Мовленнє́вий апара́т, також апара́т мо́влення, інакше о́ргани мо́влення чи мовленнє́ві о́ргани — анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків (фонем) — артикуляції.
Мовленнєвий апарат складається з органів дихання й органів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків, зокрема: гортань, голосові зв’язки, язик, м’яке й тверде піднебіння, зуби верхньої та нижньої щелеп, губи, носопролиг (верхня частина пролигу, розташована позад порожнини носа, й умовно відмежована від ротопролигу площиною, в якій лежить тверде піднебіння) та резонаторні нутро́вини (порожнини).
Система органів мовлення Мовленнєвий апарат не є окремим органом людського тіла, але поєднанням органів дихальної та травної систем, в якому умовно виділяють три поверхи: нижній, середній і верхній.
Нижній поверх Легені Бронхи Трахея Діафрагма
Виконують функцію накопичування та видихання необхідного для творення звуків повітря.
Середній поверх Гортань: Щитоподібний хрящ Перстенюватий хрящ Пірамідальні хрящі Голосові зв'язки
На цьому поверсі твориться акустичний характер (співвідношення шуму та голосу) звуків. Виділяють три основні положення пірамідальних хрящів і голосових зв’язок, відповідно до яких творяться відповідні звуки: видих — голосові зв’язки розслаблені, пірамідальні хрящі розсунуті, повітря вільно проходить гортанну щілину. шепіт — голосова щілина звужена, міжхрящова залишається доволі широкою, видихуване повітря створює слабкий шум. голос — пірамідальні хрящі зближені, міжхрящова щілина закрита. Міжзв’язкова щілина дуже вузька, голосові зв’язки напружені та коливаються ритмічно під тиском повітряного струменю — виникає тон.
Верхній поверх пролигова нутровина ротова нутровина носова нутровина
У цих нутровинах, які є своєрідними резонаторами, творяться обертони та резонаторні тони й шуми, що породжує конкретні звуки.
Фази артикуляції
Екскурсія (приступ) — початковий рух органів мовлення, підготовка їх до вимови звука. Кульмінація (витримка) — положення органів мовлення в момент вимовляння звуків. Рекурсія (відступ) — повернення органів мовлення у вихідне положення.
Участь артикуляції органів мовлення За участю в артикуляції органи мовлення поділяються на активні та пасивні.
Активні органи Активні органи мовлення є рухомими, виконуючи головну роботу творення звуків. До них належать: язик губи нижня щелепа м’яке піднебіння язичок.
Проте не в усіх випадках активні органи мовлення беруть участь в артикуляції звуків. Зокрема язик — найактивніший орган мовлення — при вимові [б] чи [п] практично залишається нерухомим.
Пасивні органи Пасивні органи мовлення є нерухомими, виконуючи допоміжну функцію творення звуків. До них належать: зуби альвеоли тверде піднебіння задня стінка зіва верхня щелепа носова порожнина
Див. також Артикуляція — творення звуків. Мовлення
Література Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005, стор. 106—110 Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006, стор. 9-11