S8000 «Бандероль» — російська малогабаритна крилата ракета , яка використовується Збройними силами Росії для ударів по Україні, зокрема по Одеській області. Характеризується високою швидкістю (400—500 км/год) і застосовується для терористичних атак. Розроблена російською групою .
Історія розробки У лютому 2024 року АТ «Кронштадт» повідомило про успішний контрольний обліт нового безпілотного літального апарата, але не уточнило, чи йдеться про «Бандероль». До виробництва залучені російські компанії АТ «Кронштадт» і АТ «КТ-Безпілотні системи», однак на їхніх офіційних ресурсах інформація про цей апарат відсутня.
У травні 2025 року ГУР повідомило, що Росія поставила на озброєння нову крилату ракету, яка використовує електронні компоненти з Китаю, Японії, США, Швейцарії, Австралії та Південної Кореї. Українській розвідці вдалося отримати зразки ракети в більш менш збереженому вигляді.
Конструкція Конструкція виробу забезпечує низьку собівартість та простоту виробництва. Багато компонентів, зокрема і ключові, Росія імпортуює з-за кордону. Наприклад, китайський турбореактивний двигун — Swiwin SW800Pro, доступний на AliExpress.
Двигун дозволяє йому розвивати швидкість 400—500 км/год.
Бойова частина ОФБЧ-150 (уламково-фугасна бойова частина). Вага виробу — 114,30 кг, вибухової речовини — 49,5 кг. Тип вибухової речовини: октоген з алюмінієвою пудрою; пластифікатор — циклотетраметилентетранітрамін.
Інші компоненти:
6-осьовий інерційний вимірювальний блок (IMU) з датчиком руху MEMS (3-осьовий гіроскоп і 3-осьовий акселерометр) виробництва (США); Мікроконтролер виробництва швейцарської компанії STMicroelectronics; RFD900x, виробництва австралійської компанії RF Design; Антена з керованою діаграмою спрямованості Комета-М8 виробництва АТ «ВНИИР-Прогресс»; Японська батарея ; Сервопривід MX-64AR виробництва Dynamixel (Південна Корея).
Застосування Запуск здійснюється з повітря; основною стартовою платформою є БПЛА «Оріон». Можливо також використовувати гелікоптер Мі-28.
З кінця березня 2025 року БпЛА «Бандероль» активно використовується російськими військами для атак на Одеську область. Український фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов зазначив, що цей апарат становить потенційну загрозу, але його ефективність у порівнянні з іншими російськими засобами, такими, як керовані авіабомби (КАБ), поки неясна.
У ніч на 24 травня 2026 року зброя використовувалась під час комбінованого удару по Україні.
В ніч на 10 червня 2026 році боєприпас використовувався у масовій атаці на Україну.
З 14 на 15 червня 2026 року боєприпас було використано при обстрілі Києва.
26 липня 2026 року російські військові атакували Харків ракетою-дроном «Бандероль», поціливши по житловому будинку, в результаті загинула жінка та 16 людей постраждали. З травня до серпень 2026 року російські військові атакували «бандеролями» Харків та область близько 60 разів (19 із них — по Харкову).
17 серпня 2026 року Повітряні сили України заявили, що російська ракета-дрон «Бандероль» перетнула кордон країни з Молдовою.
Посеред дня 19 серпня 2026 року баражуючі боєприпаси «Бандероль» атакували місто Житомир. Сталося влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Загинуло двоє людей, близько 40 постраждало від поранень.
На ранок 6 вересня 2026 року повітряні сили України збили 6 крилатих ракет бандеролей.
9 вересня 2026 року вдень російські військові завдали удару по Миргородському району. Було влучання малогабаритної крилатої ракети «Бандероль» по території між приватними домоволодіннями.
10 вересня, ввечері російські збройні сили атакували завод Олейна у середмісті Дніпра.
11 вересня 2026 РФ знову атакували Україну S8000 "Бандероль" із Білгородської області
Протидія Боєприпаси летять дуже низько, їх важко виявляти, через що сигнал повітряної тривоги можуть давати із запізненням.
Українські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) показали ефективність у протидії російським керованим авіабомбам, і, ймовірно, можуть застосовуватися проти «Бандеролі». Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що Україна успішно використовує РЕБ для зриву наведення російських засобів ураження. Водночас Росія намагається адаптувати свої технології, зокрема модернізуючи КАБи антенами «Комета-М».
Див. також Керована авіаційна бомба Радіоелектронна боротьба Безпілотний літальний апарат
Примітки