Го-но сен (, буквально «контратака після [ініціативи противника]») — один із фундаментальних принципів таймінгу в традиційних японських бойових мистецтвах, за яким боєць вступає у дію після виконання атаки супротивника, використовуючи її імпульс чи відкриття для ефективного удару чи кидка.
Го-но сен не є простою контратакою — це стан розуму та рівень концентрації під час бою. Правильно сказати, що це злиття з кожною атакою, а не просто оборона. Як принцип, го-но сен напрацьовується повторними тренувальними поєдинками, націленими на здійснення атакуючого і, одночасно з цим, оборонного руху, в результаті чого досягається найбільш дієве та раціональне для обох сторін завершення поєдинку.
Один із методів, які дозволяють перехопити ініціативу (ки), — це очікувати і спостерігати за рухами опонента: як тільки воно стане скоєним, оборонець може перехопити силу, що використовується при атаці, що зробить її, використовувану зброю і намір атакуючого неспроможними. Го-но сен зводить на «ні» всі бойові характеристики (складові) атакуючого, які існують, починаючи з поточного, наступного за атакою моменту, і що уможливлює завершити поєдинок своїм власним ки. Щоб це сталося, необхідно вчасно помітити і перехопити атакуючий рух — повинна бути гармонія між двома борцями, але тільки одному потрібно психічно і чуттєво оволодіти нею, що дасть можливість погасити іншого. Якщо ж опонент просто обороняється, буде лише «шок» та втрата енергії в обох сторін. Якщо ж всі умови дотримані і якщо є гармонія, то ця втрата буде лише у того, хто робить першу атаку.
Окрім бойового аспекту, го-но сен можна розглядати як частину філософського і морального кодексу, який може бути виражений терміном "дао" (в), що означає, що будок ніколи не повинен бути ініціатором у можливій і неминучій сутичці. У карате це виражено фразою: «У караті немає першого удару»
Походження терміну Термін складається з трьох ієрогліфів: 後 (го) — «після» の (но) — сполучний елемент «з/чиїйсь» 先 (сен) — «попереду», «першим»
Історія та розвиток Принципи го-но сен, сен-но сен (先の先, «ініціатива до ініціативи») та сен-сей-но сен (先々の先, «випередження випередження») сформувалися в школах кендзюцу періоду Едо (XVII—XIX ст.), коли майстри почали деталізувати різні рівні таймінгу藤堂, 浩; «古流剣術の時間概念», 戦術研究誌 (1988)..
Концепція **Го-но сен** передбачає очікування початкового руху супротивника, виявлення слабкості чи розкриття цілей та застосування контрудару. **Сен-но сен** — атака трохи раніше, «чуя» намір противника. **Сен-сей-но сен** — повне випередження планів супротивника.
Застосування
Кендо У кендо го-но сен використовується для блокувань і кидків після невдалого замаху супротивника山口, 泰司; «現代剣道論», 日本武道社 (2003)..
Карате У карате реалізується через «мааї» (間合い) та «прискорену контратаку» після технічного проколу, особливо в стилях шотокан і годзю-рю.
Айкідо В айкідо захисник пропускає атаку у «порожнину», а потім контролює центр тяжіння нападника для завершального кидка.
Види контратак Цукі-гае (突き返し) — зворотний укол після прямого прориву. Кірі-гае (切り返し) — швидке підрізання після першого удару. Учі-гае (打ち返し) — добивальний удар по відкритому простору захисту супротивника.
Практична цінність Го-но сен розвиває рефлекси, увагу до ритму атак, точність таймінгу і вміння «читати» наміри супротивника.
Див. також Сен-но сен Сен-сей-но сен Маай (間合い) Кендзюцу
Примітки
Джерела 藤堂浩. «古流剣術の時間概念». 戦術研究誌, 1988. 山口泰司. 現代剣道論. 日本武道社, 2003. Nakayama, Masatoshi. Budo: The Martial Ways of Japan. Kodansha International, 1983.
Посилання Go-no sen Таймінг у кендо (англ.)