Clair Obscur: Expedition 33 — це рольова відеогра 2025 року, розроблена Sandfall Interactive та видана Kepler Interactive. Вона вийшла на PlayStation 5, Windows та Xbox Series X/S 24 квітня 2025 року. Події гри розгортаються у темному сетингу похмурого фентезі часів Прекрасної епохи. Гра розповідає про добровольців Експедиції 33, що збираються знищити Художницю за те, що вона щороку вбиває людей, старших за певний, щораз менший вік.

Розробники прагнули створити високоякісну покрокову рольову гру в жанрі, який, на їхню думку, великі ігрові AAA-студії вже давно ігнорують. Вони черпали натхнення з японських рольових ігор, зокрема серій Final Fantasy та Persona. Розробка почалася з Unreal Engine 4, але пізніше була переведена на Unreal Engine 5, що дало змогу суттєво покращити якість візуалізації.

Гра отримала високу оцінку критиків і продала 500 000 копій у перший день після виходу, а до жовтня 2025 року продажі сягнули вже 5 мільйонів копій.

Геймплей Clair Obscur: Expedition 33 — це покрокова рольова відеогра, яка поєднує елементи реального часу, зокрема, короткочасні події як під час атаки, так і під час захисту. В ній потрібно керувати групою персонажів, які подорожують різними місцевостями та борються там з ворогами. Персонажі володіють низкою характеристик: здоров'я визначає життєздатність; сила впливає на силу атаки; спритність збільшує швидкість і оборону; захист збільшує оборону та шанс критичного удару; удача збільшує шанс критичного удару та швидкість. Вразливість до різних атак може варіюватися від посиленої вразливості до поглинання (коли персонаж лікується, зазнаючи атаки).

Усі атаки можна або відбити (при цьому здійснивши контратаку), або ухилитися від них. Доступна як холодна, так і вогнепальна зброя. Ворогів можна «зламати», якщо завдати їм багато шкоди; тоді вони пропускають свій хід у бою, а герої можуть виконати додаткову ефективну атаку. Група може лікуватися біля прапорів експедицій, але при цьому переможені вороги відроджуються. У грі є обов'язкові та побічні завдання. Виконання побічних винагороджується корисними предметами чи додатковими образами персонажів.

Персонажі поступово розвивають свої здібності та отримують предмети (піктоси). Коли персонаж споряджає піктос, він чи вона отримує збільшення характеристик або нові засоби в бою. Після чотирьох битв зі спорядженим піктосом персонаж вивчає його особливу навичку, так звану люміну, і таким чином розблоковує її для всієї групи.

Сюжет

Зав'язка Дія Clair Obscur: Expedition 33 розгортається в похмурому фентезі часів Прекрасної епохи. Щороку протягом останніх 67 років мешканці ізольованого острова Люм'єр страждають від події, яка зветься «Ґомаж», коли богиня на ім'я Художниця (Трейсі Вайлз) малює на скелі Моноліту щоразу менше число, і всі люди, чий вік перевищує це число, зникають.

Щороку після Ґомажу Люм'єр посилає експедицію добровольців, щоб вирушити на континент і спробувати вбити Художницю до того, як вона намалює нове число. Експедиція 33 — остання, яка вирушає в цей похід.

Серед учасників експедиції 33:

Ґюстав (Чарлі Кокс) — винахідливий інженер, у якого залишився лише рік життя; Маєль (Дженніфер Інгліш) — наймолодша учасниця експедиції та названа сестра Ґюстава; Люне (Кірсті Райдер) — блискуча вчена й чародійка; Сієль (Шала Нікс) — спокійна й життєрадісна воїтелька.

Під час подорожі континентом ця експедиція зустрічає різних персонажів, серед яких:

Ренуар (Енді Серкіс) — старий чоловік, яким керує безжальна рішучість; Версо (Бен Старр) — загадковий незнайомець, який стежить за експедицією; Моно́ко (Річ Кібл) — жестраль, що живе на материку та пов'язаний з Версо; Еск'є (Максенс Касорла), — місцева міфічна істота, яка також мешкає на континенті.

Синопсис У день 67-го Ґомажу інженер Ґюстав прощається зі своєю колишньою коханою Софі, яка досягла 33 років і гине разом з усіма іншими людьми того ж віку. Ґюстав, якому лишився лише один рік життя, приєднується до Експедиції 33, сподіваючись убити Художницю. Однак невдовзі після висадки на материк експедицію спостигає катастрофа: на них нападає літній, сивий чоловік, який очолює армію монстрів. Майже вся експедиція гине, а її вцілілі члени розпорошуються в хаосі. Оговтавшись, Ґюстав знаходить трьох інших, хто вижив: учену Люне, свою названу сестру Маєль і воїтельку Сієль. Маєль починають переслідувати видіння сивочолого чоловіка та дівчини в масці, яка супроводжує його і, здавалося б, знає Маєль та її роль у прийдешніх лихах. Розуміючи, що їм потрібно перетнути ще одне море, щоб зустрітися з Художницею, загін звертається по допомогу до місцевої міфічної істоти — Еск'є, щоб той переправив їх. Однак перед відплиттям сивий чоловік знову атакує, убиваючи Ґюстава. Завдяки втручанню незнайомця, на ім'я Версо, який зупиняє переслідування, іншим членам загону вдається врятуватися.

Пізніше Версо наздоганяє загін і пояснює, що насправді він є одним із тих небагатьох, хто вижив у складі першої, Нульової експедиції. Він каже, що сивий чоловік — це Ренуар, колишній командир Нульової експедиції. З невідомих причин і Версо, і Ренуар перестали старіти після прибуття на континент. Ренуар вважає, що безсмертя йому подарувала Художниця, і тому винищує інші експедиції, щоб захистити її. Версо ж, навпаки, втомився від свого безсмертя й вирішує допомогти загону, щоб привести їх до Художниці.

Після того як загін перетинає море й ушановує пам'ять Ґюстава, Версо залучає до їхньої місії свого давнього друга — місцевого жестраля на ім'я Моно́ко. Версо веде загін до Старого Люм'єра, щоб знайти серце Художниці, яке необхідно знищити для зняття захисного бар'єра.

Загін досягає центру Старого Люм'єра, де знаходить маєток Ренуара.

Версо зізнається загону, що він — син Ренуара, а дівчина в масці — його сестра Алісія. Після короткого бою Ренуар телепортує маєток разом із серцем, зірвавши план Версо. Тоді Люне пропонує створити зброю, достатньо потужну, щоб пробити бар'єр, для чого потрібно добути серця надзвичайно небезпечних істот — Аксонів. Загін справляється із завданням, створює зброю, пробиває бар'єр і входить у Моноліт, де перебуває Художниця, принагідно вбиваючи Ренуара.

Там вони стикаються з Художницею, яка виявляється матір'ю Версо — Алін. Загону вдається її вбити й стерти число на Моноліті. Вони повертаються до Люм'єра як герої, але Версо читає лист від Алісії, з якого випливає, що насправді Алін намагалася захистити людей Люм'єра від реального Ренуара, який і був відповідальним за Ґомаж. Без захисту з боку Алін усе населення Люм'єра, включно з учасниками загону, зникає.

У спогаді з реального світу розкривається, що Алісія та її родина — чаклуни, відомі як Художники, які мають здатність створювати світи всередині магічних Полотен. Справжні Алін і Ренуар борються за Полотно Версо, яке містить Люм'єр: Алін використовує його, щоб жити там разом з намальованим Версо, оскільки справжній Версо загинув, рятуючи Алісію під час пожежі. Старша сестра Алісії, Клея, радить їй увійти в Полотно й знищити його, щоб припинити сварку батьків і змусити їх зосередитися на війні з ворожою фракцією Письменників.

Алісія входить у Полотно, але її пересилює хрома Алін, яка стирає її особистість і робить так, щоб вона переродилася у світі Полотна як Маєль. На цьому спогад закінчується.

Зі «смертю» Маєлі Алісія відновлює свої спогади та возз'єднується з намальованим Версо, який хотів перемогти Алін, щоб вигнати її з Полотна задля її ж блага, навіть якщо це означатиме повне знищення Полотна Ренуаром. Алісія намагається переконати Ренуара змінити своє рішення тепер, коли Алін уже немає в Полотні, але він залишається непохитним і наполягає на його знищенні, щоб запобігти поверненню Алін. Алісія вирішує протистояти батькові: використовуючи свої здібності Художниці, вона відроджує власний загін та ненадовго частково оживляє учасників інших експедицій, щоб разом із ними дати Ренуару бій за контроль над Полотном.

Після кульмінаційної битви Ренуар поступається й дозволяє Алісії та Версо вирішити долю Полотна.

Тепер між Алісією та Версо виникає конфлікт, коли Версо усвідомлює, що Алісія не планує залишати Полотно, яке зрештою уб'є її, якщо вона пробуде в ньому надто довго.

Кінцівка залежить від того, за якого персонажа гравець обирає грати у фінальній битві:

Якщо гравець обирає Алісію, вона відновлює Люм'єр і повертає його мешканців до життя, але вирішує залишитися в Полотні назавжди, усупереч бажанню Версо. Якщо гравець обирає Версо, він виганяє Алісію з Полотна та знищує його, змушуючи Алісію та її родину змиритися зі смертю справжнього Версо.

Розробка Sandfall Interactive — французький розробник відеоігор. За словами генерального директора та креативного директора Ґійома Броша, однією з цілей Clair Obscur було створення високоякісної покрокової рольової гри, оскільки, на його думку, великі ігрові AAA-студії давно ігнорують цей жанр. За словами Броше, Клер Обскур черпає натхнення з японських рольових ігор, а Брош особливо відзначає серії Final Fantasy та Persona. Команда розробників налічує близько 30 осіб.

Розробка почалася в Unreal Engine 4, але пізніше перейшла на Unreal Engine 5, щоб скористатися перевагами вдосконалень Unreal Engine 5 у візуалізації та анімації. Перехід на UE5 був мотивований можливостями технологій Nanite і Lumen, які, відповідно, дозволили використовувати активи вищої якості та створювати більш реалістичне освітлення. Впровадження Lumen потребувало переробки освітлення майже у всіх ігрових локаціях. Крім того, UE5 надала кращу підтримку для створення персонажів, що дозволило відмовитися від використання Character Creator. Розробники також використовують готові активи для другорядних об'єктів (наприклад, скель), що дає їм змогу зосередитися на створенні «геройських активів» — великих і приголомшливих об'єктів, що мали б справляти сильне враження на гравця.

Саундтрек

Саундтрек до гри Clair Obscur: Expedition 33 написав Лорієн Тестард. Брош дізнався про Тестарда, який ніколи раніше не складав музику для відеоігор, через платформу SoundCloud. Тестард керував написанням музики для гри, пізніше до нього приєдналася Еліс Дюпор-Персьє, яка також була основною вокалісткою під час запису. Тестард використовував різноманітні лейтмотиви в партитурі для різних тем персонажів і писав для різних музичних жанрів. Деякі треки виконані окситанською мовою.

Саундтрек отримав схвальні відгуки в більшості оглядів гри та вважається однією з причин її успіху. У саундтрек досяг 13-го місця в офіційному чарті завантажень альбомів та 6-го місця в офіційному чарті альбомів саундтреків. У Сполучених Штатах він досяг 1-го місця в чартах Billboard Classical Albums та Classical Crossover Albums, 13-го місця в чарті саундтреків та 31-го місця в чарті Digital Albums (Downloads). На початку жовтня 2025 року було оголошено, що протягом 5 місяців з моменту виходу гри саундтрек зібрав понад 333 мільйони прослуховувань треків на цифрових музичних платформах; провів понад 10 тижнів на першому місці у двох вищезгаданих чартах Billboard; та досяг першого місця в чарті iTunes Top 100 Albums Chart у дев'яти країнах.

Тестард та його команда виступили на церемонії відкриття Gamescom 2025, виконавши твори з саундтреку. У листопаді 2025 року було оголошено європейський тур під назвою «A Painted Symphony» на 2026 рік.

Сприйняття

Відгуки

Clair Obscur: Expedition 33 отримала «загальне визнання» від критиків, згідно з веб-агрегатором рецензій Metacritic. За даними OpenCritic, середній бал від топ-критиків склав 91 % на всіх платформах; станом на квітень 2025 року це найвищий рейтинг серед усіх ігор 2025 року на цьому сайті.