Цзянші (Спрощені ієрогліфи: 僵尸; Традиційні китайські ієрогліфи: 殭屍; Піньїнь: jiāngshī; Ютпхін: goeng1 si1), Також відомий як китайський стрибаючий вампір, — це тип немертвих або оживленого трупа в китайських легендах і фольклорі. Через вплив гонконгського кінематографа, у сучасній популярній культурі його зазвичай зображують як задубілий труп, одягнений в офіційний одяг часів династії Цін. Хоча вимова слова «цзянші» різниться в різних країнах Східної Азії, усі вони позначають китайську версію слова «вампір».
Образ і діяльність Найраніші описи Цзянші містяться в китайських анекдотичних історіях XVIII ст. про чудовиськ, привидів, злих духів та незрозумілі зустрічі. Цзянші не володіють розумом, у них залишились тільки примітивні тваринні бажання. Бувають волохаті, з видимими ознаками розкладення, але найчастіше головною ознакою їхньої зовнішності вказується незмінний вираз обличчя з заплющеними очима та відкритим ротом. Про цзянші іноді зазначається, що вони не ходять, як живі, а стрибають. Мерці як правило з'являються поодинці.
Ці рухомі мерці виходять із могил, щоб пити кров живих людей або домашньої птиці. Також здатні вбити людини, дихнувши їй у рот. Цзянші можуть спричиняти засуху.
Цзянші бояться віників і втрати кришки своєї труни. Фольклорні перекази стверджують, що даоські жерці вміли оживляти трупи померлих далеко від батьківщини, щоб вони самі прийшли до місця поховання. З іншого боку, жерці боролися з цзянші за допомогою талісманів з закляттями, дзеркал, клейкого рису, крові курей або чорних собак, мечів, зроблених з персикового дерева, та низки інших магічних методів.
У популярній культурі Перша поява цзянші в кіно датується 1936 роком. Цзянші зображено в фільмах «Опівнічний вампір» (1936), «Вампір з особняка з привидами» (1939), «Трьохтисячолітній вампір» (1939), «Живий труп» (1958), «Справа про ходячий труп» (1959), «Помста вампіра» (1959), «Сім золотих вампірів» (1974).
Поєднуючи жанри фільмів про привидів, кунг-фу та комедій, гонконзькі фільми про цзянші стали поширеним жанром у 1980-і. Вони популяризували образ цзянші як задубілого ожилого трупа, що стрибає, витягнувши руки вперед. Він одягнений у чиновницький одяг часів династії Цін: чорну або темно-синю мантію, капелюх з окантовкою та заокругленим верхом (використовувалися також як похоронний одяг) та має довгу косичку. Найвідомішим прикладом є «Пан Вампір» (1985) і його продовження. В них додався спосіб уникнути цзянші, затримавши подих. В КНР жодного подібного візуального представлення цзянші не було через політику захисту від «неналежної інформації».
Примітки