Курт Кюме (; 27 серпня 1885, Лецен — 25 грудня 1944, Гальшлаг) — німецький офіцер і політик, обергрупенфюрер СА і генерал-майор вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite та Німецького хреста в золоті.

Біографія Після закінчення кадетського корпусу 22 березня 1903 року вступив до 174-го піхотного полку Прусської армії. У 1913 році відряджений до навчального піхотного батальйону. З серпня 1914 року — керівник штабної охорони Великого Генштабу. З 1915 року — командир роти 174-го піхотного полку, з 1917 року — 1-го батальйону 261-го резервного піхотного полку. В листопаді 1918 року очолив сілезький фрайкор «Кюме», який діяв у Польщі та Рурі. У травні 1920 року — звільнений у відставку, проте й далі командував фрайкором до червня 1921 року.

З жовтня по 9 листопада 1923 року керував розміщенням баварських оборонних організацій у районі Кобурга і в Тюрингії. В 1925/30 роках — директор народної спортивної школи Вюнсдорфа, керував курсами передвійськової підготовки при командуванні 3-го військового округу. 1 березня 1931 року вступив в НСДАП (квиток № 474 313)Bundesarchiv R 9361-IX KARTEI/23820360. З 31 березня 1931 по 13 квітня 1932 року  і з 1 липня 1932 по 30 червня 1934 року — керівник Імперської школи керівників СА. З 27 червня 1933 року — ад'ютант Верховного керівництва СА.

З 1935 року — начальник управління зв'язку, з 1 жовтня 1935 року — керівник для особливих доручень у штабі Верховного керівництва СА. 10 квітня 1938 року без успіху балотувався до рейхстагу, проте був призначений почесним членом Народної судової палати.

1 липня 1938 року переданий у розпорядження сухопутних військ. З 10 вересня 1939 року — комендант 509-ъ польової комендатури (Лодзь). З 24 лютого 1940 року — командир 79-го запасного піхотного батальйону. 21 липня 1940 року відправлений у командний резерв командування 8-го військового округу. З 30 липня 1940 року — командир 306-го піхотного полку. 16 жовтня 1941 року знову відправлений у командний резерв командування 8-го військового округу. З 26 жовтня 1941 року — командир 454-го гренадерського полку. Одночасно з 1 лютого 1942 року й до кінця життя — інспектор інженерних частин СА. 2 травня 1942 року переведений у 454-й запасний піхотний батальйон. З 1 липня 1942 року — командир 677-го гренадерського, з 15 жовтня 1942 року — 252-го резервного гренадерського, з 11 травня 1943 року — 869-го гренадерського полку. З 24 березня 1943 року — депутат рейхстагу від Берліна-Сходу. 4 червня 1943 року відправлений в командний резерв ОКГ, 26 вересня 1943 року — групи армій «Центр». З 13 жовтня 1943 року — командир 406-го гренадерського полку. 29 липня 1944 року знову відправлений в командний резерв ОКГ. З 19 грудня 1944 року виконував обов'язки командира 406-ї дивізії особливого призначення. Загинув у бою.

Військові звання Фенріх запасу (22 березня 1903) Фенріх (18 жовтня 1903) Лейтенант (18 серпня 1904) Оберлейтенант (18 серпня 1913) Гауптман (25 лютого 1915) Майор запасу (травень 1920) Групенфюрер СА (1931) Обергрупенфюрер СА (27 червня 1933) Оберстлейтенант до розпорядження (27 серпня 1939) Оберст до розпорядження (1 жовтня 1942) Генерал-майор до розпорядження (25 січня 1945, посмертно)

Нагороди Залізний хрест 2-го і 1-го класу Pour le Mérite (30 серпня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Золотий партійний знак НСДАП Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Німецький хрест в золоті (9 жовтня 1944)

Примітки

Посилання Біографічні дані.