Затримка статевого дозрівання, затримка статевого розвитку - явище, коли у людини відсутні або недостатньо розвинуті специфічні статеві ознаки після звичайного для загальної популяції віку настання статевого дозрівання. Людина може не мати фізичних або гормональних ознак того, що почалося статеве дозрівання. У США вважається, що дівчата мають затримку статевого дозрівання, якщо у них не розвиваються груди до 13 років або не почалася менструація до 15 років. Вважається, що хлопчики мають затримку статевого дозрівання, якщо до 14 років у них не збільшуються яєчка. Затримка статевого дозрівання вражає приблизно 2% підлітків.
Найчастіше статеве дозрівання може затримуватися на кілька років і згодом відбуватися нормально. У цьому випадку це вважається конституційною затримкою росту та статевого дозрівання, варіацією здорового фізичного розвитку. Затримка статевого дозрівання також може виникнути через різні причини, такі як недоїдання, різні системні захворювання, дефекти репродуктивної системи (гіпогонадизм) або нечутливість організму до статевих гормонів.
Початкове обстеження для виявлення затримки статевого дозрівання, не пов’язаної з хронічним захворюванням, включає вимірювання сироваткових рівнів гормонів ФСГ, ЛГ, тестостерону / естрадіолу, а також рентгенографічне визначення кісткового віку. Якщо стає зрозуміло, що існує сталий дефект репродуктивної системи, лікування зазвичай передбачає замінну терапію відповідними гормонами (тестостерон / дигідротестостерон для хлопчиків, естрадіол та прогестерон для дівчаток).
Часові рамки і визначення Статеве дозрівання вважається затриманим, якщо у дитини ще не настало статеве дозрівання у віці, коли два стандартні відхилення або приблизно у 95% дітей подібного походження і з подібними умовами розвитку його мають.
У США статеве дозрівання вважається затриманим, якщо до 13 років не почався розвиток грудей, якщо до 15 років не почалася менструація і коли немає підвищеної швидкості росту. Крім того, сповільнене прогресування за шкалою Теннера або відсутність менархе протягом 3 років після розвитку грудей також можна вважати затримкою статевого дозрівання.
Вік настання статевого дозрівання у дівчат сильно залежить від їхнього расового походження. Затримка статевого дозрівання означає відсутність розвитку грудей до 12,8 років для дівчат європейського походження і до 12,4 років для темношкірих. Відсутність менструації до 15 років у дівчат будь-якого етнічного походження вважається затримкою статевого дозрівання.
У хлопчиків статеве дозрівання вважається затриманим, якщо у 14 років яєчки залишаються менше 2,5 см в діаметрі або менше 4 мл в об'ємі. Затримка статевого дозрівання частіше зустрічається у хлопчиків.
Хоча відсутність волосся на лобку та/або пахвових западинах часто зустрічається у дітей із затримкою статевого дозрівання, його наявність зумовлена секрецією статевих гормонів надниркових залоз, не пов’язаних із статевими гормонами, що виробляються яєчниками чи яєчками.
Вік настання статевого дозрівання залежить від генетичного чинника, загального стану здоров’я, соціально-економічного статусу та впливу навколишнього середовища. Діти, які живуть ближче до екватора, на менших висотах, у містах, як правило, починають процес статевого дозрівання раніше, ніж їхні однолітки. Діти з легким або патологічним ожирінням також частіше починають статеве дозрівання раніше, ніж діти з нормальною вагою. Варіації в генах, пов'язаних з ожирінням, таких як FTO або NEGRI, були пов'язані з ранішим початком статевого дозрівання. Діти, чиї батьки мали статеве дозрівання в більш ранньому віці, також частіше дозрівають раніше, особливо дівчата. Вік початку менструації добре корелює між матерями та дочками та між сестрами.
Причини Затримку статевого дозрівання можна розділити на чотири категорії від найпоширенішої до найменш поширеної:
Конституційна і фізіологічна затримка Діти, які є здоровими, але мають повільніші темпи фізичного розвитку, ніж у середньому, мають конституційну затримку з подальшою затримкою статевого дозрівання. Це найпоширеніша причина затримки статевого дозрівання у дівчат (30%) і навіть більше у хлопчиків (65%). Зазвичай це явище успадковується, до 80% варіацій у віці настання статевого дозрівання зумовлено генетичними факторами. У дитинстві ці діти мають нижчий зріст, ніж їхні однолітки відповідного віку, але їхній зріст відповідає кістковому віку, що означає, що у них сповільнене дозрівання скелета з потенціалом для майбутнього зростання.
Часто важко визначити, чи пацієнт має справжню конституціональну затримку росту та статевого дозрівання, чи він має якусь патологію, оскільки лабораторні тести не завжди дозволяють визначити різницю. За відсутності будь-яких інших симптомів низький зріст, затримка росту та ваги та/або затримка статевого дозрівання можуть бути єдиними клінічними проявами деяких хронічних захворювань, включаючи целіакію.
Недоїдання або хронічні захворювання Якщо діти з недостатньою вагою або хворобливі діти мають затримку статевого дозрівання, необхідно шукати захворювання, які спричиняють тимчасову та оборотну затримку статевого дозрівання. Хронічні захворювання, такі як серпоподібноклітинна анемія і таласемія, муковісцидоз, ВІЛ / СНІД, гіпотиреоз, хронічна хвороба нирок і хронічні шлунково-кишкові розлади (такі як целіакія і запальне захворювання кишечника ) викликають затримку активації гіпоталамічної ділянки мозку для надсилання сигналів про початок статевого дозрівання.
У тих, хто пережив онкологічне захворювання в дитинстві, також може спостерігатися затримка статевого дозрівання внаслідок лікування, особливо у чоловіків. Тип лікування, дозування і вік під час терапії визначають ступінь впливу на статеві залози, причому молодші пацієнти мають менший ризик негативних репродуктивних ефектів.
Надмірні фізичні вправи та фізичний стрес, особливо у спортсменів, також можуть затримати початок статевого дозрівання. Розлади харчової поведінки, такі як нервова булімія та нервова анорексія, також можуть погіршити статеве дозрівання через недоїдання.
Також було показано, що дієти з обмеженням споживання вуглеводів зменшують стимуляцію викиду інсуліну, який, у свою чергу, не стимулює кісспептинові нейрони, життєво важливі для вивільнення гормонів, що стимулюють статеве дозрівання. Діти з обмеженим споживання вуглеводів і діти з цукровим діабетом 1-го типу можуть мати затримку статевого дозрівання.
Первинна недостатність яєчників або яєчок (гіпергонадотропний гіпогонадизм)
Первинна недостатність яєчників або яєчок (гонад) спричиняє затримку статевого дозрівання через відсутність гормональної реакції кінцевих рецепторів гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. У цьому сценарії мозок надсилає багато гормональних сигналів (високий рівень гонадотропіну), але статеві залози не можуть реагувати на ці сигнали, що викликає гіпергонадотропний гіпогонадизм. Гіпергонадотропний гіпогонадизм може бути викликаний вродженими дефектами або набутими дефектами.
Вроджені порушення Вроджені захворювання включають нелікований крипторхізм, коли яєчка не опускаються з черевної порожнини до калитки. Інші вроджені порушення мають генетичну природу. У чоловіків можуть спостерігатися деформації сім’яних канальців, як-от синдром Клайнфельтера (найчастіша причина у чоловіків), дефекти у продукції тестикулярних стероїдів, мутації рецепторів, що перешкоджають роботі тестикулярних гормонів, хромосомні аномалії, такі як синдром Нунана, або проблеми з клітинами, що утворюють яєчка. Жінки також можуть мати хромосомні аномалії, такі як синдром Тернера (найпоширеніша причина у дівчаток), дисгенезія гонад XX і дисгенезія гонад XY, порушення шляхів синтезу гормонів яєчників, такі як дефіцит ароматази або вроджені анатомічні деформації, такі як агенезія Мюллера.
Набуті розлади Набуті захворювання включають паротитний орхіт, інфекцію Коксакі В, опромінення, хіміотерапію або травму - всі проблеми, що призводять до відмови статевих залоз.
Генетичний або набутий дефект гормонального шляху статевого дозрівання (гіпогонадотропний гіпогонадизм) Гіпоталамо-гіпофізарно-гонадна вісь (вісь ГГГ) також може бути порушена на рівні головного мозку. Мозок не надсилає свої гормональні сигнали до статевих залоз (низький рівень гонадотропінів), внаслідок чого статеві залози взагалі ніколи не активуються, що призводить до гіпогонадотропного гіпогонадизму. Вісь ГГГ може мати дефекти в двох місцях: на рівні гіпоталамуса або гіпофіза. Розлади ЦНС, такі як дитячі пухлини головного мозку (наприклад, краніофарингіома, пролактинома, гермінома, гліома), можуть порушити зв’язок між гіпоталамусом і гіпофізом. Пухлини гіпофіза, особливо пролактиноми, можуть підвищувати рівень дофаміну, спричиняючи гальмування осі ГГГ. Гіпоталамічні розлади включають синдром Прадера-Віллі та синдром Калмана , але найпоширенішою причиною гіпогонадотропного гіпогонадизму є функціональний дефіцит гормонального регулятора, що виробляється гіпоталамусом, гонадотропін-рилізинг-гормону або GnRH.
Діагностика Дитячі ендокринологи – це лікарі, які мають найбільшу підготовку та досвід в оцінці затримки статевого дозрівання. Повний анамнез, огляд, оцінка характеру росту, фізикальне обстеження, а також лабораторні дослідження та медична візуалізація дозволяють виявитиь більшість системних захворювань і станів, здатних призупинити розвиток або затримати статеве дозрівання, а також надати підказки до розпізнання деяких синдромів, що впливають на репродуктивну систему.
Своєчасне медичне обстеження є необхідністю, оскільки майже половина дівчат із затримкою статевого дозрівання мають в її основі певну патологію.
Анамнез та фізикальне обстеження
Конституційна і фізіологічна затримка Діти із конституційною затримкою нижчі за своїх однолітків, не мають стрибка росту та мають меншу статуру. Їхній ріст починає сповільнюватися за роки до очікуваного стрибка зростання внаслідок статевого дозрівання, що допомагає відрізнити конституційну затримку від розладу, пов’язаного з віссю ГГГ. Повний сімейний анамнез із зазначенням віку, в якому батьки досягли пубертатного періоду, також може стати точкою відліку для визначення очікуваного віку статевого дозрівання. Параметри вимірювання росту у дітей із підозрюваною затримкою розвитку включають зріст, вагу, швидкість росту та розрахований середній зріст батьків, який представляє очікуваний зріст дитини у дорослому віці.
Недоїдання або хронічні захворювання Дієта та звички фізичної активності, а також історія попередніх серйозних захворювань, історія прийому ліків можуть дати підказки щодо причини затримки статевого дозрівання. Затримка росту та статевого дозрівання можуть бути першими ознаками важких хронічних захворювань, таких як метаболічні розлади, включаючи запальні захворювання кишечника та гіпотиреоз. Такі симптоми, як втома, біль і ненормальний характер стулу, вказують на хронічне захворювання. Низький ІМТ може привести лікаря до діагностики розладу харчової поведінки, недоїдання, жорстокого поводження з дитиною або хронічних шлунково-кишкових розладів.
Первинна недостатність яєчників або яєчок Євнухоїдна форма тіла, коли розмах рук перевищує зріст більш ніж на 5 см свідчить про затримку закриття пластини росту внаслідок гіпогонадизму. Синдром Тернера має унікальні діагностичні характеристики, включаючи перетинчасту шию, низький зріст, щитоподібну грудну клітку та низьку лінію росту волосся. Синдром Клайнфельтера проявляється високим зростом, а також маленькими твердими яєчками.
Генетичний або набутий дефект гормонального шляху статевого дозрівання