Франц Галль ( 2 вересня 1884, Трір, Німецька імперія — 27 грудня 1944, Местре, Королівство Італія) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хеста Залізного хреста.

Біографія 3 березня 1905 року вступив у 118-й піхотний полк «Принц Карл» (4-й великокняжий гессенський) Прусської армії. Після початку Першої світової війни 10 серпня 1914 року призначений ад'ютантом 1-го батальйону 118-го резервного піхотного полку. Галль та його полк у складі 49-ї резервної піхотної бригади взяли участь у битвах при Нефшато та на Марні на Західному фронті. 15 жовтня 1914 року Галль був направлений на 2 місяці як інструктор на курси фанен-юнкерів у Деберіці. З 1 грудня 1914 року — командир роти в резервному піхотному полку №254, який щойно формувався. Після мобілізації підрозділу у січні 1915 року разом із полком вирушив на Східний фронт, де, серед іншого, взяв участь у зимовому бою в Мазурії. З 7 жовтня 1916 року — командир 1-го батальйону свого полку. З 15 грудня 1916 року — ад'ютант 76-ї резервної піхотної бригади. З 16 травня 1917 року служив в Генштабі 8-го армійського корпусу, з 18 вересня 1917 року — 185-го піхотного полку. 28 березня 1918 року відряджений в Генштаб сухопутних військ. З 24 травня 1918 року служив в Генштабі 7-ї кавалерійської, з 11 липня 1918 року — 117-ї піхотної дивізії.

Після закінчення війни в 1919 році служив у прикордонній охороні «Схід» у Верхній Сілезії і в тому ж році був прийнятий в рейхсвер. З 11 лютого 1920 року обіймав посаду начальника відділу зв'язку Імперського військового міністерства по Верхній Сілезії при Армійській комісії з перемир'я. 31 грудня 1920 року звільнений у відставку. Після цього вивчав економіку та працював консультантом Сілезького комітету у Бреслау. Пізніше він став керуючим директором, а згодом — членом ради директорів будівельної компанії Berra. 1 жовтня 1933 року повернувся в рейхсвер як офіцер земельної оборони і очолив військовий район Растенбурга. З 1 жовтня 1934 року — керівник з підготовки в Лецені. З 5 березня 1935 року — офіцер служби комплектування.

Після початку Другої світової війни 18 вересня 1939 року призначений командиром 161-го ландверного піхотного полку, одночасно виконував обов'язки коменданта Лецена. З 1 грудня 1939 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) в штабі допоміжного командування 17-го армійського корпусу у Відні, з 20 квітня 1940 року — в штабі прикордонної ділянки «Північ», з 20 квітня 1940 року — в штабі допоміжного командування 1-го армійського корпусу в Кенігсберзі, а 25 жовтня 1940 року очолив штаб. 1 квітня 1941 року зарахований на дійсну службу. 20 липня 1943 року відправлений в командний резерв ОКГ. 6 вересня 1943 року відряджений в групу армій «D». З 18 вересня 1943 року — комендант оборонної ділянки Марселя, з 5 грудня 1943 року — оборонної ділянки Ельби. 22 червня 1944 року знову відправлений в командний резерв ОКГ. З 3 липня 1944 року — комендант оборонної ділянки Венеції. Загинув у бою.

Звання

Фанен-юнкер (3 березня 1905) Фенріх (18 листопада 1905) Лейтенант (18 серпня 1906) Оберлейтенант (17 лютого 1914) Гауптман (18 червня 1915) Майор запасу (31 грудня 1920) Майор (1 жовтня 1933) Майор служби комплектування (5 березня 1935) Оберстлейтенант (1 квітня 1938) Оберст (1 квітня 1941) Генерал-майор (1 січня 1943) Генерал-лейтенант (20 серпня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (12 вересня 1939) 1-го класу (8 жовтня 1939) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами 1-го класу з мечами (1 січня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (19 червня 1944)

Література

Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 4: Fleck–Gyldenfeldt. Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2488-3, S. 173–174. Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Посилання

Біографічні дані.

Примітки