«Лаконія» () — британське пасажирське судно-океанський лайнер, побудований компанією Swan, Hunter & Wigham Richardson у Волсенді на замовлення компанії Cunard Line, як наступник попередньої «Лаконії» 1911—1917 років. Нове судно було спущено на воду 9 квітня 1921 року і здійснило своє перше плавання 25 травня 1922 року з Саутгемптона до Нью-Йорка. З початком Другої світової війни його переобладнали в озброєний торговельний крейсер, а згодом у десантний корабель. Лайнер був затоплений у Південній Атлантиці 12 вересня 1942 року U-156 корветтен-капітана Вернера Гартенштайна. Деякі оцінки кількості загиблих свідчать про те, що під час затоплення «Лаконії» загинули понад 1658 осіб. Гартенштайн ініціював порятунок пасажирів і екіпажу «Лаконії», до якої залучили додаткові німецькі підводні човни, що стало відомим як інцидент з «Лаконією».

Історія служби 4 вересня 1939 року через початок війни з нацистською Німеччиною Британське адміралтейство реквізувало «Лаконію» та переобладнало її в допоміжний озброєний крейсер. До січня 1940 року вона була оснащена вісьмома шестидюймовими і двома тридюймовими гарматами. Після випробувань біля острова Вайт він взяв на борт золоті злитки і 23 січня відплив до Портленда у США. Наступні кілька місяців судно провело, супроводжуючи конвої до Бермудських островів і до пунктів призначення у середній Атлантиці, де вони приєднувалися до інших конвоїв.

9 червня корабель сів на мілину в басейні Бедфорд біля Галіфакса, отримавши значні пошкодження, і ремонт не був завершений до кінця липня. У жовтні його пасажирські каюти розібрали, а деякі зони заповнили бочками з маслом, щоб забезпечити додаткову плавучість, щоб він міг довше залишатися на воді в разі торпедування.

У період з червня по серпень 1941 року «Лаконія» повернулася до Сент-Джона, Нью-Брансвік, була переобладнана, а потім повернулася до Ліверпуля, щоб використовувати колишній лайнер як військовий транспорт до кінця війни. 12 вересня 1941 року він прибув до Бідстонського доку, Беркенгед, і був прийнятий Cammell Laird and Company для переобладнання. На початку 1942 року робота була завершена, і протягом наступних шести місяців «Лаконія» здійснювала військові рейси на Близький Схід. В одному з таких рейсів корабель використовувався для перевезення військовополонених, переважно італійців. Допоміжний крейсер прибув спочатку до Кейптауна, а потім взяв курс на Фрітаун, дотримуючись зигзагоподібного курсу та здійснюючи протичовнові ухиляння вночі. На момент інциденту вона перевозила переважно італійських військовополонених з Кейптауна до Фрітауна під командуванням капітана Рудольфа Шарпа. На борту корабля перебували 463 офіцери та екіпаж, 87 цивільних осіб, 286 британських солдатів, 1793 італійських полонених і 103 польських солдати, які охороняли полонених.

Останній рейс

О 22:00 12 вересня 1942 року німецький підводний човен U-156 патрулював біля узбережжя західної Африки, на півдорозі між Ліберією та островом Вознесіння. Командир підводного човна, корветтен-капітан Вернер Гартенштайн, помітив великий британський корабель, який плив один, і атакував його. Озброєні кораблі, а це означало більшість торговельних і військових транспортних засобів, були законними цілями для нападу без попередження. «Лаконія» підпадала під цю категорію, і о 10:22 вечора радист передав повідомлення на діапазоні 600 м (500 кГц): «SSS SSS 0434 South / 1125 West Laconia torpeded». «SSS» був кодом, який означав «атакований підводним човном». Були передані додаткові повідомлення, але немає записів про те, що вони були отримані будь-яким іншим судном або станцією.

О 21:11 «Лаконія» затонула носовою частиною, її корма піднялася до вертикального положення, а багато італійських полонених все ще були на борту. Перспективи для тих, хто втік з корабля, були лише трохи кращими; акули були звичайним явищем у цьому районі, а рятувальні човни дрейфували в середині Атлантики з невеликою надією на порятунок.

Див. також Загибель Лаконії (фільм) Список океанських лайнерів RMS (префікс) SS Patroclus (1923) Штойбен Лузітанія (судно) SS Conte Rosso SS Laurentic (1927)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

The Laconia Incident The Sinking of the Laconia and the Survival of Tony Large The Laconia Incident Home / The Laconia Incident

Література

Kludas, Arnold (1976). Great Passenger Ships of the World, 1913—1923. Vol. II. Cambridge: Patrick Stephens. Duffy, James P. The Sinking of the Laconia and the U-boat War: Disaster in the Mid-Atlantic (University of Nebraska Press, 2013) 129 pp.