Агоністи рецепторів глюкагону — це клас ліків, що розробляються для лікування ожиріння, неалкогольної жирової хвороби печінки та вродженого гіперінсулінізму.
Контекст Глюкагон — це гормон, який загалом протидіє дії інсуліну. Він підвищує рівень глюкози в крові, стимулюючи утворення глюкози в печінці через глікогеноліз (розпад глікогену) і глюконеогенез (синтез глюкози з невуглеводних джерел). Глюкагон також стимулює розщеплення ліпідів і амінокислот і утворення кетонів. У здорових людей низька доза екзогенного глюкагону збільшує витрати енергії та зменшує споживання енергії, не викликаючи гіперглікемії. Рівень глюкагону часто підвищується при діабеті 2-го типу. Антагоністи рецепторів глюкагону були розроблені для лікування цього захворювання, але жоден з них не був схвалений через безпеку та несприятливі ефекти (станом на квітень 2025 р.).
Терапевтичне використання «Рятівний» глюкагон був кращим методом лікування гіпоглікемічних шоків при інсулінозалежному діабеті з 1960-х років, але його використання обмежене недостатньою стабільністю. У XXI столітті розробка ліків була зосереджена на створенні більш стабільних версій, деякі з яких не потребують ін'єкції.
Агоніст глюкагонового рецептора HM15136 проходить клінічні випробування для лікування вродженого гіперінсулінізму.
На відміну від схвалених препаратів для схуднення, агоністи рецепторів глюкагону збільшують витрати енергії.
Комбінована терапія Очікується, що комбінації агоністів рецептору глюкагону з іншими аналогами інкретинів, такими як агоністи рецепторів GLP-1 та/або агоністи рецепторів GIP, забезпечать посилене зниження ваги та метаболічні покращення з меншою кількістю несприятливих ефектів. Комбіновані агоністи GLP-1 / рецептора глюкагону забезпечують термогенні переваги активації глюкагону, майже усуваючи гіперглікемію, спричинену активацією рецептора глюкагону.
Маздутид - перший представник цього класу ліків, який успішно пройшов клінічні випробування ІІІ фази у КНР станом на 2025 рік.
Глюкагон також є тканинно-селективним механізмом доставки маломолекулярних ліків. Кон'югат глюкагон-Т3 у мишей забезпечує значні метаболічні переваги з меншою токсичністю, ніж глюкагон або Т3.
Несприятливі ефекти Гіперглікемія є одним із основних несприятливих ефектів, пов'язаних з активацією рецепторів глюкагону. Хоча рецептори глюкагону найпоширеніші в печінці, вони також з'являються в інших органах, включаючи серце. Агоністи рецепторів глюкагону можуть збільшити частоту серцевих скорочень, хоча серцеві ризики можуть бути зменшені більшою кількістю тканинно-селективних агоністів з переважною дією у печінці.
Примітки