубліковане в Базелі в 1538 році повніше видання відредаговано Даніелем Гейнсіусом («Curante Heinsio») і опубліковано в Лейдені в 1619 році критичне видання під редакцією EL a Leutsch і опубліковане в Геттінгені в 1851 році «Oratio Panegyrica ad Fredericum III». у Freher's Scriptores Rerum Germanicarum, том. ii. (Франкфорт, 1624) Georgii Gemisthi Plethonis et Mich. Apostolii Orationes funebres duae in quibus de Immortalitate Animae exponitur (Лейпциг, 1793) Твір проти Латинської Церкви та Флорентійського собору в «Varia Sacra» Ле Муана .
Див. також Грецькі вчені в епоху Відродження
Примітки
Посилання