Дмитро Лазуткін (18 листопада 1978, Київ) — український поет, військовослужбовець, журналіст, телевізійний продюсер, спортивний коментатор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024). З 2023 року проходив військову службу у складі 47 ОМБр «Маґура» (начальник служби зв'язків із громадськістю) і у 59 ОМПБр ЗС України. Військове звання — майор. Речник Міністерства оборони України (з 10.04.2024), ТВО начальника Управління масової інформації (з червня 2025).

Життєпис Народився 1978 року в Києві. Закінчив Національний технічний університет України («НТУУ КПІ»). Працював інженером-металургом, тренером з карате, журналістом, ведучим програми «У світі єдиноборств», «ПроРегбі», «Чоловічий клуб» на Першому Національному телеканалі, коментував Олімпійські ігри в Пекіні, Ванкувері, Лондоні. Коментував бокс на телеканалі «Інтер». З 2018 року працює генеральним продюсером телеканалу XSPORT. Є учасником поетичних фестивалів «Ї», "Остання барикада", «Київські Лаври», «Файне місто»,«Меридіан Черновіц», «Земля поетів». В 2012 році заснував спільно з Борисом Севастьяновим музичний проєкт "Артерія". На слова Дмитра Лазуткіна написані пісні "Така спокуслива", "Реквієм", "Сни", "Шабля" гурту Kozak system.

23 серпня 2021 взяв участь у фестивалі «Ти у мене єдина» в Сєвєродонецьку, підтримавши своїм виступом встановлення рекорду з наймасовішого виконання пісні Володимира Івасюка «Червона рута», коли цю пісню на центральній площі міста одночасно заспівали понад 5200 виконавців.

Вторгнення Росії в Україну

З червня 2023 року вступив до лав ЗСУ. Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від російської агресії у складі 47 ОМБр «Магура» в Пологівському р-ні Запорізької обл. і у Покровському районі Донецької обл. Отримав статус учасника бойових дій 21 листопада 2023 року.

В 2024 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книга комбатантської лірики Дмитра Лазуткіна «Будемо жити вічно», яка отримала літературну премію ім. Бориса Нечерди.

Речник Міністерства оборони України З 10 квітня 2024 року виконував обов'язки речника Міністерства оборони України.

Твори Є автором вірша «Реквієм», який, покладений на музику Алли Загайкевич, став однією з частин ораторії «З нами Бог» режисера Сергія Проскурні. Ця ораторія, присвячена Героям Небесної Сотні та військовим, що воюють на сході України, була поставлена на Софіївській площі до 23-ї річниці Незалежності України. Автор текстів кількох пісень гурту Kozak system.

В Харкові став переможцем Чемпіонату України з поетичного слему. Переміг у міжнародному слемі у Відні (2024).

Поетичні збірки (українською)

«Дахи» (Київ: Гопак, 2003) «Солодощі для плазунів» (Київ: Факт, 2005) «Набиті травою священні корови» (Київ: Смолоскип, 2006) «Бензин» (Київ: Факт, 2008) «Добрі пісні про поганих дівчат» (Meridian Czernowitz, 2012) «Колядки і вальси» (Тернопіль: Крок, 2014) «Червона книга» (МЧ, 2015) «Артерія» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018) «Закладка» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2022) «Будемо жити вічно» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2024) Поетичні збірки (іноземні видання):

Ocean Indyjski, Dmytro Łazutkin. (Wydawnitstwo Pogranicze/ 2023/.Przełożył Marcin Gaczkowski. Biblioteka Poezji Ukrainy «W OBLICZU WOJNY»), «Трактористы, не давите ёжиков!» (Київ: Каяла, 2020), «Паприка грёз» (Москва: Новое литературное обозрение, 2006)

Нагороди Відзнака Президента України «За оборону України» (2022)УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 559/2022; Медаль Київського міського голови «Честь. Слава. Держава» (2026); Медаль «За жертовність і любов до України» (2026).

Літературні лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024) лауреат премії ім. Бориса Нечерди (2025) за книгу «Будемо жити вічно» лауреат конкурсу малої прози ім. Івана Чендея (2025) лауреат премії ім. Б-І. Антонича «Привітання життя» (2000) переможець конкурсу найкращих творів молодих українських літераторів «Гранослов» (2000 — дипломант; 2002 — лауреат) видавництва «Смолоскип» (2002 — лауреат (заохочувальна премія)) стипендіат програми «Gaude Polonia» (Польща, 2004) «Літературний Олімп» (2006) «Культреванш» лауреат російського конкурсу для письменників СНД «Русская премия» (2006) переможець 1-го Відкритого Чемпіонату України з оберслему (Харків, 2007) «Співдружність дебютів» (диплом ІІІ ступеня), Таджикистан (2008) отримав звання «Король поетів» на фестивалі «Порядок слов» (Мінськ) лауреат премії «Благовіст» (2013) премія ім. Юрія Яновського (2018) премія фестивалю «Київські лаври» (2018)

Спортивні бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу і кік-джитсу Чемпіон України з козацького двобою Володар чорного поясу (1-го дану) з кемпо-карате переможець Кубка Європи (2013) з елітних боїв (кікбоксинг, розділ фулл-контакт) за версією IFEF

Примітки

Джерела Обличчя каналу /Дмитро Лазуткін на сайті Першого національного ТК/ Дмитро Лазуткін здобув премію імені Бориса Нечерди 2025 - Літературна Україна - Літукраїна Дмитро Лазуткін — лауреат Шевченківської премії 2024 за поетичну збірку «Закладка» | ВСЛ

Посилання вірші Дмитра Лазуткіна Дмитро Лазуткін / Добрі пісні для поганих дівчат. Нові вірші Д.Лазуткіна. вірші Дмитра Лазуткіна http://dotyk.in.ua/lazutkin.html Дмитро Лазуткін читає свої вірші Dmytro Lazutkin Вірша Дмитра Лазуткіна, «Четвер», № 28 Дмитро Лазуткін читає вірші , Гуляй Поле, 2006; відео Вірші Дмитра Лазуткіна , «Квартали» Вірші Дмитра Лазуткіна, «Інша література» Дмитро Лазуткін читає вірші , Поетичний фестиваль «Київські Лаври», травень 2008, відео Вірші Дмитра Лазуткіна , «Журнальный зал» Вірші Дмитра Лазуткіна , «©оюз Писателей», № 8 Олександра Кольцова читає вірш Дмитра Лазуткіна «Реквієм» Дмитро ЛАЗУТКІН вебсайт=dotyk.in.ua