Хра́бан Григо́рій Юхи́мович (*9 травня 1902, с. Великий Молодьків — †30 січня 1990) — український історик-краєзнавець, археолог. Помер Г. Ю. Храбан 30 січня 1990 р. Похований в Умані.

Народився Храбан у селі Великий Молодьків Житомирської області. В сім'ї зростало 7 дітей, Григорій був найменшим. Після закінчення початкового училища самостійно підготувався до вступу до шостого класу гімназії. Вивчав латинську, французьку та польську мови. У 1920 році закінчив з відзнакою гімназію, згодом здобув вищу історичну освіту у Київському університеті.

З 1934 року життя Храбана пов'язалось з Уманщиною. Тут він працював директором педагогічного технікуму, завідувачем відділом народної освіти. У 1936 році Григорій Юхимович був заарештований та ув'язнений на 8 років в сталінських таборах Солєкамська та Красновішерська. Повернувся до Умані з обмеженими правами і забороною займатись педагогічною діяльністю. Храбан був змушений працювати в артілі бухгалтером. В 1950 році його знову заарештовують. Після піврічного ув'язнення в Лук'янівській тюрмі йому визначили довічне поселення на крайній Півночі.

Лише після смерті Сталіна Григорія Юхимовича було реабілітовано і він повернувся до Умані. Працюючи директором Уманського краєзнавчого музею, зібрав багато цінних експонатів, оновив музейні експозиції, багато працював в архівах, досліджуючи історію Уманщини, написав широкі наукові розвідки з історії міста та сіл краю. Багато працював над підготовкою і виданням збірників, путівників з історії Уманщини.

Він є співавтором таких видань: «Умань. Історико-географічний нарис» (1957) «Умань. Путівник по місту» (1968, 1985) «Історія міст і сіл УРСР. Нарис з історії Умані» (1971) "Дендрологічний парк «Софіївка»

Вийшовши на пенсію, Храбан продовжував дослідницьку діяльність — брав участь в археологічних розкопках та розвідках, вивчав архівні документи, опрацьовував літературу на різних мовах, друкував наукові та науково-популярні статті, нариси. Глибоко дослідив першоджерела і встановив місце підпільної друкарні, де в 1903 році були передруковані № 41, 43 газети «Іскра».

Майже 30 років Храбан він подвижницьку роботу над історією антифеодального народно-визвольного повстання на Правобережній Україні в 1768-69 роках, відомого в історії під назвою Коліївщина. Дослідник працював в архівах Києва, Львова, Москви, Ленінграду, опрацьовував документи та літературу на латинській, французькій та польській мовах. Робота зайняла понад 1,8 тис. машинописних сторінок, які зберігаються в архіві Академії наук України. В 1989 році при Київському університеті була видана монографія Храбана «Спалах гніву народного», у якій автор доповнив, уточнив та спростував помилкові оцінки своїх попередників.

Григорій Юхимович активно займався громадською роботою — читав багато лекцій перед учнями, студентами, жителями міста. Створив і очолив районне товариство охорони пам'яток історії та культури. Був активним дописувачем «Уманської зорі», обласних та республіканських газет. Його публікації на краєзнавчу тематику відзначались точністю, глибоким висвітленням.

Література Л. Панченко. Паланка (історико-краєзнавчий нарис). Умань. 2003 «Уманська зоря». 8 травня 2002