Турецький ней — це поздовжня флейта, яку грають, дмухаючи з відкритого кінця. Виготовляється з тростини й представляє османську варіацію давнього нея. Разом із турецьким танбуром (лютнеподібний інструмент) і турецькою кеменче (смичковий інструмент) належить до найхарактерніших інструментів класичної турецької музики. Ней також відіграє ключову роль у музиці суфійських ритуалів Мевлеві (сема).

Опис Турецький ней — це косо тримана флейта з ободу, виготовлена з велетенської тростини (Арундо тростинний). Має шість отворів для пальців на передній стороні та високорозташований отвір для великого пальця на звороті. Цей отвір не розміщений по центру, а нахилений вліво або вправо — залежно від того, чи призначено інструмент для гри з лівою чи правою рукою зверху.

Особливістю, що відрізняє турецький ней від подібних інструментів інших культур, є розширений мундштук або упор для губ, який називається башпаре. Традиційно його виготовляли з рогу буйвола, слонової кістки або чорного дерева, але в сучасності часто використовуються пластик чи інші міцні матеріали.

Під час гри башпаре притискають до майже зімкнених губ, а сам інструмент нахиляють так, щоб вузький струмінь повітря дувся з центру губ на внутрішній край нея — ліворуч або праворуч, відповідно до його конструкції (під ліву чи праву руку). Ця техніка дає нижчу гучність, але забезпечує кращий контроль звуку порівняно з технікою гри на перському неї чи монгольському цуурі, де мундштук заводять під верхню губу і притискають до зубів.

Окрім пальцьових отворів, висоту тону можна змінювати за допомогою варіацій амбушура (положення губ), кута нахилу інструмента та сили дмуху: сильніший дмух дозволяє отримати вищі ноти.

У порівнянні з більшістю свисткових флейт та язичкових інструментів, ней вважається складним для опанування — на початковому етапі може знадобитися кілька тижнів, щоб отримати правильний звук, і ще більше часу — щоб освоїти повний діапазон. Досвідчений виконавець може витягнути близько 100 чітко розрізнюваних тонів у діапазоні понад дві з половиною октави.

Розміри До впровадження системи назв нот до-ре-мі в Туреччині, використовувалися повні довгі назви для кожної ноти. Деякі з них збереглися у вжитку в колах виконавців на неї — зокрема як назви аплікатур (комбінацій пальців) для певного перде (мелодичного ладу або набору висот, що використовуються під час виконання). Назва перде Аплікатура Нота (найнижчий регістр мансур нея) Neva ● ○ ● ○ ○ ● ○ Ре Nim hicaz ● ● ○ ○ ○ ● ○ До-дієз Çargah ● ● ● ○ ○ ● ○ До Segah ● ● ● ● ○ ● ○ Сі Kürdi ● ● ● ● ● ○ ○ Сі-бемоль Dügah ● ● ● ● ● ● ○ Ля Rast ● ● ● ● ● ● ● Соль Неї бувають різної довжини, кожна з яких створює окрему тональність. Професійні музиканти зазвичай мають набір неїв у різних тональностях, щоб гармоніювати з іншими інструментами в ансамблі.

У деяких турецьких музичних колах висота звучання (акорд) нея визначається за тоном, який видається при грі в позиції rast perde. Наприклад, деякі називають основною нотою ту, яка звучить при закритих усіх отворах: тоді Davud — це мі, Bolâhenk nısfiye — ре, а Şah — фа. В інших випадках висота визначається за нотою (перде), що відповідає стандарту A=440 Гц (diapazon). У такому випадку нота є на півтону вище — наприклад, Мансур належить до A/Ля, а не G/Соль. Довжина нея в такому разі вказується приблизно, оскільки вона може дещо змінюватися залежно від природних властивостей конкретної тростини.

+Назва неяСередня довжинаСтрій DügahНота (турецька)Нота (фортепіанна)Bolahenk Nısfiye520 ммHüseyniЛяМіBolahenk-Süpürde Mabeyni550 ммHisarСоль-дієзМі-бемольSüpürde Ney580 ммNevaСольРеMüstahsen620 ммNim HicazФа-дієзДо-дієзYıldız Ney665 ммÇargahФаДоKız Ney710 ммBuselikМіСіKız-Mansur Mabeyni745 ммDik KürdiМі-бемольСі-бемольMansur Ney780 ммDügahРеЛяMansur-Şah Mabeyni820 ммZirgüleДо-дієзСоль-дієзŞah Ney860 ммRastДоСольDavud Ney910 ммIrakСіФа-дієзDavud-Bolahenk Mabeyni970 ммAcem AşiranСі-бемольФаBolahenk Ney1 м 40 ммHüseyni AşiranЛяМі

Аплікатура Нижче подано опис того, як аплікатура, кут і сила дмуху (умовно представлені символами швидкості і напрямку вітру, запозиченими з Національної служби погоди США) комбінуються для створення звуків у популярній ладовій системі ("Гюсейні") на типовій турецькій флейті ней типу болагенк (Bolahenk). Зверніть увагу, що деякі звуки можуть добуватися двома різними способами. +Лад Гюсейні на болагенк-неїДмухАплікатураЧастота (Гц)Нота●  ● ● ● ● ● ●587Ля●  ● ● ● ● ● ○660Сі●  ● ● ● ○ ● ○739До●  ● ● ○ ○ ● ○783Ре●  ○ ● ○ ○ ● ○880Мі○  ● ○ ● ○ ● ○927Фа○  ○ ○ ● ○ ● ○1043Соль●  ● ● ● ● ● ●1174Ля●  ● ● ● ● ● ○1321Сі●  ● ● ● ○ ● ○ -До●  ● ● ○ ○ ● ○1566Ре●  ● ● ● ● ● ●1761Мі●  ○ ● ○ ○ ● ○1761Мі●  ● ● ● ● ● ○ -Фа●  ● ● ● ○ ● ○ -Соль●  ● ● ○ ○ ● ○2348Ля●  ● ● ● ● ● ●2348Ля●  ● ● ● ● ● ○ -Сі●  ○ ● ○ ○ ● ○ -Сі●  ● ● ● ○ ● ○ -До●  ● ● ○ ○ ● ○3132Ре●  ○ ● ○ ○ ● ○3522Мі●  ● ● ● ○ ● ○ -Фа●  ● ● ○ ○ ● ○ -Соль●  ○ ● ○ ○ ● ○4696Ля●  ● ● ○ ○ ● ○ -Сі У класичній турецькій музиці використовуються сотні подібних ладів. Гюсейні — мабуть, найчастіше вживаний. Близько десятка найпоширеніших ладів охоплюють значну частину всього турецького класичного музичного репертуару, тоді як багато інших використовуються рідко.

Споріднені інструменти Найближчими родичами класичного турецького нею є арабський най і перський ней — ці інструменти не мають мундштука, натомість виконавець дмухає на загострений край трубки. У турецькій народній музиці існує два типи нею: один має свистковий мундштук і називається тутек, інший — dilsiz ney — це флейта, в яку дмухають збоку, як і в класичний турецький ней. Болгарський кавал, народний інструмент, подібний до турецького dilsiz ney. Румунський най — це пан-флейта, а не поздовжня флейта, але він може бути споріднений з нейом як етимологічно, так і морфологічно.

Список літератури

Ергунер, Сулейман. Ney metod Quarto, 351 стор., ч/б, кольор. , 2 компакт-диски. ISBN 975-97801-0-0 Сігнелл, Карл. «Зустрічі з видатною людиною: Нейзен Акагюндюз Кутбай», Festschrift для Роберта Гарфіаса (у пресі) Таммер, Ентоні. «Construction of the Turkish Ney», Turkish Music Quarterly V/4-VI/1 (1993)

Дивіться також

Кавал Най

Зовнішні посилання

«Будівництво турецького Нею», Ентоні Теймер у TMQ «Побудова турецької та арабської Ней + музичні зразки в Греції», ' Імпровізація Сулеймана Ергунера на Ṣah ney (уривок) 00:01:58, 4.7 MB, mp3 NEYDERGISI, Перший журнал лише про NEY (турецька) NEYZEN, корисний ресурс (англійською) Зміст квартального журналу Turkish Music