Кирило Костянтинович Мартинов ( ; нар. 25 квітня 1981 р.) — російський журналіст, політолог, філософ і письменник. Він є головним редактором Нової газети Європи та колишнім доцентом Вищої школи економіки (ВШЕ).
Молодість і освіта Кирило Мартинов народився 25 квітня 1981 року в місті Кемерово, СРСР. У 1998 році закінчив середню школу № 28 м. Кемерово. У 2003 році Мартинов закінчив філософський факультет у Московському державному університеті за спеціальністю онтологія та теорія пізнання. У 2004 році Мартинов створив спільноту «Молоді патріоти» в російській соціальній мережі LiveJournal. У цій спільноті він написав, що є православним християнином і підтримує приєднання Криму до Росії.
Мартинов володіє англійською та німецькою мовами.
Кар'єра З 2003 по 2007 рік Мартинов був асистентом кафедри філософії і психології Московського політехнічного університету. У 2007 році став старшим викладачем, а потім доцентом Національного дослідницького університету «Вища школа економіки» (ВШЕ). Мартинов також працював у Фонді ефективної політики [ru], російській некомерційній організації, заснованій Глібом Павловським. Мартинова визнавали найкращим викладачем ВШЕ у 2011, 2013, 2014 та 2016–2019 роках.
Мартинов також був головним редактором сайту mnenia.ru , викладачем Російської академії народного господарства і державної служби при Президенті РФ, прес-секретарем Федерального агентства у справах молоді та координатором клубу «Єдина Росія» .
У 2019 році через тиск російської влади було звільнено 2 журналістів політичного відділу російської газети «Коммерсантъ», а ще 11 журналістів того ж відділу звільнилися на знак протесту. Мартинов їх підтримав . 11 серпня 2020 року стало відомо, що його звільнили з ВШЕ. Офіційною причиною було назване скорочення кількості курсів філософії. Сам Мартинов упевнений, що звільнення пов'язане з його політичними поглядами. Він разом із кількома іншими звільненими працівниками ВШЕ заснував вільний університет у Росії.
20 квітня 2022 року стартував сайт «Новой газеты Европы». Мартинов був його першим головним редактором. До цього він був політичним редактором Нової газети.
Праця Основи теорії політичних партій.
Особисте життя Мартинов був одружений з Антоніною Мартиновою, фігуранткою Новгородської справи. Примітки