Live in Leipzig — концертний альбом норвезького блек-метал-гурту Mayhem, записаний 26 листопада 1990 року у лейпцизькому клубі () і вийшов у 1993 році на лейблі Obscure Plasma Records . Незважаючи на те, що альбом не був студійним, він швидко став культовим серед шанувальників блек-металу через те, що це один з нечисленних записів групи, на якій представлений «золотий склад» Mayhem: Євронімус (Ейстейн Ошет) як гітарист, Дед (Пер Інгве «Пелле» Олін) як вокаліст, басист Некробутчер (Йорн Стубберуд) і барабанщик Хеллхаммер (Ян Аксель Бломберг) .

У документальному фільмі «Until the Light Takes Us» лідер гурту Darkthrone Фенріз назвав Live in Leipzig першим альбомом другої хвилі блек-металу.

Історія запису Перед виступом у Лейпцигу Mayhem відіграли концерт в Аннаберг-Буххольці, а потім ще один у Цайці (запис останнього був випущений у рамках ювілейного видання Peaceville Records Live in Leipzig у 2015 році та окремо як Live in Zeitz наступного року). Всі три концерти були організовані другом Євронімуса з листування Або Алслебеном () .

У Лейпцигу у всього гурту були проблеми з диханням через забруднення повітря вугіллям. Перед концертом Mayhem провели безсонну ніч на підлозі сквота, жителі якого нещодавно відбили напад неонацистів . Сам концерт проходив у культовому клубі Айскеллер, де на розігріві виступав німецький гурт Manos. У книзі "The Death Archives: Mayhem 1984-94" Некробутчер згадує:Під час концерту в Лейпцигу я досить часто підходив до мікрофона, щоб викрикувати неприємні слова на адресу глядачів. Вони висмоктували з мене енергію. Вони просто стояли і ніяк не реагували. Мені потрібен був зворотний зв'язок, щоб рухатися далі. У чистому відчаї я крикнув: «Давай, Лейпциг!». Але реакції все одно не було.

Під час концерту Mayhem виконали чотири з восьми композицій, які мали увійти до їхнього дебютного альбому De Mysteriis Dom Sathanas (1994) — «Freezing Moon», який тоді називався «The Freezing Moon»; «Funeral Fog»; «Pagan Fears» і «Buried by Time and Dust» - а також матеріал з альбомів Pure Fucking Armageddon (1986) і Deathcrush (1987) .

У 2021 році Mayhem поділилися листом, в якому Дед писав про гастрольний досвід 1990 року своєму другу:...Я зараз повернувся з туру. Мене це дуже зачепило, чувак! Спочатку ми відіграли у Східній Німеччині, 3 концерти, і, за винятком цього, один гурт забрав у нас усі 1000 німецьких марок. Мені більше подобаються дез-металісти східної Німеччини, ніж західні. Вони зовсім не були схожі на типових німецьких трешерів з коротким волоссям, одягнених як скорпіони, а більше схожі на поляків, які більше любили дез-метал, і виглядали вони теж так. Набагато краще, ніж очікувалося, і ми змогли провести наш виступ на сцені 2 рази з 3, що мене дуже підбадьорило. На останнє шоу, яке було в Лейпцигу, я отримав від приятеля набір кухонних ножів і трохи порізав. Я хотів зберегти трохи шкури і крові для концертів у Голландії. Після цього нам довелося повернутися в чортову Норвегію (отримавши гроші від соціального забезпечення...). Коли ми приїхали до Норвегії, я приніс пошту, і мені написав хлопець, який організував два концерти в Афінах. Дати змінили, запропонували тільки кілька нових дат, але ми, чорт забирай, неправильно це зрозуміли і подумали, що концерт скасовано! Це мене дуже розлютило!!! Я цього не усвідомлював потім. Я просто не можу зрозуміти, якими тупими ми можемо бути. Проте ми відіграли половину концерту (4 пісні) в Ізмірі, а потім приїхали поліцейські, і тому нам довелося виїхати. Ну, мені пора. Пиши швидше.

Подальші події Після Лейпцигу більшість учасників Mayhem повернулися до Норвегії. Вдома гурт неправильно прочитав лист від Сакіса Толіса з Rotting Christ і тому вважав, що їхні плани на виступи в Греції скасовані. Слідом гурт вирушив до Туреччини. Концерт Mayhem в Ізмірі було зірвано поліцією. Mayhem вирішили не ризикувати і не грати другий концерт у Туреччині через загрозу війни в Перській затоці. Хоча у Євронімусу залишилися позитивні спогади про Туреччину, решта учасників групи повідомили про важкі переживання. Mayhem залишили Голландію, свій останній пункт призначення, так і не виступивши, тому що не змогли зв'язатися з Бобом Багхусом з Asphyx, який забронював їм квитки .

За весь час туру Mayhem майже не отримали грошей, які їм належали; у якийсь момент у Деда навіть вкрали гаманець. Більшість своєї подорожі додому Mayhem були змушені харчуватися чотирма батончиками «Снікерс». Зрештою, це були дні, коли амбіції Mayhem рідко втілювалися у життя. Серед того, що зірвалося, були плани Пелле на концерти у його рідній Швеції.

А 8 квітня 1991 року Дед скоїв самогубство у своїй кімнаті. Спочатку він розкрив собі вени, а потім вистрілив у голову з рушниці. Олін залишив передсмертну записку, яка проголошувала «Excuse the blood» («Прошу вибачення за кров»): Вибачте за кров, я порізав собі зап'ястя і шию. Я збирався померти в лісі, щоб на пошуки пішло кілька днів. Я належу лісу, і завжди належав. Все одно ніхто не зрозуміє чому. Щоб дати якусь подобу пояснення - я не людина, все це просто сон, і скоро я прокинуся. Було надто холодно, кров постійно згорталася, ще й мій новий ніж виявився тупим. Якщо не вдасться померти від ножа, я виб'ю все лайно з черепа. Поки що не знаю. Я залишаю «до кращих часів» усі свої тексти і решту грошей. Нехай той, хто знайде, забирає цю хуйню. Як прощальний привіт залишаю «Life Eternal». Робіть, що хочете з цією хуйнею. / Пелле.

Я задумав усе це не зараз, а сімнадцять років тому.

Замість того, щоб викликати поліцію, Ошет поїхав до найближчої крамниці і купив одноразовий фотоапарат, щоб сфотографувати труп. Повернувшись, Євронімус переклав ніж із рушницею, щоб фотографії виглядали «мальовничішими» і зробив кілька знімків. Одна з них пізніше була використана колумбійським бутлеггером як обкладинка для альбому Dawn of the Black Hearts.

Випуск та оформлення альбому Некробутчер ніколи не хотів, щоб концерт у Лейпцигу було опубліковано. У своїй книзі він зізнався: «Ми вирішили, що запис був недостатньо хорошим, і я знав, що ми можемо зробити краще. Через кілька років Ейстейн домовився з Робертом Маммареллою на італійському лейблі Obscure Plasma про випуск запису як данину поваги Пелле» .

І у 1993 році альбом був випущений на лейблі Obscure Plasma Records. На обкладинці альбому був зображений вокаліст Дед, що вже помер на той момент, а на розвороті альбому була частина передсмертної записки Деда: Jag är inte en människa. Det här är bara en dröm, och snart vaknar jag (укр. Я не людина. Це всього лише сон, і скоро я прокинуся ). Фотографія Пелле з канделябром в руках, зроблена під час концерту і попадала на обкладинки різних перевидань альбому, стала однією з найвідоміших фотографій вокаліста і була відтворена багатьма поколіннями музикантів, у тому числі і Фенрізом з Darkthrone для обкладинки альбому Transilvanian Hunger (1994) .

Через 30 років, 26 листопада 2020 року, гурт відіграв ювілейний концерт у Лейпцигу . 27 листопада 2015 року на лейблі Peaceville Records вийшло вінілове перевидання альбому .

Відгуки критиків Стів Хьюї з AllMusic пише, що в умовах дефіциту офіційного матеріалу Mayhem з первісним складом, цей запис «просто необхідний для відданих фанатів, навіть незважаючи на не найкращу якість звуку».

Журнал Sputnikmusic так писав про альбом: «Якщо ви любите блек-метал, цей альбом вам потрібний. Тут чиста енергія, музика може бути не на найвищому рівні, але в даному випадку це не має значення. Сира енергія блек-металу, ось що цей альбом дуже добре передає!».

Рецензент metal1.info Моріц Грюц називає реліз одного з тих концертних записів, що зберігають незворотний момент, неперевершену атмосферу та дух часу. Він пише: «Live In Leipzig — це нестримний хаос і безглузда агресія. І саме це робить Live In Leipzig таким вражаючим, таким автентичним та таким незабутнім. Концертів, подібних до того, що записано тут, більше не буде — поєднання музично поганого і водночас ефектного вимерло через наплив груп, що захлеснули металевий ландшафт в останні десятиліття, ззрослих музичних вимог та ентузіазму, який було втрачено в процесі» .

Портал Darkside описав альбому як «...це виверження бісівства неодмінно мало вибити грунт з-під ніг всіх, хто коли-небудь сумнівався в остаточному торжестві абсолютного зла» .

Німецький журнал Rock Hard включив реліз до списку "250 блек-метал альбомів, які потрібно знати" .

Список композицій

Учасники запису

Дед - вокал ; Євронімус - гітара ; Некробутчер - бас-гітара ; Хеллхаммер - ударні ;

Примітки