Нафіса аль-Байда (, 1768—1816 рр. — Floruit) — османська підприємиця й дипломатка. Дружина лідерів єгипетських мамлюків Алі Бея аль-Кабіра та Мурада Бея. Її називають найвідомішою мамлюцькою жінкою Єгипту XVIII століттяJutta Sperling, Shona Kelly Wray, Gender, Property, and Law in Jewish, Christian, and Muslim Communities in.Була успішною фінансисткою і філантропкою, а найбільш відома своєю дипломатичною службою як посередниця між Мурад-Беєм і французькими окупаційними силами Наполеона Бонапарта в 1798—1801 роках.

Життєпис

Походження Її походження невідоме, але її називають «білою рабинею», що було звичайним походженням для рабинь-наложниць і дружин мамлюкських аристократів Єгипту. Мамлюкські аристократи, які самі були білого походження (часто черкеси або вихідці з Грузії), вважали за краще одружуватися з жінками подібної етнічної приналежності, в той час як чорношкірих рабинь використовували як домашню прислугуJutta Sperling, Shona Kelly Wray, Gender, Property, and Law in Jewish, Christian, and Muslim Communities in p. 256. Білі рабині, куплені, щоб стати наложницями і дружинами мамлюків, часто були родом з Кавказу, черкески або грузинки, яких продали работорговцям їхні бідні батьки (через чорноморську работоргівлю), і вважається, що Нафіса аль-Байда мала таке ж походженняMary Ann Fay, Unveiling the Harem: Elite Women and the Paradox of Seclusion in Eighteenth 256.

Алі Бей аль-Кабір Нафіса аль-Байда була куплена в гарем лідера мамлюків Алі Бея аль-Кабіра в Каїрі. Її описують як улюблену наложницю Алі Бея, який врешті манумітував її та одружився з нею. Це було звичайним явищем для дружини мамлюка, який або одружувався з доньками своїх ровесників, або з власними наложницями-рабинями, що також було звичайним для елітних чоловіків у більшості ісламського світуMary Ann Fay, Unveiling the Harem: Elite Women and the Paradox of Seclusion in Eighteenth. У 1768 році Алі Бей аль-Кабір тимчасово відібрав Єгипет у Османської імперії та став його правителем. У 1773 році Нафіса овдовіла.

Мурад Бей Будучи вдовою, Нафіса аль-Байда вдруге взяла шлюб з лідером мамлюків Мурадом Беєм. Серед єгипетської мамлюцької еліти було поширеним звичаєм встановлювати цінні союзи та зв'язки, одружуючись з вдовами або наложницями інших мамлюків. Шлюб між Мурадом Беєм і Нафісою аль-Байдою, вдовою Алі Бея, був прикладом такої шлюбної політики, як і шлюб Шавікар Кадін, наложниці Усмана Катхуди (пом. 1736), яку Абд ар-Рахман Джавіш видав в шлюб з Ібрагімом Катхудою (пом. 1754) після смерті Усмана Катхуди. Другий чоловік Нафіси аль-Байди, Мурад Бей, був османським губернатором Єгипту в 1784—1785 роках і фактичним правителем Єгипту між 1791 і 1798 роками.

У 1798 році Єгипет був захоплений Францією під проводом Наполеона Бонапарта. Після перемоги французів у Битві біля пірамід Мурад Бей утік, щоб організувати опір французам. Під час французької окупації Нафіса аль-Байда залишалася в Каїрі. Вона виступала посередницею між своїм відсутнім чоловіком і французькою купецькою громадою Каїра, а також дипломатичною посередницею між французькими окупаційними військами і Мурадом Беєм.

Коли 1801 року вона овдовіла після смерті Мурада Бея і використала своє становище дипломатичної посередниці у переговорах з французами, щоб гарантувати, що майно її померлого чоловіка не буде ними конфіскованеMaria Golia, Cairo: City of Sand. Вона запросила самого Наполеона Бонапарта до себе додому для переговорів, і той наклав велику данину.

Ділова діяльність За ісламським правом, Нафіса аль-Байда мала право розпоряджатися власними грошима, попри те, що була одруженою жінкою. Як і жінки мамлюкської аристократії Єгипту, вона зайнялася бізнесом у формі інвестицій — формою бізнесу, якою можна було керувати на відстані, не виходячи з гарему, — і стала успішною і багатою бізнес-інвесторкою.

Вона наслідувала приклад багатьох інших аристократичних мамлюцьких жінок і брала участь у благодійності. Її найвідомішим благодійним проєктом було заснування будівлі, що поєднувала водолікарню зі школою для сиріт, Сабіль-Куттуб Нафіси аль-Байди, яка була заснована 1796 року біля Баб-Зувайла в КаїріGhada Hashem Talhami, Historical Dictionary of Women in the Middle East and North Africa.

Примітки

Джерела Cassandra Vivian, Americans in Egypt, 1770—1915: Explorers, Consuls, Travelers, Soldiers Jutta Sperling, Shona Kelly Wray, Gender, Property, and Law in Jewish, Christian, and Muslim Communities in Mary Ann Fay, Unveiling the Harem: Elite Women and the Paradox of Seclusion in Eighteenth Maria Golia, Cairo: City of Sand Ghada Hashem Talhami, Historical Dictionary of Women in the Middle East and North Africa