Нубійська жирафа ( Giraffa camelopardalis або Giraffa camelopardalis camelopardalis ), є номінальним підвидом або видом жирафів. Зустрічається в Ефіопії, Кенії, Уганді, Південному Судані та Судані. Наразі він вимер у дикій природі Демократичної Республіки Конго, Єгипту та Еритреї. Раніше нубійська жирафа була широко розповсюджена на північному сході Африки. У 2018 році МСОП вперше включив цей підвид до категорії «Критично зникаючий» через скорочення чисельності на 95% за останні три десятиліття.

Таксономія та еволюція Наразі МСОП визнає лише один вид жирафів із дев’ятьма підвидами, одним із яких є нубійський. Нубійська жирафа від початку була відома під біноменом Cervus camelopardalis, описаним шведським зоологом Карлом Ліннеєм у Systema Naturæ у 1758 році. Він описав саме жирафу з Ефіопії або Сеннара зі Східного Судану.

Після опису нубійської жирафи Ліннеєм кілька зразків були описані іншими натуралістами та зоологами з кінця 18 століття під різними науковими назвами, які сьогодні всі вважаються синонімами Giraffa camelopardalis camelopardalis:

G. c. aethiopicus Огілбі, 1836 G. c. senaariensis від Trouessart, 1898 G. c. typica Брайдена, 1899 G. c. congoensis Lydekker, 1903

Аналіз підвидів жираф у 2016 році припустив, що жирафу Ротшильда ( G. c. rothschildi ) можна вважати конспецифічним екотипом нубійської жирафи, але ці результати не є остаточними. Екотип жирафи Ротшильда проживає в Кенії та Уганді.

Фізичний опис У нубійської жирафи чітко окреслені плями каштанового кольору, оточені переважно білими лініями, а знизу плям немає. Серединна шишка особливо розвинена у жирафи-самця. Найбільш незвичайною характеристикою нубійської жирафи є те, що надзвичайна довжина передніх ніг дає тварині величезний крок, так що, незважаючи на досить повільний ритм галопу, вона може рухатися зі швидкістю до 50 км на годину.

Ареал Нубійська жирафа колись була широко поширена по всій Північній Африці, від Кенії до Єгипту. Жирафа живе в саванах і лісах. Зараз нубійська жирафа живе в східному Південному Судані та південно-західній Ефіопії, а також в окремих осередках в Уганді та Кенії. Станом на 2024 рік у природі жило приблизно 4000 нубійських жираф. Менше 200 зараз проживає в західній Ефіопії та близько 450 у східній частині Південного Судану. У Кенії їх налічується 1,040 особин, а в Уганді понад — 2,420.

Список літератури