Алюміній (13Al) має 23 відомі ізотопи від 21Al до 43Al і 4 відомі ізомери. Тільки 27Al () і 26 Al ( радіоактивний ізотоп, t1/2 = ) зустрічаються в природі, однак 27 Al містить майже весь природний алюміній. За винятком 26 Al, усі радіоізотопи мають період напіврозпаду менше 7 хвилин, більшість — менше секунди. становить а.о.м. 26Al утворюється з аргону в атмосфері шляхом сколювання, викликаного протонами космічного випромінювання. Ізотопи алюмінію знайшли практичне застосування в датуванні морських відкладень, марганцевих конкрецій, льодовикового льоду, кварцу в гірських породах і метеоритів.
Список ізотопів Символізотопу Z(p) N(n) Масаізотопу (u)( ) — Похибка (1σ) наводиться в стислій формі в круглих дужках після відповідних останніх цифр.# — Атомна маса, позначена #: значення та невизначеність, отримані не з чисто експериментальних даних, а принаймні частково з тенденцій поверхні мас. Періоднапіврозпаду# — Значення, позначені #, отримані не виключно з експериментальних даних, але принаймні частково з трендів сусідніх нуклідів. ТипирозпадуСкорочення:ЕЗ: електронне захопленняІП: ізомерний перехід ДочірніізотопиЖирним для стабільних ізотопів Спін іпарність ядра# — Значення, позначені #, отримані не виключно з експериментальних даних, але принаймні частково з трендів сусідніх нуклідів.Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки. Поширеність ізотопу в природі(мольна частка) 21Al 13 8 21,0278(13) >1,1 зс p (5/2+) 22Al 13 922,01942310(32)91,1(5) мс β+, p (55%) (4)+ β+ (44%) β+, 2p (1.10%) β+, α (0.038%) 23Al 13 1023,00724435(37)446(6) мс β+ (98.78%) 5/2+ β+, p (1.22%) 24Al 13 1123,99994760(24)2,053(4) с β+ (99.96%) 4+ β+, α (0.035%) β+, p (0.0016%) 24mAl 425.8(1) кеВ130(3) мс ІП (82.5%) 1+ β+ (17.5%) β+, α (0.028%) 25Al 13 12 24,990428308(69) 7,1666(23) с β+ 5/2+ 26Al 13 13 25,986891876(71) 7,17(24)×105 р β+ (85%) 5+ Слідикосмогенний ЕЗ (15%) 26mAl 228.306(13) кеВ 6,3460(5) с β+ 0+ 27Al 13 14 26,981538408(50)Стабільний 5/2+ 1,0000 28Al 13 15 27,981910009(52) 2,245(5) хв β− 3+ 29Al 13 16 28,98045316(37) 6,56(6) хв β− 5/2+ 30Al 13 17 29,9829692(21) 3,62(6) с β− 3+31Al 13 1830,9839498(24)644(25) мс β− (>98.4%) 5/2+ β−, n (<1.6%) 32Al 13 1931,9880843(77)32,6(5) мс β− (99.3%) 1+ β−, n (0.7%) 32mAl 956.6(5) кеВ 200(20) нс ІП (4+)33Al 13 2032,9908777(75)41,46(9) мс β− (91.5%) 5/2+ β−, n (8.5%) 34Al 13 2133,9967819(23)53,73(13) мс β− (74%) 4− β−, n (26%) 34mAl 46.4(17) кеВ22,1(2) мс β− (89%) 1+ β−, n (11%) 35Al 13 2234,9997598(79)38,16(21) мс β− (64.2%) (5/2+,3/2+) β−, n (35.8%) 36Al 13 2336,00639(16)90(40) мс β− (>69%) β−, n (<31%) 37Al 13 2437,01053(19)11,4(3) мс β−, n (52%) 5/2+# β− (<47%) β−, 2n (>1%) 38Al 13 2538,01768(16)#9,0(7) мс β−, n (84%) 0−# β− (16%) 39Al 13 2639,02307(32)#7,6(16) мс β−, n (97%) 5/2+# β− (3%) 40Al 13 2740,03094(32)#5,7(3 (стат), 2 (сис)) мс β−, n (64%) β−, 2n (20%) β− (16%) 41Al 13 2841,03713(43)#3,5(8 (stat), 4 (sys)) мс β−, n (86%) 5/2+# β−, 2n (11%) β− (3%) 42Al 13 29 42,04508(54)# 3# мс[>170 нс] 43Al 13 30 43,05182(64)# 4# мс[>170 нс] β−? 5/2+#
Алюміній-26
Космогенний алюміній-26 вперше був описаний у дослідженнях Місяця та метеоритів. Фрагменти метеорита, відлетівши від своїх батьківських тіл, піддаються інтенсивному бомбардуванню космічними променями під час подорожі в космосі, що спричиняє значне утворення 26Al. Після падіння на Землю атмосферне екранування захищає фрагменти метеорита від подальшого утворення 26Al, і його розпад можна використовувати для визначення земного віку метеорита. Дослідження метеоритів також показали, що 26Al був у великій кількості під час формування нашої планетарної системи. Більшість метеоритів вважають, що енергія, що виділяється в результаті розпаду 26Al, відповідальна за плавлення та диференціацію деяких астероїдів після їх утворення 4,55 мільярда років тому.
Співвідношення 26Al до 10Be було використано для вивчення льодовиків, ролі переносу відкладень, відкладення та зберігання, а також часу захоронення та ерозії в часових масштабах від 105 до 106 років.
Примітки
Посилання
Дані ізотопів алюмінію з проекту ізотопів лабораторії Берклі