Руслан Іхванович Тарамов (; 13 липня 1965, Грозний — 3 серпня 2026) — радянський професійний боксер, призер чемпіонату Європи серед аматорів.

Біографія Руслан Тарамов народився 13 липня 1965 року в Грозному. У дитинстві займався боротьбою, але в 15 років вирішив присвятити себе боксу. За власним зізнанням, до цього кроку його підштовхнув побачений по телевізору бій між Віктором Савченком і Хосе Гомесом на Олімпійських іграх у Москві. Тренувався у боксерському залі стадіону «Динамо» під керівництвом заслуженого тренера РСФСР Володимира Моребіса. У 1983 році почав виступати на всесоюзних змаганнях, де часто досягав хороших результатів. У 1985 році у другій середній вазі став чемпіоном СРСР. Наступного року переміг на Іграх Доброї волі в Москві (де також став володарем призу «Кращому боксеру Ігор Доброї волі» ), на IX Спартакіаді народів СРСР, став володарем Кубка Радянського Союзу. Йому було присвоєно звання майстра спорту СРСР міжнародного класу. Через травму руки він був змушений пропустити чемпіонат світу 1985 року в США.

У 1987 році брав участь у змаганнях чемпіонату Європи в Турині (Італія) завоював бронзову медаль. В 1/8 фіналу переміг Хамедіді Маймуна (Франція) — 4-1 У чвертьфіналі переміг Каліна Стоянова (Болгарія) — 3-2 У півфіналі програв Генрі Маске (НДР) — 0-5 У сезоні 1988 року знову виграв національний чемпіонат, перемігши у фіналі майбутнього чемпіона світу Андрія Курнявку, і, завдяки низці вдалих виступів, отримав право захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх 1988 року переміг Семюеля Сімбо (Сьєрра-Леоне) і програв Свену Оттке (ФРН).

Після цієї невдачі Тарамов вирішив завершити кар’єру на аматорському рингу та перейшов у професіонали, змінивши вагову категорію з другої середньої одразу на важку.

Перші поєдинки на професійному рівні провів у 1990 році в Японії, переміг нокаутом кількох сильних боксерів, завоював титул чемпіона Японії серед професіоналів у категорії до 91 кг. Потім пробував свої сили в Німеччині, але через погане менеджмент не зміг взяти участь у поєдинках із найсильнішими суперниками, покинувши ринг наприкінці 1992 року.

Довгий час працював дитячим тренером у Тольятті. У 2006 році повернувся до Грозного, де обіймав адміністративну посаду у Федерації боксу Чеченської республіки.

Помер 3 серпня 2026 року у віці 61 року.

Примітки

Посилання Результати чемпіонату Європи з боксу 1987